АЕС зазнають грошового голоду
Президент Енергетичної асоціації України пропонує покінчити з популізмом, і підвищити тарифи на електроенергію для населення
Англійці впевнені: про що б не йшлося — ми говоримо про гроші. І, схоже, вони мають рацію. Багато українських громадян, небезпідставно стурбованих станом ядерних об’єктів, вчора дізналися про добру новину. Європейський банк реконструкції і розвитку вирішив взяти участь у здійсненні Комплексної програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України на 2012-2017 роки. Банк виділить нашій країні 300 мільйонів євро кредиту. «У результаті виконання цієї програми, — говориться в розісланому в середу повідомленні ЄБРР, — українські АЕС буде приведено у відповідність із міжнародними стандартами безпеки згідно з вказівками МАГАТЕ».
Як наголошується в повідомленні, цей кредит є на сьогодні найбільшим проектом ЄБРР у сфері ядерної безпеки. Він передбачає, залежно від типу реактора, до 87 заходів щодо підвищення проектних рівнів безпеки, включаючи заміну устаткування, модернізацію систем управління і контролю, а також організаційні заходи щодо поліпшення управління аваріями. «Роблячи вклад у реалізацію цієї життєво важливої програми, ЄБРР не лише відіграє важливу роль у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки, але й проявляє відповідальність як надійного довгострокового партнера України, — підкреслює керуючий директор банку у сфері енергетики і природних ресурсів Ріккардо Пуліті, — Наша участь у даному проекті відповідає політиці банку в енергетичній сфері, яка передбачає інвестиції на підтримку безпеки експлуатованих атомних енергоблоків».
Такий подарунок від ЄБРР, схоже, став несподіванкою для українських атомників, присутніх вчора на круглому столі «Удосконалення систем тарифоутворення в електроенергетиці в контексті виконання положень статей 9, 10 і 11 Конвенції про ядерну безпеку». Розмова йшла про те, що за відсутності зовнішнього фінансування встановлений для НАЕК «Енергоатом» тариф на вироблювану електроенергію не дозволяє будувати нові атомні блоки на Хмельницькій АЕС і подовжувати час експлуатації блоків, які відслужили свій термін.
«Дефіцит тарифів блокує виконання робіт для безпеки АЕС, — підкреслює виконавчий директор з ядерної і радіаційної безпеки та науково-технічної підтримки «Енергоатома» Наталя Шумкова, — Загальна потреба атомних станцій становить 2,9 мільярда гривень. До тарифу включено лише 516 млн. грн. Таким чином, дефіцит становить 2,5 мільярда гривень». «Ми говоримо про подовження термінів експлуатації мінімум на 20 років, — продовжувала фахівець, — З 2013 до 2019 року необхідно продовжити термін експлуатації дев’яти атомних блоків». За її словами, лише на це потрібно близько 27 мільярдів гривень. У той же час, вона зазначає, що «тариф атомної генерації на 2013 рік було зменшено в порівнянні з 2012 роком — і це в постфукусімський період, у рік, коли необхідна реалізація першочергових заходів, розроблених за результатами стрес-тестів». Як вважає Шумкова, для забезпечення виробничих, інвестиційних і соціальних програм «Енергоатома» необхідно збільшити встановлений йому тариф на 5,7 копійки за кВт./год. — до 27,3 копійки.
Директор компанії з енергетичних питань Микола Рачин зазначає, що «Енергоатом» є для Національної комісії регулювання енергетики найзручнішим механізмом стримування оптових і роздрібних цін, оскільки має право знімати з тарифу компанії заощаджені або зароблені за рахунок нарощування вироблення електроенергії кошти. Тобто для неї не існує жодних стимулів.
Економіст наводить дані про тарифи на електроенергію для української теплової генерації і для АЕС у різних країнах і зазначає, що всі вони істотно вищі за тарифи, за якими працюють АЕС України. Рачин пропонує відмовитися від перехресного фінансування галузей енергетики, вирівняти тарифи і розповідає про те, що станеться, якщо в Україні не буде побудовано нові атомні блоки і подовжено терміни роботи старих. За його словами, якщо не заміщувати атомні блоки тепловими, то електроенергія на оптовому ринку стане дорожчою на 2,3 мільярда гривень. І ця сума майже дорівнює вартості подовження служби одного блоку. Як вважає Рачин, це показує, що окупність робіт, які забезпечують позапроектну роботу ядерних енергоблоків, лише один рік.
«Компанія «Енергоатом» є одним із найбільших платників податків України, — заявив заступник головного бухгалтера НАЕК Віктор Гайдуков, — починаючи з 2006 року, вона практично не допустила жодного випадку прострочення платежів до бюджету. І навіть 2011 року, коли ми користувалися пільгами щодо податку на прибуток (1,5 млрд. грн.), обсяг сплати податків не знижувався і був навіть вищий, ніж у попередні роки». У той же час бухгалтер розповідає дивну історію про те, як у компанії відібпрали пільгу, передбачену для підвищення ядерної безпеки Податковим кодексом. Спочатку її відібрали нібито тому, що компанія не займається одночасно виробництвом електроенергії і тепла. А коли в ході судових засідань було доведено протилежне, то з’явилося нове обѓрунтування: на виробництво тепла в «Енергоатома» немає ліцензії. І це дійсно так. Проте суд не захотів взяти до уваги, що законодавство України не визначає установу, яка повинна б такі ліцензії видавати. І їх, дійсно, ніде отримати...
Учасники круглого столу обговорювали також варіанти реорганізації енергоринку України. Але майже всі вони зв’язані, на їхню думку, з певними радикальними ризиками, які лише погіршать ситуацію в «Енергоатомі» і можуть позначитися на безпеці експлуатації АЕС. Тому Рачин радить не квапитися з реорганізацією ринку. А президент «Енергетичної асоціації України» Василь Котко пропонує покінчити з популізмом і підвищити тарифи на електроенергію для населення, передбачивши компенсацію для найбідніших його шарів. Чи немає відповідної норми і в угоді про кредит ЄБРР?
