«Вирішальний час для компромісів»

Днями в британському уряді відбулися суттєві заміни. Спершу пішов у відставку міністр з питань Брекзиту Девід Девіс, на місце якого одразу призначили статс-секретаря в міністерстві житлового будівництва Домініка Рааба. Після цього несподівано свою посаду також залишив міністр закордонних справ Борис Джонсон. На чолі зовнішньополітичного відомства тепер перебуває екс-міністр охорони Джеремі Хант, який ніколи не займався питаннями зовнішньої політики.

Щодо причин відставки Джонсона та Девіса, то, ймовірно, це розбіжності в поглядах з рештою членів уряду щодо умов виходу з Євросоюзу, а саме — незгода з так званим, м’яким Брекзитом, що не передбачає повного розриву відносин із організацією, вважають ЗМІ.

У листі до прем’єр-міністра Терези Мей екс-глава МЗС, який провів на посаді майже два роки, наголошує на тому, що після голосування щодо Брекзиту британцям обіцяли, що вони самі зможуть управляти імміграційною політикою, повернути британські кошти, витрачені ЄС, і «насамперед зможуть незалежно ухвалювати закони в інтересах народу цієї країни». «Брекзит має бути шансом робити справи інакше, бути більш спритними та динамічними, максимізувати особливі переваги Сполученого Королівства, як відкритої, космополітичної глобальної економіки. Ця мрія вмирає, задихаючись у непотрібних сумнівах у самих собі», — зазначив він, додавши, що нинішній план Брекзиту скеровує країну в статус колонії.

У відповідь Тереза Мей сказала, що їй «шкода» і що вона «трохи здивована» отримати листа щодо відставки «після продуктивних дискусій», які щойно відбулися, цитує її The Guardian.

РЕАКЦІЯ ЗМІ

The Daily Telegraph на першій шпальті процитувала слова Джонсона: «Мрія про Брекзит помирає». У статті відставку глави МЗС називають «найбільш драматичною» відколи 1990 року з посади пішов заступник прем’єр-міністра Джеффрі Гау, що призвело до подальшої відставки Магарет Тетчер. «Зрадницький Борис Джонсон учора оголосив війну Терезі Мей і її стратегії м’якого Брекзиту», — пише Daily Mirror і додає, що слова екс-міністра — це удар у спину. В газеті «i» вийшла стаття із заголовком «І ти, Борисе?», на першій шпальті зазначається, що Брюссель відреагував на відставки зі словами «щури, що покидають тонучий корабель». Доля Мей тепер перебуває в руках європейських лідерів, які нині розглядають нову запропоновану угоду щодо Брекзиту, вважає The Times. «Мей тримається при владі після відставки Девіса та Джонсона після суперечки щодо Брекзиту», — з таким заголовком вийшла Financial Times.

РОСІЙСЬКИЙ СЛІД

Крім урядової кризи, в Британії водночас обговорюють другий випадок отруєння нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок» у Еймсбері. Міністр оборони країни Гевін Вільямсон заявив, що Росія може мати причетність до цього інциденту. «Реальність така, що Росія скоїла напад на британській землі, що призвів до смерті британського підданого», — цитує його слова Бі-Бі-Сі.

Водночас днями британська The Guardian написала про те, що учасники команди Аррона Бенкса Leave.EU, що виступає за вихід Британії з ЄС, зустрічалися з представниками російського посольства щонайменше 11 разів перед і після референдуму. Крім того, російське посольство надіслало ще чотири запрошення для самого найбільшого спонсора Брекзиту — Бенкса, проте не відомо, чи були вони прийняті.

«УРЯД НАМАГАЄТЬСЯ ЧІТКІШЕ ВИЗНАЧИТИ, ЯКИМ САМЕ БУДЕ БРЕКЗИТ»

«День» розпочав розмову з українським журналістом у Лондоні Богданом ЦЮПИНИМ із прохання розповісти, з чим пов’язані останні перестановки в уряді:

— Майже все, що відбувається у Великобританії в політичному плані, пов’язано з величезним завданням, перед яким повстала країна в результаті референдуму, що проголосив курс на вихід з ЄС. І те, що ми побачили в Лондоні в останні дні, показує, наскільки це складне завдання і наскільки воно продовжує ділити політику країни і суспільство.

Те, що Борис Джонсон і Девід Девіс подали у відставку, показує, що уряд намагається чіткіше визначити, яким саме буде Брекзит. Це означає, що в Консервативній партії знайдуться люди, які будуть або підтримувати курс на «м’який» Брекзит (підтримуватимуть прем’єр-міністра Терезу Мей) і будуть виявлятися політики, які дбають про «жорсткий» Брекзит (отже, вони не згодні з політикою прем’єра, будуть змушені йти у відставку та відкрито заявляти про свою незгоду). Думаю, що ми будемо бачити в наступні тижні та місяці подальші досить серйозні політичні потрясіння в цьому плані. Якщо Тереза Мей «вціліє» внаслідок цих політичних потрясінь, це означає, що Британія остаточно стане на курс «м’якого» Брекзиту.

