«Держава не будується, якщо немає внутрішньої єдності»

Професор, доктор історичних наук Юрій Терещенко розпочав розмову із пояснення причин появи Гетьманату в добу соціалістичних лозунгів та плакатів. У розмові зачепили й дискусійні питання, пов’язані з Українською Державою Павла Скоропадського. Юрій Іларіонович справедливо зазначив, що «для багатьох українських аристократів була характерною подвійна лояльність», тобто і любов до своєї країни, і вірність російському монарху. А продовжив бесіду рефлексіями про вроджений аристократизм гетьмана. «У Скоропадського були родинні зв’язки із усіма династіями Європи», – підкреслив Юрій Терещенко. На закиди про маріонетковість Павла Скоропадського гість процитував гетьмана: «Я не зробив жодних кроків назустріч окупаційному режиму»

На завершення зустрічі історик згадав про ворогів очільника Української Держави, розповів про причини падіння Гетьманату, але зауважив, що вони – не пов’язані із ставленням народу до правління Скоропадського.

ВРАЖЕННЯ

«МИ МУСИМО ВРАХУВАТИ ВСІ ПОМИЛКИ МИНУЛОГО І ВИРОБИТИ НОВЕ БАЧЕННЯ»

Анастасія КОРОЛЬ, Донецький національний університет імені Василя Стуса:

– «Маркс і Енгельс зазначили, що існують державні і недержавні народи. Українців віднесли до другої категорії, але найгірше, що ніхто цього не заперечив». Найразючіше в цій цитаті пана Юрія є те, що вона досі актуальна. За розмовою про гетьмана Скоропадського відкривається ще одна площина нашої реальності, наших проблем, їхній корінь. Можливо, жалкувати за поваленням Гетьманату через сотню років нема сенсу. Проте уроки, які дають нам 8 місяців цієї держави, аж надто актуальні. Непросто так ці історичні події ховали за ширмою спрощень і готових висновків. Важливо зрозуміти особисто, чому у 1918 році ми втратили ниточку до державності і яку саме державність ми втратили. Рівно через 100 років у розпал побудови нової української свідомості й країни ми мусимо врахувати всі помилки минулого і виробити нове бачення».

«НАМ ТРЕБА ВЕРТАТИСЬ У МИНУЛЕ, АБИ ВІДШУКАТИ СВІЙ СПРАВЖНІЙ ОРІЄНТИР»

Юлія ДОВГАЙЧУК, Київський національний університет імені Тараса Шевченка:

– «Не минайте ані титли, ніже тії коми», – писав Шевченко, і пан Юрій не даремно його так часто цитував, адже він як ніхто слідував цій настанові. Таке глибинне знання історії дає можливість дізнатися, хто ми насправді, що втратили і над чим ще потрібно працювати. Мені дуже імпонує думка гостя про те, що «український селянин, господар є творцем». Він й справді повсякчас творив – чи то пісню, чи то порядок та цінності, за якими він гідно жив на своїй землі. Здається, нам треба вертатись у минуле, аби відшукати свій справжній орієнтир.

«НАРОД ФОРМУЄТЬСЯ ПІД ВПЛИВОМ ЕЛІТИ»

Андріана БІЛА, Київський національний університет імені Тараса Шевченка:

– Те, що залишається від початку минулого століття, – це заржавілий комплекс малоросійського народництва, і неусвідомлення відповідальності перед самими собою, перед генетично закладеним правом на національне самовизначення. Ще Шевченко, ставши наріжним каменем для кирило-мефодіївців, ганив типових народників. Бо ж «недостатньо займатися культурницькою діяльністю, треба братися за політичну». Саме це підкреслив історик Юрій Терещенко. Хибну візію мав Драгоманов, усі пізніші ліберали та соціалісти. Врешті це витворило якусь химеру, гібрид на чолі із Винниченком і Петлюрою. Кульмінаційно важлива теза історика: «Народ формується під впливом еліти». Відтак ілюзорно говорити про те, що суспільство у певний час не готове до того чи іншого перетворення. Народ, який отримує посил від авторитета-аристократа не буде вдавати, що у нього відняло слух. Інша справа – наскільки великими будуть масштаби пасіонарія і наскільки повносилими будуть його сигнали.

Докладніше читайте у наступних номерах газети «День».

Літня школа журналістики відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні