«Вода в Крим — це червона лінія»

У грудні минулого року президент Порошенко звільнив свого представника в АР Крим Бориса Бабіна. Відтоді представництвом, яке після окупації Криму Росією перебуває в Херсоні, керував заступник Бабіна Ізет Гданов.

Новообраний Президент Володимир Зеленський призначив нового керівника Представництвом наприкінці червня. Ним став кандидат юридичних наук, фахівець із міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права Антон КОРИНЕВИЧ. Постпред Президента в АР Крим також є членом Комісії з питань правової реформи, де очолює робочу групу з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

«День» зустрівся з Антоном Кориневичем у херсонському офісі, щоби поспілкуватися про сфери поточної діяльність Представництва і почути відповіді на низку актуальних питань, які обговорюються в суспільстві.

ПРИЗНАЧЕННЯ

— Як відбувалося ваше призначення?

— З Офісу Президента мені запропонували очолити цей державний орган. Запропонували, вочевидь, знаючи про мій досвід у сфері міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права, захисту прав людини. Власне, тематикою Криму я займаюся з 2014 року. Звичайно, певний час пішов на обдумування цієї пропозиції.

— Довго думали? І чому все таки зважилися?

— Кілька тижнів. Це серйозне рішення і зміна в житті, це новий виклик, переїзд до іншого міста. Прийняв таке рішення, бо це можливість зробити щось хороше для Криму, для кримчан, для України.

НАПРЯМКИ РОБОТИ

— Які завдання перед вами поставив Президент і які завдання ви ставите особисто перед собою?

— Наш ключовий орієнтир — це реінтеграція. Перед реінтеграцією територій ми маємо реінтегрувати людей. Захист громадянина України — передусім. Я хочу, щоб ми напрацювали зміни до законів і нормативно-правових актів, які покращать життя кримчан.

— До яких, наприклад?

— Стосовно захисту політв’язнів і допомоги їм від держави. Стосовно голосування на місцевих виборах внутрішньо переміщених осіб. Спробувати запровадити процедуру визнання документів (наприклад свідоцтв про народження, про смерть), виданих окупаційною владою. Ніхто не говорить про визнання окупаційної влади чи її діяльності. Але сьогодні такі документи визнають через судову процедуру. А можна придумати щось інше, простіше.

Також щодо кримчан-нерезидентів. Тобто про всіх, хто живе в Криму і не має довідки про внутрішньо переміщених осіб. Вони для нашої банківської та фінансової системи є нерезидентами, хоч вони також наші громадяни.

Якщо це не правозахисний напрямок, я дуже хочу, щоб ми схвалили зміни до Кримінального кодексу України, які належним чином криміналізували б міжнародні злочини, щоб нарешті були нормальні статті по воєнних злочинах. Зрештою, нам потрібно ратифікувати Римський статут. Це має безпосередній стосунок до Криму. Нам потрібно напрацювати стратегію деокупації та реінтеграції, розробити власну модель перехідного правосуддя для Криму і для Донбасу.

— За минулої влади Представництвом було розроблено «План невідкладних заходів із протидії російської агресії з тимчасово окупованої території України в Криму...». Цей план міститься у відкритому доступі, в ньому прописані заходи та очікувані результати. Чи плануєте ви їх запроваджувати?

— Я говорю все-таки про єдиний стратегічний документ. Тобто як Україна буде заходити в Крим і хто що має робити. Є певні основи, напрацьовані в РНБО, були певні документи, які стосувалися інформаційної сфери, але єдиного всеосяжного, абсолютного немає. Гадаю, в межах Комісії з питань правової реформи ми цим займемося.

Щодо Плану невідкладних заходів, він є обов’язковим для Представництва, ми працюємо над ним, не відкидаємо. Намагаємося зробити все, що в наших силах.

ДОПОМОГА КРИМЧАНАМ

— Розкажіть про допомогу Представництва кримчанами. В чому вона полягає?

— Ми працюємо з громадянами, коли вони до нас звертаються. Це може бути що завгодно: пошук житла для перебування в Херсоні, влаштування дитини до освітнього закладу, оформлення документів, сприяння у швидкому перетині адмінкордону, за що ми вдячні прикордонній службі, — це може бути банальна допомога якнайшвидше дістатися Києва чи іншого міста. Все залежить від запиту, але ми намагаємося завжди реагувати. Це моя позиція, мені не подобаються відписки.

— Як до вас звертатися? У «Фейсбуці» можна написати?

— Можна написати і в «Фейсбуці», я реагую. Але часу на добу мало, на все відповісти я фізично просто не можу. У нас є служба звернень, можна написати тут в офісі, можна направити його звичайною поштою, можна електронною, у нас є гаряча лінія, сайт.

— Чи є успішні кейси допомоги постраждалим від окупаційної влади?

— Можу навести приклад звільнення політв’язня Олександра Стешенка, який був схоплений окупаційною владою Криму на адмінкордоні. Йому інкримінували злочин, якого він не здійснював (2018 року ФСБ у Криму ув’язнила Стешенка за начебто плани підпалити дім Муфтія для залякування проросійськи налаштованих кримських татар і для нагнітання міжнаціональної ворожнечі. — Ред.). Його тримали в СІЗО, потім у колонії поселення. Його катували, змусили під тортурами обмовити інших людей. Стешенка звільнили на початку серпня. Ми зустріли його на КПВВ «Чонгар», довезли до Херсона, посприяли тому, щоб він потрапив додому, до Харкова.