«Жорсткість» у очах прихильників означає практично повний розрив зв’язків з ЄС, незважаючи на загрози для економіки країни. Через розрив зв’язків із Євросоюзом сотні тисяч робочих місць по всій країні можуть опинитися під загрозою (йдеться про кілька великих компаній, зокрема «Аеробус», автомобілебудівні компанії, а також компанії, залежні від них чи постачальники цих величезних міжнародних корпорацій). Але прихильники «жорсткого» Брекзиту стверджують, що це ціна, яку варто платити за повну свободу Великобританії від будь-яких обмежень, які накладає на країну ЄС, участь країни в митному союзі чи зобов’язання в зв’язку участю в єдиному європейському ринку. Натомість прихильники «м’якого» Брекзиту стверджують, що коли Британія вирішила виходити з ЄС, уряд має зробити все можливе для того, щоб економіка не зазнала удару в результаті цих процесів. Прихильники цього варіанту беруть за зразок зв’язки ЄС з Норвегією, яка не є членом ЄС, але налагодила з ним дуже тісні відносини та провадить безперешкодну торгівлю з Європою, а також приклад Швейцарії та інших країн, які не є членами ЄС, але є членами всіх економічних структур цієї організації.

Наближається вирішальний час для того, щоб Британія, як країна, і британський уряд чітко визначилися, на який компроміс вони готові піти у справі виходу країни з ЄС. Таке враження, що втрачати доведеться в будь-якому випадку. Суперечки точаться лише довкола того, яка ціна і які втрати можуть бути прийнятними, а які будуть надто болісними.

Тим часом ще активніше лунають голоси тих, хто каже, що Брекзит і всі обіцянки його прихильників ще в часи підготовки до референдуму та після нього — насправді нездійсненні, що це ідея фікс, якої взагалі досягнути неможливо.

— Чого очікувати від нового глави МЗС, чи буде зміна політики щодо Росії чи України?

— Цього не відбудеться, тому що політика, яку провадив Лондон і міністерство закордонних справ, очолюване Борисом Джонсоном, не визначалося за якимись особливими преференціями пана Джонсона чи його любов’ю до окремої країни. Йдеться про ситуацію, в якій опинилася Великобританія в результаті дій Росії, які в цій країні вважають ворожими та сприймають дуже болісно.

Останнім жахливим прикладом таких дій, що впливають на політику Лондона щодо Росії, стала смерть матері трьох дітей 44-річної жінки в містечку Еймсбері неподалік Солсбері. Як заявили фахівці, вона втратила життя внаслідок дії нервово-паралітичної отрути класу «Новачок». Поліція вже працює над розслідуванням цього інциденту. Тим часом інша жертва — 45-річний чоловік — залишається у тяжкому стані в лікарні. Але навіть на цьому етапі політики та представники слідства пов’язують ці два інциденти. Думаю, це одна з ілюстрацій того, що є визначальним чинником для того, як Лондон дивиться на Росію і якими чинниками визначається політика щодо цієї країни. Вже тривалий час Лондон розглядає підтримку України та боротьби Києва проти російської агресії, як один зі способів спротиву ворожій політиці Кремля, і найближчим часом це буде тривати, якщо політика Москви не зміниться.

— Чи йдеться цього разу про санкції?

— Поки що ні. Учора (9 липня. — Ред.) міністр внутрішніх справ Саджид Джавід, перебуваючи в Еймсбері, заявив, що оскільки отруєні чоловік і жінка можуть бути випадковими жертвами (хоча цей випадок і пов’язується з отруєнням Скрипалів) він запропонував дати час на завершення розслідування й у відповідь на запитання журналістів сказав, що точних планів нових санкцій щодо Росії Лондон поки що немає.

— Як ставляться британці до змін в уряді?

— Для британців зміни в уряді не є чимось надзвичайним. Система демократії у цій країні сконструйована таким чином, що уряд повинен миттєво реагувати на політичні потреби.

Хоча, якщо йдеться про Бориса Джонсона, то він був обличчям кампанії за вихід Великобританії з ЄС. Він здобув відомість у цій країні і світі, як мер Лондона. Можливо, він спробує поборотися за лідерство в урядовій Консервативній партії та за можливість бути прем’єр-міністром. Але варто зазначити, що Борис Джонсон, крім багатьох прихильників, має в цій країні дуже-дуже жорстких критиків, які звинувачують його в тому, що він дбає лише про свій політичний імідж, надто переймається своїми політичними амбіціями, натомість — готовий іти на компроміси й декому важко сказати, що він дотримується своїх принципів. Останній із прикладів — ситуація з розбудовою аеропорту Хітроу, що в Лондоні є дуже болісним питанням, адже цього не хочуть дуже багато мешканців столиці. Якщо раніше Джонсон заявляв, що ляже перед бульдозерами, аби не допустити розширення аеропорту, то коли уряд проводив вирішальне голосування з цього питання, його взагалі не було в парламенті, і він не голосував. Дехто стверджує, що він навмисне спланував відрядження як міністр закордонних справ для того, щоб уникнути голосування та відставки — в разі, якщо б він голосував проти позицій уряду Мей.

— А які думки лунають щодо повідомлень про російський слід у голосуванні щодо Брекзиту?

— Найцікавішим серед того, що обговорюється, є те, що британська судова система і навіть система преси, яка зазвичай дуже активно розслідує подібні справи, зараз повільно реагує на справу та на звинувачення, які багато людей вважають дуже серйозними. Наразі, хай як це дивно, ми перебуваємо на початкових стадіях розслідування. Багато людей заскочені та здивовані подробицями, що з’являються. І лунають щораз гучніші голоси серйозніше та глибше взятися за розслідування цієї ситуації. І тоді ми можемо побачити більш серйозні дії у зв’язку з цим, тому що британське законодавство досить жорстке і випадки покарання та навіть ув’язнення за порушення виборчих правил у Сполученому Королівстві не є новиною і чимось надзвичайним.