Попереджувальний заряд

Матеріал газети The Wall Street Journal про те, що працівники Держдепартаменту і Пентагону розробили план постачань оборонної зброї Україні, спричинив, відверто кажучи, вельми специфічну реакцію. Не лише в Росії, що цілком зрозуміло, а також і в низці європейських країн, зокрема в Німеччині.

Повний перелік цієї зброї точно не відомий, але зрозуміло, що в ньому будуть і протитанкові комплекси Javelin (дротик; спис). Ця обставина викликала найзлісніші коментарі не лише в російських ЗМІ, а й з боку офіційних представників відповідних органів у Москві.

Власне кажучи, нічого такого не сталося, аби в сусідній країні раптом вдалися до істерики, що межує з панікою. Адже розмови про продаж Україні, до речі, за наші кошти, так званої оборонної зброї велися давно. Це було предметом перемовин з американськими лідерами не лише у Вашингтоні чи Києві, а й на інших дипломатичних майданчиках. Рано чи пізно такі розмови-перемивини мали почати набувати конкретної форми і лягати на папір.

Проте виникає низка запитань.

Перше, чому саме зараз стало відомо про плани Пентагону і Державного департаменту. Навряд чи це випадковість.

Друге. Наскільки все це серйозно і коли очікувати реального втілення таких планів.

Третє. Чому в Європі заперечують і практично завжди виступали проти.

Часовий параметр активізації розмов і планів з продажу Україні теж має цілком зрозуміле обґрунтування. У Вашингтоні перейшли до жорсткого формату відносин з Москвою у формі посилення тиску на неї. Поки що в економічній, фінансовій і дипломатичних сферах.

Схвалені Конгресом та підписані Трампом санкції — початковий, але далеко не останній етап різкого погіршення відносин США і Росії. Своєрідна гібридна холодна війна 2.0. Ухвалений закон дає змогу поглиблювати і розширювати санкції, і це дуже непокоїть Москву, оскільки економічне становище в Росії і далі погіршується.

Не останню роль у тому, що про зброю для України заговорили саме зараз, відіграють масштабні військові навчання «Захід-2017». Формально в них бере участь трохи менш ніж 13 тис. осіб, що не порушує підписаних договорів. Проте наш негативний досвід свідчить про те, що після навчань розпочинаються так звані раптові перевірки боєготовності і формування ударного кулака на кордонах України з 200—240 тис. осіб.

На Заході й передусім у США цілком припускають, що, не маючи коштів відповісти на санкції в економічній і фінансовій сфері, Путін може піти на воєнну провокацію у вигляді вторгнення в Україну, сподіваючись на певний успіх. Нехай і обмежений.

План постачань зброї Україні несе в собі очевидний попереджувальний заряд. Адже справа не обмежиться комплексами Javelin, обговорюється надання зенітних ракетних комплексів, яких наша армія дуже потребує.

Про реальність озброєння української армії американською зброєю сказав спецпредставник Держдепартаменту Курт Волкер. У паризькому інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» і «Радіо Свобода» він чітко зазначив, що «Росія вже перебуває в Україні з важким озброєнням. Там більше російських танків, ніж є у всіх країн Західної Європи разом узятих. Це дуже великий військовий контингент, і поблизу кордонів України зосереджений ще більший контингент. Якщо ми ухвалимо таке рішення — це надасть Україні можливість захистити себе у тому разі, якщо Росія зробить подальші кроки на українській території».

Ще чіткіше висловився радник президента США з національної безпеки Герберт Макмастер у передачі на телеканалі MSNBC. «Зараз ми розглядаємо питання, якої форми підтримки потребує Україна і щоб це відповідало нашим інтересам. І кожен хотів би домогтися того, аби Росія не просунулася далі в дестабілізації чи наступальних діях».

Про те, що у Вашингтоні налаштовані досить рішуче, свідчить і майбутній візит до Києва міністра оборони США Джеймса Маттіса. Очевидно, що в рамках його перемовин з українськими офіційними особами обговорюватимуться конкретні питання не лише постачань зброї, а й інших заходів щодо зміцнення обороноздатності України. До того ж, це відповідне тло для майбутньої зустрічі Курта Волкера в Москві з куратором Кремля українського напряму Владиславом Сурковим.

