Павло СОЛОДЬКО: Як убили Юлю Довганюк

В моєї мами — Людмили Солодько — є хрещеник — Леонід Довганюк. У Берестечку (це найменший населений пункт зі статусом міста в Україні) його кличуть Льонька «Спічка» — бо він рудий, як вогонь. У них вся сім’я рудих — і тато, й мама, і Льонька, і його брат Василь, з яким ми купалися в дитинстві на Стирі.

Через це вуличне прізвисько багато жартів було, коли Льоня пішов працювати в пожежники. Остатечнів, став заробляти гроші, одружився з Танею. Не рудою, але дуже красивою дівчиною. Вони не виїхали — як багато наших однолітків — на заробітки, а залишилися на Волині. Народилася донька. Назвали Юля — як мою сестру. Моя мама, коли приїздила цієї осені в Берестечко, привезла їй іграшковий дитячий візочок — щоб і маленька Юля Довганюк відчувала себе мамою.

Потім Льонька з Тетяною переїхали в Горохів. Це центр району, в який входить і Берестечко. Його часто любить згадувати Микола Азаров — як символ глибокої провінції, де нічого не відбувається: «Даже в каком-нибудь Гороховском районе Волынской области...» і далі по тексту.

Потім у Довганюків народився син — Любомир. Вони переїхали у нову хату — на вулиці Берестечківській. Льоня їздив у Берестечко — в пожежну службу. Тетяна годувала Любчика. А під хвірткою лежала купа піску, який залишився з часів газифікації вулиці. В цьому піску любили гратися діти — Юля і хлопчики-сусіди — Сергій і Сашко.

Вони дружили. І Юля давала Саші гратися іграшковим дитячим візочком, а він давав їй іграшкові машинки.

А потім по вулиці Берестечківський їхав дільничний міліціонер Андрій Юрчук. На «Таврії». Чужій. Без прав. П’яний, зате у міліцейській формі. Може, задрімав. Може, випадково крутнув кермо. А, може, примарилося щось, от і повернув.

Таке часто буває — п’яні можновладці чудять. То стріляють, то погрожують, то машини розбивають. На це вже навіть уваги ніхто не звертає. Ну буває — головне, що обійшлося.

Але цього разу не обійшлося. Дільничний повернув прямо на дітей. За кілька секунд «Таврія» вискочила на пісок і всією залізною масою впала на дітей. Чотирирічного Сашу перекинуло через паркан. Він помер через півгодини. П’ятирічного Сергійка об цей же паркан ударило. Він зараз у Луцьку — в реанімації.

Юля залишилася під машиною. «Таврія» протягнула її по землі кілька метрів, доки не врізалася в паркан, повалила його — і стала вже на подвір’ї.

Тому Юлю знайшли не відразу. Її шукали у дворі, на вулиці, в садочку, доки хтось не здогадався подивитися під машиною. В калюжі крові.

Юля була вже мертва. На купі піску залишилися іграшки — машинки хлопчиків і дитячий візочок Юлі. Увечері в новинах моя мама впізнала цей візочок. «Ти що, суко, не бачиш, хто я?!» — сказав п’яний мент Тетяні Довганюк, коли та в розпачі накинулася на нього.

Міліціонери обіцяють покарати Андрія Юрчука. А мешканці Горохова кажуть, що дільничний суду не боїться.