Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус, а добру волю її складових частин.
Володимир Винниченко, український прозаїк, драматург, політичний і державний діяч

Севастополь згадує Марію Фішер-Слиж

13 лютого, 2013 - 12:14
МАРІЯ ФІШЕР-СЛИЖ

У Севастополі відбувся вечір пам’яті Марії Фішер-Слиж, рік від дня смерті якої виповнюється сьогодні. Організатором заходу виступив Союз українок Севастополя. Марія Фішер-Слиж відома в Україні як щедрий жертводавець. Народилася вона 13 вересня 1922 року в чарівному куточку України — місті Коломия. 1933 року родина переселилася до Львова, де дівчина вступила до Української академічної гімназії. У вересні 1939 року родина опинилася у списку «ворогів народу», призначених на депортацію. Дивом вдалося виїхати, і вже у східній Польщі, у місті Холмі, Марія закінчила гімназію. Потім родина Слижів виїхала до Німеччини. Там Марія закінчила вишкіл медицини у Мюнхенському університеті. 1950 року жінка захистила докторську дисертацію. Цього ж року доктор емігрувала з родиною до Сполучених Штатів. Через дев’ять років Марія вийшла заміж за доктора Рудольфа Фішера. Орієнтовно 30 років Марія Фішер-Слиж працювала лікарем-педіатром поблизу Чикаго. Після смерті чоловіка переїхала до Канади і жила в Торонто.

Хоч жила за океаном, жінка ніколи не втрачала своїх зв’язків із Україною — брала участь у з’їздах Українського лікарського товариства Північної Америки, була учасником конгресів Світової федерації українських лікарських товариств. Після проголошення незалежності України стосунки пані Марії з Україною стали ще теплішими. Марія Фішер-Слиж стала одним із відомих меценатів. Благодійні справи пані Марія здійснювала у Севастополі, Сімферополі, Одесі, Луганську, Донецьку, Харкові, Сумах, Дніпропетровську, Чернігові, Києві... Марія Фішер-Слиж спонсорувала понад 15 бібліотек на Сході України, надавала премії кращим учителям української мови і літератури, підтримувала їх матеріально — в Україні нараховується кілька десятків її стипендіатів.

За свідченням сучасників мецената, жила Марія надто скромно: у своєму домі опалювала лише одну кімнату. Вона економила для того, щоб надсилати гроші українським організаціям, дітям, студентам, учителям української мови та літератури. Для Марії Фішер-Слиж Україна була понад усе не на словах, а на ділі. Вкладаючи гроші в українське слово, жінка мріяла лише про те, щоб Україна стала самодостатньою державою. Як згадує вчитель української мови і літератури Наталя Іванко, найбільше переймалася Марія Фішер-Слиж тим, що у Севастополі, на українській землі, немає української школи. За підтримки Марії було створено сайт «Українське життя в Севастополі». Засновник сайта, журналіст Микола Владзімірський каже: «Хотілося, щоб хтось продовжив її справу, але зараз, на жаль, такого немає. Це все не так просто». Голова Союзу українок Тамара Мельник наголошує: «Жити надзвичайно скромно, вибудувати таку систему цінностей, де найвище й найдорожче — допомогти іншим, власне, допомогти Україні, будучи так далеко, — це рівень громадянськості Марії Фішер-Слиж, якого треба повчитися в неї усім нам».

Катерина ІВКОВА, Севастополь
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments