Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Спорт — справа приватна

Чи можуть разові акції прищепити смак до здорового способу життя?
26 липня, 00:00
СПОРТ «ВИХОДИТЬ» НА МІСЬКІ ВУЛИЦІ ЛИШЕ У СВЯТА / ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА / «День»

Про необхідність залучення молоді до спорту в Україні говорять охоче. Щоправда, поки — тільки говорять. Лозунги «урок футболу в кожну школу», «оздоровимо націю», «заберемо дітей з вулиць» — звучать регулярно. Але куди дітей планують «забрати» — незрозуміло. Заняття в спортивних школах — платні, наприклад, час заняття великим тенісом у Києві в середньому коштує 25$. Але чи в кожної мами, зобов'язаної своє чадо поїти, годувати та одягати, знайдуться сили, а головне, кошти влаштувати дитини в недешеву спортивну секцію?

Мотив поговорити про спорт знову є. Не за горами «Євро-2012». Питання в тому, чи вистачить сил і бажання у влади розвинути дитячу та молодіжну спортивну інфраструктуру, паралельно з «дорослою».

Чиновники нерідко озвучують думку про необхідність соціальних програм і суспільних організацій, які займалися б фізичним розвитком дітей. Але, як на зло, — то грошей немає, то бажаючих... Хто хоче щось робити — робить. І допомогу знаходить, у тому числі й державну.

— Ми створили футбольний клуб «Добро» на правах дитячої громадської організації, — повідомив «Дню» Анатолій Туранський, головлікар дарницького Центру здоров'я.

— Зараз тут абсолютно безкоштовно займаються 300 діток і 100 дорослих, які живуть у мікрорайонах старої Дарниці. Заняття, як і повинно бути, проходять на стадіоні, а тренують дітей — колишні гравці ФК «Динамо-Київ». Також ми хочемо організувати фонд допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківської опіки. Із дітьми займатимуться фахівці, які відновлюватимуть їхнє фізичне й душевне здоров'я.

Цей випадок — виключення, бо Центр здоров'я — організація державна й зарплата тренерам нараховується з держбюджету, а з батьків — ніяких поборів. Як зазначив Анатолій Туранський, все це стало можливим завдяки його особистому авторитету та ініціативі.

Серед молоді зараз дуже популярними стають модні види спорту: фітнес, аеробіка, пілатес. Але, знову-таки, далеко не всім вони доступні.

— Поки що фітнес у нас нікому не потрібний, — упевнена Вікторія Зикова, президент Української федерації фітнеса. — Свою посаду я займаю на суспільних початках. І ось уже 15 років «за дякую» намагаюся пробити стіну чиновницької байдужості й бюрократизму. Підтримки від держави — ніякої. Все, що пов'язане з організацією поїздок, змагань — на нас. Для того, щоб отримати хоч якісь крихти, а це в прямому значенні слова — крихти, потрібно зібрати купу нікому непотрібних паперів... Та якщо б справа була тільки в грошах... А то в обличчя заявляють: фітнес — узагалі не спорт, бо не входить у перелік олімпійських видів...

Щоб справа виховання в підростаючого покоління фізичної культури перестала бути справою приватною, недавно в Міністерстві сім'ї, молоді та спорту затвердили програму «Формування здорового способу життя серед дітей та молоді». У ній є основні завдання, система управління фінансування й контролю за її втіленням в життя, але її реалізація поки що гальмується. Як повідомили «Дню» в головному управлінні сім'ї та молоді Київської міськадміністрації, у столиці зараз працює програма «Залучення молоді до здорового способу життя». В її рамках у Києві постійно проводяться для дітей і молоді спортивні й соціальні акції. Зокрема, фестиваль вуличних видів спорту, акція «Молодь Києва — проти наркотиків». За даними начальника управління Сергія Березенка, на кожну таку масову спортивну акцію виділяють приблизно 20 тисяч гривень. Для Києва, в якому проживає мільйон молодих людей, це дуже мало. А допомагають громадські організації та спонсори. На приклад, брати Клички, які взяли на себе завдання впорядити дитячі спортивні майданчики. Але хіба це справа громадських організацій і спонсорів?

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати