Історія – наука про людей у часі, наука, в якій безперервно треба пов’язувати вивчення мертвих з вивченням живих.
Марк Блок, французький історик

Об’єднали країну в небі…

11 січня, 2020 - 14:02
Фото REUTERS

Іран визнав... Але не визнала Росія. Іран визнав, що «випадково» збив український літак. І про «можливу помилку» одразу заявив Трамп, у якого очевидно була достовірна інформація від служб розвідки. Іран визнав про збиття українського Боїнгу 737-800. Росія не визнала те, що збила літак MH-17 влітку 2014 року над окупованою територією України.

Але це не значить, що зникли питання «хто кого і навіщо». Навпаки, з’явились додаткові питання - чому не був закритий повітряний простір (хоча б в конкретному районі), чому над Іраном безперешкодно літають російські літаки, чому із самого початку Україна (!) без всіляких досліджень заявила про несправність двигунів літака, чому конкретний злочин почали виправдовувати Іран, Росія та... Україна (в особі вищого керівництва)? І все це при тому, що розвідки багатьох країн докладали про очевидний факт - літак ЗБИЛИ.

США, Канада, Австралія та низка інших країн підтвердили, що наш літак над Іраном був знищений ракетою російського виробництва. Так саме як і в літку 2014-го року, коли російська ракета влучила в Малайзійський Боїнг. Саме тому Росія поспішила заявити про невинність Ірану. При цьому Росія обережна. Більш того, повітряний простір для Росії в Ірані абсолютно відкритий і поки що ніхто в борти Москви, Пітера, Самари, Єкатеринбурга та інших російських міст ракетами не влучав. Вони продовжують і тепер курсувати повітряним простором над Тегераном.

Хтось гадає, що війна десь подалі. Більш того, існує вислів «не моя війна». В тому-то й справа, що на нашій земній кулі не існує «чужих» воєн. Як і не має існувати чужих невинних смертей - цивільних чи військових, які захищають свою країну. Підкреслимо - не нападають, а захищають. І навіть на борту літака намагаються в лічені секунди врятувати людей. Наші своїх, адже на борту не буває «чужих».

І тому зараз згадаємо про них…

Про НАШИХ.

Вони не ВОЮВАЛИ на чужій землі. Вони не ВБИВАЛИ на чужій землі. Вони - наші українці - перевозили літаком більш ніж півтора сотні пасажирів. Безневинні смерті з різних куточків України.

Найбільше серед пасажирів було іранців і канадців. На борту також було 11 українців - дев'ять членів екіпажу та двоє пасажирів.

***

Марія Микитюк

Усміхнена, добра, жартівлива. Родом з Івано-Франківська.

Денис Лихно

Працював бортпровідником. Денису ще не було й тридцяти, він близько 5 років працював в авіації, вирізнявся спокійним характером.

У Національному авіаційному університеті, де навчався Денис Лихно, відзначали його лише з позитивної сторони.

 

Валерія Овчарук

Народилася в Луганську. Бортпровідниця авіакомпанії МАУ з 2015 року. 28 років.

«Вірю в те, що літаки ніколи не стануть для мене просто транспортом. І кожен політ буде нести в собі крапельку краси, романтики і приємних пригод», - якось написала вона в соціальній мережі.

А в останньому пості сказала «Робота, я тебе люблю».

Журналіст Максим Віхров, який раніше мешкав в Луганську, так написав про Валерію:

«Так сталося, що одну із загиблих бортпровідниць я знав. Ну як знав - декілька разів пересікались на курсах розмовної англійської. Це було, здається, у 2013-му, у Луганську. Вона ще казала, що готується переїздити до Києва і англійська їй потрібна для роботи. Ті курси, до речі, організував американський Peace Corps. Ми збирались у приміщенні обласної бібліотеки (ОУНБ ім. Горького - як вам абревіатура?). Українці, американці, африканці, індуси - було весело і не без практичної користі. Навесні 2014-го наш інгліш клаб збиратись перестав, бо зайвий раз потикатись у центр міста стало небезпечно. Тим більше - на "американські" заходи. До речі, на тому ж поверсі бібліотеки орендував приміщення Фонд "Русскій мір". Влітку 2014-го до будівлі прилетіло, але її полагодили. Тепер там проводяться побєдобєсні бдєнія. Які висновки? Та ніяких. Просто замальовка з життя».

Олексій Наумкін

Інструктор польотів. 12 тисяч годин нальоту. Закінчив факультет льотної експлуатації повітряних суден НАУ (зараз - Аерокосмічний факультет).

Олексій був «чудовою, світлою людиною», - розповів BBC його друг і колега.

Київський підприємець Сергій Чорний навчався з Олексієм  в одній групі і написав наступне: «Один з кращих пілотів на курсі. Дуже порядна була людина. З династії пілотів».

Володимир Гапоненко

Командир екіпажу. Киянин. Навчався в Кіровоградському вищому льотному училищі цивільної авіації (Льотна академія Національного авіаційного університету, Кропивницький).

Зважаючи на складність і тривалість маршруту, на цей рейс обрали найкращих. Дружина просила його не летіти в Іран, але він сказав, що не може так вчинити.

Сергій Хоменко

Був другим пілотом. Мав 7,6 тисяч годин нальоту. У минулому Хоменко був командиром підрозділу Військово-транспортної авіації України «Блакитна стежа».

За час роботи Хоменко освоїв пілотування літаків Вoeing-767 і Boeing-737. Його згадують як справжнього майстра своєї справи.

Ігор Матків

Старший бортпровідник. 34 роки. Закінчив Кіровоградське льотне училище. У МАУ пропрацював 10 років.

«Наш дорогий друже Ігор Матків був серед бортпровідників МАУ. Нехай твоя душа спочиває з миром. Ти був дивним», - написав друг загиблого Владислав Перес.

Юлія Сологуб

Стюардеса. Уродженка Нововолинська (Волинь). У грудні 2019 роки їй виповнилося 25 років.

Марія Микитюк

Стюардеса.

«Навчалася в НАУ в 2012-2018 роках. Маша була дуже яскравою, красивою, веселою і душевної дівчиною родом з Івано-Франківська. Справжній приклад для студентів. Вміла знатно веселитися і закривати сесії на п'ять. Любила небо і дуже пишалася своєю роботою. Таких позитивних і активних людей потрібно ще пошукати», - пише Telegram-канал Nauchan news.

Катерина Стадник

Стюардеса. Судячи з фото в Instagram, Новий року дівчина зустріла в Києві. На її сторінці залишають співчуття.

У фоє Новокаховської ЗОШ №8 на столику стоїть портрет загиблої в авіакатастрофі Катерини Статник. Поруч квіти і лампадка. Катя закінчила цей заклад у 2009 році. Тоді ж вступила до Київського університету економіки і права, на факультет міжнародних відносин, повідомляє  Нова Каховка.City.

Олена Малахова

Пасажирка рейсу. Директор авіакомпанії ТОВ «Скайавіатранс». Компанія займалася перевезенням вантажів.

Ольга Каб’юк

1958 року народження. Прилетіла в Іран, щоб відвідати доньку.

 

 


НОВИНИ ПАРТНЕРІВ