На одному з московських телеканалів показали таблицю, в якій кількість танків у сепаратистів на Донбасі обчислювалося в 700. Окрім того, на кордоні України розгортається російська танкова армія, а це ще щонайменше 700 одиниць. Зазначимо, що у Франції і Німеччини разом 949 танків.

Про те, що танки сепаратистів — це поставлені з Росії, прямо написано в останньому номері «Независимого военного обозрения», відомого спеціалізованого видання. «Немає особливих сумнівів у тому, що всі ці машини (танки Т-72. — Авт.) — «воєнторгівські». Це термін прикриття постачань зброї сепаратистам з Росії. Нібито вони танки та іншу важку техніку купили разом із ковбасою та іншими напоями у придорожніх магазинах у Ростовській області.

Важлива характеристика комплексу Javelin полягає в тому, що дія відбувається за принципом «вистрілив — і забув». В обстановці бою, коли вирішують секунди, стрілок-оператор може після пострілу займатися іншими об’єктами. Комплекси, які має у своєму розпорядженні наша армія, потребують після пострілу супроводу лазерним променем до влучення в танк.

У Пентагоні і Держдепартаменті нарешті погрози з боку Россі почали сприймати цілком адекватно, звідси формування плану і публікації в The Wall Street Journal і Bloomberg.

І ще один чинник. Продаж зброї входить до концепції Трампа з розвитку американського воєнно-промислового комплексу. Що більше країн її купуватимуть, то краще.

Щодо реальності постачань, то це предмет вибудовування відносин Москви і Вашингтона. На берегах Потомака нарешті зрозуміли, що єдина мова, яку Москва розуміє, — це розмова з позиції сили. Дипломатичні місії у Кремль лише тоді успішні, коли підкріплюються відповідною силою як військовою, так і економічною. Ось тоді створюються умови для досягнення певних результатів. Окрім того, у Вашингтоні та європейських столицях чекають виборів до німецького бундестагу наприкінці вересня. Лише залежно від їхніх результатів стане зрозумілішою дипломатична перспектива донбасівського врегулювання. До цього часу, тобто до жовтня-листопада, не слід чекати якихось чітких рішень. Зокрема, щодо постачань зброї.

Негативна реакція європейських країн на план Пентагону і Держдепартаменту пов’язана з побоюваннями неадекватних дій Путіна не лише щодо України, а також Польщі, країн Балтії та в басейні Чорного моря.

Поки в Європі домінує уявлення, що краще Путіна не дратувати, оскільки він після запровадження санкцій перебуває в розхристаних почуттях і може розпочати масштабний наступ в Україні. Адже для перевезення військ на навчання «Захід-2017» потрібно 1,5—2 тис. вагонів, а заявлено понад 4 тис. Ба більше, існує безпосередня загроза Естонії, Польщі та Латвії. Ось чому прийнятніше для Берліна і Парижа діяти дипломатичними методами і спробувати вдихнути життя в мертвий мінський процес.

У згаданому інтерв’ю Курт Волкер зазначив: «Я чую ці аргументи, що це може спровокувати Росію і змусить атакувати Україну. Вони просто неправильні. Росія каже, що не робить нічого такого і не має наміру цього робити. Якщо це так, то постачання оборонної зброї не несе ні для кого жодного ризику». 

Скільки ще провідні європейські держави хворітимуть на мюнхенський синдром, сказати зараз неможливо. Цілком імовірно, що постачання зброї Україні дасть змогу процес лікування прискорити.

Хоч як дивно на перший погляд, але саме рішучі дії з боку наших партнерів і будуть тим тригером, який надасть руху дипломатії врегулювання конфлікту на Донбасі. Тільки-но в Кремлі зрозуміють, що жарти і домовленості скінчилися, так і розпочнеться російський відступ не лише на Донбасі, а й у Придністров’ї та у віддаленій перспективі в Нагірному Карабасі.

І ще один важливий аспект. Нам потрібна американська зброя сьогодні, але ще важливіше виготовляти повну номенклатуру сучасного озброєння нашим оборонним комплексом. І це теж розуміють за океаном.

Очільник аналітичного Центру Байдена у Пенсильванському університеті і колишній заступник помічника міністра оборони США Майкл Карпентер в оборонному виданні Defence One пише, перефразовуючи старе відоме прислів’я: «Дайте Україні зброю, і вона захистить себе упродовж дня; навчіть її виготовляти ефективну зброю, і вона захищатиме себе все життя».