Політика - частина нашої реальності. Небезпека полягає в тому, що політика нерідко заявляє про себе як про єдину реальність.
Гюнтер Грасс, німецький письменник, скульптор, художник, графік, лауреат Нобелівської премії з літератури

Країни Заходу консолідуються

або Коли кількість заяв на Радбезі ООН переросте в якість
31 травня, 2018 - 10:34
ФОТО РЕЙТЕР

29 травня в Нью-Йорку відбулося засідання Ради Безпеки ООН, що було скликане на вимогу Польщі, присвячене ситуації на сході України і в якому взяв участь міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Приводів для такої зустрічі була низка. Насамперед — останнє загострення ситуації на сході України. Крім того, зустріч відбулася наступного тижня після оголошення результатів розслідування JIT (Спільної слідчої групи), згідно з якими «Боїнг 777», що виконував рейс MH17 із Амстердама в Куала-Лумпур у липні 2014 року, було збито з установки «Бук», яка прибула на схід України з 53-ї зенітно-ракетної бригади російської армії в Курську. До того ж уже понад два тижні в російській в’язниці голодує український режисер Олег Сенцов, вимагаючи звільнення всіх українських політичних в’язнів у Росії. Усі ці теми були в фокусі засідання Радбезу у США.

«Це не заморожений конфлікт — у травні ми побачили погіршення безпекових умов разом зі збільшенням порушень режиму припинення вогню, вищою кількістю жертв серед цивільного населення і військових, — заявила постійна представниця США в ООН Ніккі Гейлі і продовжила: — Незважаючи на прозорі заперечення, немає сумнівів у тому, що Росія веде український конфлікт». Гейлі запевнила, що Вашингтон підтримує заклик Нідерландів і Австралії до Росії визнати свою роль у трагічному збитті «Боїнгу» над Донбасом і співпрацювати, щоб покарати відповідальних за цей інцидент. «Так само, як її роль у трагедії MH-17, ми просимо Росію визнати іншу дійсність, що кожен тут вважає правдою: російські солдати в Україні не для того, щоб «захищати» російськомовних українських громадян, а щоб нав’язати російський контроль над країною», — наголосила вона.

«Якщо Росія справді переживає за людей Донбасу, вона повинна завершити бойові дії, які почала, відвести військовий персонал і зброю, припинити підтримку сепаратистів згідно з її зобов’язаннями по Мінську», — сказала постійна представниця Великобританії в ООН Карен ПІРС.

Заступниця генсека ООН у політичних питаннях Розмарі Ді Карло повідомила, що для того, щоб розв’язати конфлікт необхідна «нова політична енергія». За її словами, хоча конфлікт більше не робить значних міжнародних заголовків, він «ні латентний, ні заморожений», вимагає уваги, зокрема й для того, щоб зменшити кількість людських жертв.

Глава МЗС Нідерландів Стеф Блок закликав Росію визнати результати розслідування JIT щодо збиття «Боїнгу» і долучитися до співпраці зі слідством. Водночас міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович висунув пропозицію призначити спеціального представника ООН в Україні. За його словами, це продемонструє залученість цієї організації до мирного процесу. Також він закликав відрядити миротворчу місію ООН в Україну.

Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя, вже очікувано, назвав безпідставними висновки JIT і сказав, що з РФ не можна розмовляти «мовою ультиматумів». Подив викликало й те, що всього за кілька годин після вбивства в Києві російського опозиціонера й журналіста Аркадія Бабченка, Небензя включив цей факт у свою доповідь, зазначивши, що в Україні «зачищають і закривають» ЗМІ, які мають «власну думку», цитує його Бі-Бі-Сі.

Глава МЗС України Павло Клімкін, який виступав на засіданні останнім, заявив, що Україна «не має сумнівів, що збиття MH17 — терористичний акт» і що наступного місяця Київ представить Міжнародному суду докази порушення РФ антитерористичних угод.

«НОВОЮ ЯКІСТЮ МАЮТЬ БУТИ НАЙЖОРСТКІШІ САНКЦІЇ ПРОТИ ЦЬОГО РЕЖИМУ»

«День» звернувся до експерта з проханням прокоментувати цю дискусію в Нью-Йорку і пояснити, коли кількість висловлених заяв перейде в якість:

Володимир ОГРИЗКО, міністр закордонних справ України (2007 — 2009 рр.):

— Думаю, що все-таки користь від таких обговорень, є. Щонайменше тому, що сьогодні країни Заходу все більше і більше консолідуються. Кожен наступний злочин, про який стає відомо і стосовно якого доводять, що безпосереднім замовником і виконавцем його була РФ, додає згуртованості та єдності. Тут я маю на увазі висновки по забитому Росією літаку «Малайзійських авіаліній». Вчорашня трагічна новина про чергове вбивство російського опозиціонера, блогера, журналіста Аркадія Бабченка, всі попередні вбивства — це все стає критичною масою, яка в якийсь момент, і я в це щиро продовжую вірити, повинна перейти в нову якість реакції на дії Росії. Вважаю, що цією новою якістю мають бути найжорсткіші санкції проти цього режиму, бо йому немає значення, де і як вбивати, головне — вбивати: чи то в Лондоні, чи то на окупованій території України, чи в Києві, чи в Вашингтоні. Це є суттю політики цього режиму. Отже, коли на найвищому безпековому форумі в Раді Безпеки ООН обговорюють ситуацію, пов’язану з Росією, і коли ми бачимо, що практично всі — проти Росії, тому що всі розуміють її вину, в цьому є позитив.

На жаль, позитиву поки що немає в просуванні далі. Але я все-таки вірю, що крапля до краплі, але все-одно прийдемо до того, що кількість перейде в якість.

— На вашу думку, за яких умов це станеться і резолюції Радбезу будуть давати відчутний результат?

— Це питання не з простих. Адже надто великою, потужною і впливовою є та п’ята колона, яку вдалося сформувати Кремлівському режиму в Західний країнах упродовж десятиліть через шантаж, підкуп, корупцію. Тому рішення даються дуже непросто. І навіть візит (29 травня. — Ред.) Федерального президента Німеччини засвідчив, що і на такому рівні продовжують залишатися політичні діячі, які не хочуть у силу обставин, про які я говорив, визнавати те, що є правдою. Тому це боротьба правди зі злом. Думаю, що в кінцевому рахунку, а ми це знаємо з історії, правда перемагає. Єдине, що дуже засмучує, так це те, що ця правда вимагатиме від нас нових і численних жертв, на які на Заході продовжують дивитися, як на щось вторинне. Мене досі дуже дивує, що наразі ми не почули жодних різких реакцій на вбивство російського журналіста, крім традиційної в таких випадках заяви ОБСЄ.

— Які ще залишилися механізми для того, щоб натиснути на ворога?

— По-перше, жорстко відповідати на всі військові провокації. Для цього треба створювати можливості для Збройних сил України, щоб вони мали засоби для того, щоб дати відсіч ворогу. Це — ключове завдання нашого уряду на даний момент.

По-друге, продовження роботи щодо інформування наших Західних партнерів про злочини, які тривають, і формування єдиного антипутінського фронту. Усе це реально. Потрібно просто чітко і ясно мати мету та послідовно й системно до неї йти.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments