«Перевести відносини – у конкретні результати»

14-й саміт Україна-ЄС, який відбувся позавчора у Брюсселі, в Адміністрації Президента анонсували стратегічним. Але в багатьох експертів така характеристика викликала сумнів. Про це «День» писав у матеріалі   «Від єврооптимізму — до здорового українопрагматизму» №215-216, (2016) за 25 листопада 2016 року.

Сьогодні на брифінгу в Адміністрації Президента «День» запитав заступника глави АП Костянтина  Єлисєєва, у чому полягав стратегічний  характер цього саміту. І отримали від нього наступну відповідь: «По-перше, на саміті відбулась стратегічна дискусія, оскільки з ЄС ми маємо координувати зусилля і дивитися трішки далі, ніж на рік-півтора. Тому президенти чітко обговорили сучасні глобальні виклики, з якими стикається як Україна, так і Євросоюз. А це виклики, які пов’язані з потоками мігрантів, результатами нинішніх і майбутніх виборів в Європі та ЄС, а також питання, пов’язані з Росією і її спробами нав’язати свою альтернативну Європу, свої альтернативні цінності. Недарма напередодні саміту Європарламент ухвалив дуже цікаву резолюцію, у якій чітко названі виклики пов’язані з російською інформаційною «гібридною війною», а також російські ЗМІ, що негативно впливають на цей весь клімат. По-друге, стратегічне значення має підписаний меморандум щодо співпраці в галузі енергетики. По-третє, було обговорено питання завершення ратифікації Угоди про асоціацію, який є стратегічним документом і допомагає стратегічно бачити, як рухатись далі, щоб він нарешті набув чинності».

Пан Єлисєєв наголосив, що це його 14-й саміт, який він готував чи у якому брав участь. Він зізнався, що йому було приємно, що вперше за всі роки на цьому саміті ЄС не висловив жодного зауваження до України, що наша країна нічого не зробила. «Ситуація була з точністю до навпаки. Вчора українська сторона поставила питання про виконання тих зобов’язань, які взяла на себе сторона Європейського Союзу», - наголосив заступник Глави Адміністрації Президента.

Багатьох журналістів цікавило питання, коли все-таки нашій країні буде надано безвізовий режим. «Гіпотетично де-юро безвізовий режим ми можемо отримати до кінця цього року. Але я пропоную більш жорстко це питання ставити перед ЄС і не робити при цьому істерики. Ми маємо впевнено і переконливо доводити свою точку зору і дійсно вимагати від ЄС виконання своїх зобов’язань. Те, що всередині у них відбувається, це їхні проблеми, а нас цікавить результат – це безвізовий режим. Це довгоочікуване рішення, на яке ми заслужили і яке ми повинні отримати», - відповів Єлисєєв.

Пан Єлисєєв відзначив, що Європейський Союз відчуває, що нам потрібно надати безвізовий режим і всі розуміють, що надання Україні безвізового режиму, це питання здатності ЄС виконувати свої обіцянки. За його словами, учора було зроблено багато заяв лідерами ЄС і після вчорашньої серйозної і досить аргументованої розмови буде надано новий поштовх, щоб це питання було вирішено найближчим часом.

