«Необхідно змінювати підходи»
Експерти Ради Європи наголошують на першочерговості гуманності та шляхетності до українських ув’язнених
«Шляхетна поведінка персоналу в’язниці — це ключовий момент нашої стратегії. Якщо відсутня повага до людської гідності, то тоді дискутувати про права людини немає сенсу. Найкращі в’язниці не ті, де ув’язнені мають змогу спілкуватися тільки зі в’язнями (ми їх називаємо «університетами злочинців»), а ті, де увесь персонал працює безпосередньо і індивідуально з утримуваними задля усунення міжособистісної напруги та ворожості . Це, в кінцевому результаті, і призводить до їх реінтегрування у соціум», — зазначив учора Джон ТІСДЕЙЛ на міжнародній науковій-конференції «Державна пенітенціарна служба України: історія, сьогодення та перспективи розвитку у світлі міжнародних пенітенціарних стандартів».
Конференція відбулася на честь 15-ліття центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань в Україні. З доповідями щодо реформування державної кримінально-виконавчої служби та більш ефективного управління пенітенціарними установами виступили члени Генерального директорату з прав людини і норм права Ради Європи, представники Міністерства юстиції та Генеральної прокуратури України, члени міжнародних («PenalReformInternational») та українських неурядових організацій, також колеги з Росії, Білорусії, Молдови, Польщі. Паралельно з питаннями модернізації пенітенціарних закладів з урахуванням європейських прикладів та унікального зразка Білоцерківської колонії №35, доповідачі неодноразово наголошували не необхідності змін етичних та психологічних підходів задля зменшення рецидивної злочинності. За словами першого заступника Голови Державної пенітенціарної служби України Сергія СИДОРЕНКА, шляхом вирішення проблеми може стати впровадження Інституту пробації: «Сьогодні це питання зрушило з місця і закон про пробацію, який нами внесений і схвалений Кабінетом Міністрів, вже пройшов обговорення у відповідних профільних комітетах Верховної Ради. Є перспектива, що його буде винесено на розгляд Верховної Ради і ухвалено в цьому році. Першочергове ж завдання — зрозуміти, що ресоціалізація і процес звільнення засудженого повинні відбуватися під доглядом, бо на сьогодні рецидивна злочинність сягає за 60%, а відсоток повторно засуджених перевищує половину. І це замкнено коло, в якому слід пам’ятати і про тих, хто з нього не може вийти, і про постраждалих». До речі, що сума невідшкодованих збитків постраждалим складає на сьогодні орієнтовно 500 мільйонів гривень.