— Яка взагалі ситуація з дотриманням прав людини в Криму на сьогодні? Є якісь зміни, загострення?

— Крим залишається сірою зоною, територією безправ’я. Будь-яка людина може бути там затримана й ув’язнена ні за що. 80% українських політв’язнів, яких утримує російська влада, — це кримчани. І більшість із них — кримські татари. Ми бачимо, що переслідуються проукраїнські активісти за свою громадянську патріотичну позицію, кримські татари — за позицію і з релігійних мотивів. Все продовжується, ситуація не покращується. Трапляються насильницькі зникнення. Найсистемніший воєнний злочин у Криму — призов на строкову службу, який відбувається двічі на рік. Також ми бачимо переміщення громадян Росії з інших регіонів до Криму і примушування українських громадян покидати цю територію, що фактично є насильницьким переміщенням. Це незабезпечення права на справедливий суд. Моніторити ситуацію нам допомагають громадські організації, які займаються Кримом, ми системно співпрацюємо.

ВОДА, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, ЗАВОД «ТИТАН», ВЕЗ «КРИМ»

— До звільнення політв’язнів та українських моряків прикута велика увага суспільства. Доводилось зустрічати думку, що в обмін на такий крок Росія зажадає значних поступок від України. Наприклад, подати воду в Крим Північно-Кримським каналом. Що ви думаєте про це?

— Я підтримую будь яку діяльність щодо звільнення наших громадян. Що ж до поступок, то є певні червоні лінії. Вода в Крим — це червона лінія. Я думаю, що зараз говорити про це недоречно. Ми знаємо, що запасів питної води для громадян там вистачає. Вочевидь, води не вистачає на щось інше. Це проблема окупаційної влади, яку вони не можуть розв’язати. Це один із важелів впливу, який ми маємо.

— Чи братиме Представництво участь у розв’язанні проблеми нелегальних перевезень до КПВВ із Херсона?

— Ми спілкуємось про це з ОДА, знаємо, що вони налаштовані вирішувати це питання. А ми будемо сприяти, де це необхідно, і зробимо, що від нас залежить.

— Рік тому стався викид шкідливих речовин на заводі Ukrainian Chemical Products (колишній «Кримський Титан») в Армянську. Чи моніторите ви ситуацію? Чи є загроза мешканцям Криму та прилеглих районів Херсонської області?

— Знову з’являється інформація про шкідливі викиди в різних джерелах. Але наразі переміщення громадян там немає. Ми слідкуємо за ситуацією, щодня дивимось, що там відбувається. Як тільки виникне реальна загроза для громадян, ми будемо реагувати в межах тих можливостей, які маємо.

— Із 2014 року на різних рівнях влади йдеться про облаштування сервісних зон на КПВВ. Як ви вважаєте, що там має бути створено для допомоги кримчанам і людям, які перетинають межу?

— Я думаю, що сервісна зона буде, кошти є. Гадаю, незабаром ми побачимо потужний рух у цьому напрямку. Це мають бути модульні конструкції, не капітальні. Найважливіше, щоб там було освітлення, особливо так званої нейтральної зони, належне дорожнє покриття як для авто, так і для пішоходів, належні санітарно-гігієнічні умови, навіси від сонця, дощу. Безумовно, це і нормальні умови для роботи й відпочинку для прикордонників, митників.

— Якісь послуги там потрібно надавати кримчанам?

— Певні послуги там мають бути. Наприклад, оформлення документів. Хоча є і перестороги в питаннях захисту інформації, проведення зв’язку.

— Яке ваше ставлення до закону про вільну економічну зону в Криму?

— З погляду прав наших громадян, таку річ, як поняття кримчан-нерезидентів, потрібно скасовувати. Безумовно, є й інші питання. Щодо звільнення підприємств від податків, наприклад. Я думаю, цей закон потрібно суттєво проаналізувати і переробляти. Але він вимагає залучення експертів із різних сфер. Ми будемо ставити це питання на порядок денний.

МЕДЖЛІС

— Які у вас стосунки з меджлісом кримськотатарського народу?

— Нормальні, робочі, конструктивні. Ми організували зустріч лідерів кримськотатарського народу з Президентом. Це була перша офіційна зустріч. Ми говорили про співпрацю, в нашій оновленій експертній раді при Представництві уже є член меджлісу. Безумовно, ми розуміємо, що кримські татари — корінний народ Криму і, по суті, зараз це головний об’єкт порушень прав людини в Криму.

— Яка ваша позиція щодо створення кримськотатарської автономії на території Криму?

— Це серйозне питання, і слід розуміти, що воно передбачає зміни до Конституції. Я думаю, що це питання варте нашої уваги, над ним потрібно працювати й виносити в публічний дискурс. Тобто показати громадянам, що немає загрози сепаратизму чи утворення незалежної держави.