«Безвізове розчарування в тій чи іншій формі давно чекало на українців, випливаючи із того простого факту, що лібералізувати візовий режим з нами ЄС не хоче, - підкреслює в коментарі «Дня» виконавчий директор Центру дослідження міжнародних  відносин Микола Капітоненко. - В свій час ми вирішили не звертати увагу на інтереси свого стратегічного партнера, справедливо вважаючи, що тривалий процес переговорів та виконання взятих зобов’язань має завершитися конкретним результатом. Підсумком стало перетворення технічного, по суті, питання у сенс та символ наших європейських прагнень. Платити за ілюзії в політиці рано чи пізно доводиться. Може учорашній саміт і був першим, де питання були не до України, а до самого ЄС; але мало ставити питання. Потрібна ще й воля, авторитет та силові можливості для санкцій за неправильні відповіді. В України сьогодні із цим проблеми. Якщо подивитися на результати дещо ширше, стане помітною у найближчому майбутньому така ж само невідворотна криза європтимізму в самій Україні та наростання певних тенденцій в ЄС, які значно змінюють його обличчя. Із першим треба було щось робити вже давно, шукаючи разом із суспільством відповідь на питання про те, що ж таке європейські цінності в сьогоднішньому, а не вчорашньому світі, і якою може бути європейська доля України за тієї умови, що членство в ЄС не стоїть і ще довго не постане на порядку денному. Це – складні питання, а ми, нажаль, чомусь надаємо перевагу простим відповідям. Поточні тенденції в Європі цілком ймовірно змінять політичний ландшафт ЄС наступного року, і ці зміни навряд чи будуть на користь України. Дотримання за таких умов старих підходів приноситиме ще більше розчарування. Нам потрібно проводити зовнішню політику на реалістичних засадах та із розумінням інтересів партнерів. Короткозора політика, побудована на вимогах та тиску, приноситиме протилежні результати. Приміром, вимагаючи візову лібералізацію сьогодні – нехай і з повним правом, але без розуміння наслідків – ми робимо внесок у зростання популярності правих партій, ксенофобій та популістів в європейських країнах. Натомість, доцільніше переосмислити свою роль та значення для нової Європи, побудувавши стратегію євроінтеграції на більш складних, але справді партнерських засадах».

Окреме питання – розблокування траншу у 600 млн. євро, який ЄС давно обіцяв надати Україні, але вимагає скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка. М’яко кажучи, мародерська вимога.

«Ситуація дуже проста, - каже заступник глави АП. - Україна виконала майже 30-40 передумов для отримання чергового траншу макрофінансової допомоги у 600 млн. євро і однією з останніх передумов було скасування мораторію на продаж лісу-кругляка. Оскільки ми підписали угоду про асоціацію, то у нас є певні зобов’язання, зокрема і в рамках СОТ. Тому ухвалене парламентом рішення про мораторій на експорт кругляка порушує наші зобов’язання відповідно до угоди про асоціацію і СОТ. Ми пояснили в ЄС, що це питання непросте і має широкий резонанс у суспільстві, серед політикуму. І кілька тижнів за участю депутатів ВР і представників кабміну було домовлено про створення робочої групи, яка підготувала компромісний законопроект з вирішення цієї проблеми. Ми обговорили цей варіант з Європейською комісією і там вважають, що їх влаштовують закладені компроміси, що відповідають умовам надання траншу у 600 млн. євро. Вирішення проблеми вирубки лісу, досягається не через заборону експорту, а через вироблення комплексних ефективних механізмів контролю, які б не допускали зловживань у цій сфері та гарантували збереження лісових ресурсів. На мій погляд, ми змогли знайти баланс між тими, хто законно виступає проти вирубки лісу і його направлення задешево у країни ЄС, і тими, хто хоче зберегти обличчя у контексті прийнятих зобов’язань відповідно до СОТ і угоди про асоціації. Я пропоную зосередитись на напрацьованому законопроекту, ще раз його розглянути і якщо треба зробити якісь додаткові правки, їх терміново внести і все-таки ухвалити цей документ. Бо він буде сприяти збереженню лісових ресурсів країни».

«День» також запитав заступника глави Адміністрації Президента, якого результату очікувати від зустрічі міністрів «нормандського формату», що запланована на 29 листопада у Мінську. Єлисєєв повідомив, що у понеділок Президент мав розмову з канцлером Німеччини, на якій сторони погодились щодо доцільності проведення зустрічі міністрів закордонних справ «нормандського формату» для обговорення проекту «дорожньої карти» імплементації Мінських домовленостей. «І дуже важливо, незважаючи на попередні заяви, що російська сторона прийняла рішення взяти участь у цьому заході. Нам важливо, щоб така зустріч відбулась, бо нам потрібно, щоб цей формат відновили і щоб міністри ще раз подивились щодо яких пунктів проекту документу можна досягти компромісу, а по яких ще необхідно попрацювати».

Він зазначив, що робота над цим документом продовжується. За його словами, мета полягає в тому, щоб чітко виписати послідовність трьох документів: Мінського меморандуму від 5-ого вересня 2014 року, документу від 19 вересня 2014-го і документ, який було схвалено 12 лютого 2015 року.