Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Коротко / УКРАЇНА

4 жовтня, 2011 - 00:00

У Луцьку відбулася «бібліотечна» хода

Учасники марафону «Я люблю свою бібліотеку», який вперше відбувся у нашому місті, пройшлися від своїх шкіл до Луцької центральної міської бібліотеки для дітей. Перехожі були приємно здивовані таким масовим заходом. Діти тримали у руках плакати з висловами про любов до книги, читання та книгозбірень. У бібліотеці відбулася зустріч з її працівниками. Діти у театралізованій формі розповіли історію і книгозбірні, і улюблених книг. А ляльковий театр «Соняшник», який діє при бібліотеці, представив виставу «Загубилась книжка». У цій міській книгозбірні часто для читачів проводять вікторини, конкурси, показують мультфільми. А ще відбуваються й віртуальні мандрівки «Бібліотеки світу», акції «Приведи друга в бібліотеку» та «Читати — це модно!», повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.

На Рівненщині гроші матерям-героїням виплачують у спрощеному порядку

На Рівненщині проживає найбільше матерів-героїнь в Україні. Нині їх налічують 11 тисяч. Багатодітні жінки краю, яким цьогоріч надали почесне звання «Мати-героїня», однак досі не видали відповідних посвідок, почали отримувати одноразові грошові винагороди — 9 тисяч 410 гривень. Про це клопотав голова облдержадміністрації Василь Берташ, який спрямував до столиці відповідне звернення. Після цього уряд спростив процедуру виплати одноразової винагороди матерям-героїням. Тож віднедавна жінки можуть отримати гроші, пред’явивши лише копію указу Президента. Так, у спрощеному порядку винагороду виплатили 685 матерям-героїням, повідомили у прес-службі Рівненської облдержадміністрації. А це третина жінок краю, яким цьогоріч надали почесне звання. Загалом на це спрямували 6 мільйонів 445 тисяч гривень. Тим часом на Рівненщині готують подання на нагородження інших краянок, котрі претендують на це почесне звання. Нині в області опрацювали понад 1800 таких справ, повідомляє Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне.

У Криму відзначили 100-річчя Лівадійського палацу

Саме тут у лютому 1945 року відбулася знаменита Ялтинська конференція глав держав антигітлерівської коаліції, на якій було вирішено питання про повоєнний устрій Європи. «Лівадійський палац-музей став своєрідною єднальною ниткою різних історичних епох і поколінь, будучи й нині непогасним вогнищем суспільно-політичного життя та сховищем культурно-історичної спадщини Криму», — таку думку висловив перший заступник Голови Ради міністрів Криму Павло Бурлаков. В рамках святкових заходів відбулася міжнародна науково-практична конференція, круглий стіл, були видані ювілейні альбоми, створено фільм. 100-річчя Лівадійського палацу сприяло формуванню нового погляду на роль і практику кримських музеїв. Білий Лівадійський палац з повним правом посідає провідне місце серед пам’яток Південного узбережжя Криму завдяки своїй багатій історії, що ставить його в один ряд з найвідомішими палацами світу. Він був збудований у період з квітня 1910 — до вересня 1911 року для сім’ї російського імператора Миколи II ялтинським міським архітектором Миколою Красновим у стилі італійського Відродження на місці старого палацу. Палац збудували з інкерманського каменя, через що він отримав назву Білий. Царська родина бувала тут щороку з 1911 до 1914 року. 4—11 лютого 1945 року в палаці відбулася Кримська конференція Сталіна, Рузвельта й Черчилля, що можна вважати головною подією його історії. Після конференції й до смерті Сталіна 1953 року палац функціонував як Державна дача №1 для найвищого партійного та державного керівництва СРСР. У 1953—1974 роках тут був корпус кардіологічного санаторію ВЦСПС «Лівадія». З 1974 до 1994 року Лівадійський виставковий комплекс, з 1994 року — Лівадійський палац-музей, повідомляє Микола СЕМЕНА, Ялта-Сімферополь.

Ольга Саладуха — у десятці найкращих спортсменок Європи

Чемпіонка світу в жіночому потрійному стрибку українка Ольга Саладуха увійшла до десятки найкращих спортсменок року в Європі, повідомляє sport.ua із посиланням на www.sport-express.ua. На першому місці бігунка Марія Савінова. За підсумками голосування, що проводилося Європейською легкоатлетичною асоціацією (ЄА), перші чотири місця посіли росіянки. Нагороду найкращій спортсменці Європи вручать на урочистій церемонії, яку ЄА проведе 15 жовтня в іспанській Ароні, повідомляє офіційний сайт ВФЛА. Підсумковий рейтинг номінанток на звання Спортсменка року в Европі: 1. Марія Савінова (Росія); 2. Марія Абакумова (Росія); 3. Ганна Чичерова (Росія); 4. Тетяна Чернова (Росія); 5. Бетті Хайдлер (Німеччина); 6. Юлія Заріпова (Росія); 7. Мартіна Штрутц (Німеччина); 8. Ольга Саладуха (Україна); 9. Ольга Каниськіна (Росія); 10. Тіффані Портер (Велика Британія).

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