Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Межа пам’яті

Чим обумовлений демонтаж історичної огорожі Байкового кладовища
14 серпня, 2019 - 18:55
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Паркан із червоної цегли довкола Байкового цвинтаря давно став немаркованим вказівником історичного некрополя Києва. Невдовзі огорожу планують знести, провести протизсувні заходи та збудувати нову        — з клінкерної плитки. Можна по-різному ставитися до кладовищ, але коли йдеться про збереження історичних місць, яким є Байковий цвинтар, у влади та громади має вмикатися червоне світло. Першими відреагували пам’яткознавці, заявивши, що якщо й потрібне втручання в простір цвинтаря, то лише реставраційне. Адже йдеться про найстаріше кладовище столиці, ховати небіжчиків тут розпочали ще 1834 року. Наразі цвинтар закритий для масових поховань.

ТЕНДЕР НА 22 МІЛЬЙОНИ

Про майбутні зміни на Байковому кладовищі стало відомо з сайта Prozorro. 6 серпня комунальна ритуальна служба «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» оголосила про тендер на суму понад 22 мільйони гривень, щоб провести капітальний ремонт огорожі з виконанням протизсувних заходів. Джерело фінансування закупівлі — кошти місцевого бюджету. Переможця тендера планують визначити 23 серпня цього року, а завершити виконання усіх робіт до грудня 2020 року.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Перший етап, як зазначено в технічному завданні на проведення тендера, це розбирання цегляних стін площею 413 м2. Далі передбачається заміна асфальтового покриття, земляні роботи, влаштування залізобетонних і бетонних опорних стін заввишки до трьох метрів та завтовшки 30 см, також планується гідроізоляція стін та фундаментів. Фінальна частина — облицювальні роботи. Клінкерною плиткою обкладуть стіни та будівлі, до того ж у документах прописана конкретна модель кахлю — Cerrad Burgund.

Що взагалі стало підставою для масштабного ремонту, «День» вирішив з’ясувати в ритуального підприємства. Однак коментувати ситуацію телефоном його представники відмовилися, тож чекаємо на письмові роз’яснення.

«ХТОСЬ ЗАРОБЛЯЄ НА КЛІНКЕРІ»

Цегляний паркан, через який знявся галас, з’явився довкола некрополю досить давно. Як пише «Вікіпедія», в середині ХІХ століття кладовище стало затісним, тому місцева влада дала дозвіл розширити територію. Так у цвинтаря з’явилися дві частини і відповідно дві назви: Старий Байковий (менший за площею, він розташований ліворуч від вулиці Байкової) і Новий Байковий (праворуч, якщо дивитися з боку вулиці Миколи Грінченка). Невдовзі довкола виріс цегляний паркан.

«Бідний, бідний Київ... Спочатку нас мучили «плиткою Омельченка», тепер хтось заробляє на клінкері... Ну є ж у місті гроші, є! На «міст Кличка» вистачило. А на реставрацію не залишилось?», — написала в ФБ києвознавиця Владислава ОСЬМАК, коментуючи новину про демонтаж огорожі.

На цей допис відреагував голова управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації Олександр НИКОРЯК. Він пояснив, що частина стіни від майстерень до крематорію значиться в обліку нерухомих пам’яток як щойно виявлений об’єкт у складі пам’ятки національного значення. В такому разі фінансувати будь-які реставраційні роботи має не місцевий бюджет, а державний. А готувати та затверджувати реставраційні проєкти мало б Міністерство культури, яке опікується пам’ятками національного значення. В такому разі ритуальне підприємство перевищує свої повноваження, якщо береться за капітальний ремонт огорожі та ще й з демонтажем.

ЯКИЙ СТАТУС ОГОРОЖІ?

Та є сумніви, що кладовище має статус пам’ятки національного значення. Так, у Державний реєстр нерухомих пам’яток внесені лише окремі могили відомих українців, похованих на Байковому кладовищі. На сайті Міністерства культури можна ознайомитися з переліком пам’яток національного та місцевого значення. Відомостей про внесення до цих переліків огорожі теж немає.

Так само в додатку до постанови Кабінету Міністрів від 3       вересня 2009 року №928 «Перелік об’єктів культурного значення національної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» йдеться, що статус пам’яток отримали лише деякі поховання на Байковому цвинтарі. Саме за цим документом востаннє присвоювалися охоронні статуси об’єктам історичного кладовища.

Директорка Центру пам’яткознавства НАН України Олена ТИТОВА теж наголосила, що Байкове кладовище в цілому не має охоронного статусу: «Там дуже багато, понад сотня окремих могил, які є пам’ятками історії, архітектури чи пам’ятками історії та монументального мистецтва в старій та новій частині. Крім цього, відома всім нам меморіальна алея, на якій ховали почесних громадян України. Та огорожа ніякого статусу не має».

Своєю чергою Олександр Никоряк пообіцяв громадськості вивчити це питання більш детально, додавши, що в будь-якому разі ремонтні роботи з парканом мають погоджуватися з відповідним органом охорони культурної спадщини. Депутатка Київради Ольга БАЛИЦЬКА теж заявила, що відправила відповідні депутатські звернення до Міністерства культури, Департаменту охорони культурної спадщини та Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, щоб з’ясувати питання статусу некрополя.

«Ідея замінити стару цеглу червоного паркану Байкового цвинтаря на звичайну клінкерну плитку, на мій погляд, жахлива. Для мене це виглядає приблизно як ремонт старовинної фамільної прикраси за допомогою фальшивих пластикових камінців», — пояснила депутатка своє рішення.

«ЦВИНТАР ВТРАТИТЬ АВТЕНТИЧНІСТЬ»

Можливо, чиновникам вдасться роздобути більше інформації. Певно, важко повірити, що такий історично цінний та цікавий об’єкт досі не захищений пам’яткоохоронним законодавством.

«Якби Байкове кладовище мало статус пам’ятки, то залежно від рівня охорони, національного чи місцевого, обов’язково готувався б управліннями охорони культурної спадщини проєкт реставрації. Це був би запобіжник, бо в консультативній раді, яка погоджує такі проєкти, працюють архітектори, мистецтвознавці, так само в управлінні культури працюють фахівці цієї справи. А комунальні служби зобов’язані дотримуватися зовсім інших норм, для них інші важелі мають значення», — розмірковує Олена Титова.

«Байкове кладовище досить престижне. Якщо зруйнувати паркан довкола нього, буде втрачена його неповторність та автентичність,            — додає пам’яткознавиця. — Бажано, щоб усе-таки було проведено ремонт з елементами реставрації. Шкода, що місцевий бюджет витрачається на такі речі. В таких випадках, коли йдеться про місця, пов’язані з історією міста чи краю, варто виходити з позиції збереження неповторності, автентичності, це було б правильно. До того ж клінкерною цеглою можна що завгодно збудувати. Та наскільки це буде цікаво та доречно в разі з Байковим кладовищем?»

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments