Острозький клуб = «Ostroh Forum»

«Коли я їхав у Острог, то вважав, що з цивілізованого світу відбуваю в «дикий край». А коли повертався додому, зрозумів, що, навпаки, побачив цивілізований світ», — такою була реакція одного із студентів-одеситів в травні 2006 року. Суть цих вражень в тому, що у людини відбувся злам стереотипів, тобто в його відчуттях і знаннях відбулися зміни. 

Ця показова історія, про яку я раніше писав, почалася в березні 2006 р. Нагадаю. Тоді в Одесі з презентацією книг «Бібліотеки «Дня» перебувала головний редактор газети «День» Лариса Івшина. «Якою має бути національна ідея в Україні?» — запитав я у Лариси Івшиної. «...Поговоримо про це в «інтер’єрі» Острозької академії. Для початку потрібно знати одне одного, знати свої країну — студенти мають зустрічатися, спілкуватися на інтелектуальні теми...» — відповіла головний редактор «Дня».

Через кілька місяців на запрошення Лариси Івшиної і Острозької академії я організував групу студентів-одеситів, і ми поїхали на західну Україну. Для багатьох це було вперше. Пригадую ще один особливий момент, коли під час згаданої поїздки в Острог ми — студенти з різни куточків України біля вечірнього багаття і під зливним дощем виконали Національний Гімн... Вони не могли не розбудити відчуття, що всі частини країни тягнуться одна до одної. Власне, звідти і відверті слова одесита. 

І ось саме тоді в «інтер’єрі» Острозької академії за ініціативи головного редактора «Дня» був заснований Острозькій клуб вільного інтелектуального спілкування молоді, який був покликаний краще відчути і зрозуміти різні куточки України —  «змішати середовища». Студенти з різних університетів, зокрема, протягом кількох років об’їздили багато українських міст: Острог, Одеса, Київ, Харків, Запоріжжя, Дніпро, Донецьк, Луганськ, Сімферополь, Чернівці... Ми шукали відповіді на ті проблемні питання, які давно назріли і перезріли в країні. «Внутрішньоукраїнська інтеграція повинна йти попереду європейської», — таке гасло взяв собі на озброєння Острозький клуб (ОК).

Важливо, що наша діяльність тривала під егідою газети «День», де учасники клубу мали можливість висвітлювати результати своєї роботи. Вона тривала майже п’ять років. Потім настав період певного затишшя. Але сама ідея не померла. За пропозицією ректора Острозької академії Ігоря Пасічника Острозький клуб отримав нове дихання у вигляді міжнародного проекту «Острог Forum 2017». 16—17 травня відбулася презентація цього міжнародного проекту, метою якого є, як і колись, — публічне обговорення ключових соціальних, культурних, політичних і економічних проблем України.

На відкриття форуму були запрошені засновники і перші учасники Острозького клубу, які у своїх виступах підкреслили одну головну думку— ОК змінив їхнє життя. «На фото (дивиться на шпальті. — Ред.), яке ми тримаємо в руках, — день, коли «першопрохідці» ступили на поріг Острозької академії, звідки і виріс Клуб інтелектуального спілкування у далекому вже 2006-му, — написала у себе у ФБ Лариса Івшина. — І як неймовірно приємно було чути від них: це змінило долю. Прекрасний приклад — троє учасників першого «розливу» — перший заступник голови Острозької районної адміністрації (Іван Сопіга. — Ред.), декан факультету політико-інформаційного менеджменту НаУ «ОА», кандидат наук з державного управління (Віталій Лебедюк. — Ред.), впливовий журналіст, редактор відділу політики газети «День», упорядник бестселеру «Котел» (Іван Капсамун. — Ред.)...».

ПЕРШОКЛАСНИЙ ЛЕКТОР ЄВГЕН МАРЧУК НЕ МІГ НЕ ВИКЛИКАТИ ВЕЛИКОГО ІНТЕРЕСУ І ЗУСТРІЧНИХ ЗАПИТАНЬ У СТУДЕНТІВ

Але головними гостями форуму, звісно, стали Євген Кирилович Марчук і Лариса Олексіївна Івшина. «Якби свого часу ідея Острозького клубу була підтримана на рівні держави, то ми б сьогодні не мали ту проблему, яку маємо на сході країни, — заявив під час відкриття заходу Ігор Пасічник. — Ми вирішили відродити ідею клубу за допомогою «Острог Forum 2017», який, впевнений, буде не менш популярним. Не було сумнівів в тому, що інформаційно підтримати цей проект має газета «День», яка свого часу так само підтримувала Острозький клуб. І відкрити цей форум має людина, яка заклала основи національної безпеки і державності України, — Євген Кирилович Марчук».

Під час виступу Ігор Демидович повідомив дуже важливу новину. Тема «Острог Forum 2017» — «Національна безпека України» обрана не просто так. «Рада з ліцензування в Міністерстві освіти України буде розглядати нашу справу на відкритті спеціальності «Національна безпека» в Острозькій академії, і я впевнений, її відкриють, — каже Ігор Пасічник. — Адже ми досягли домовленості з Євгеном Кириловичем стосовно читання курсу лекцій для студентів даної спеціальності. Я переконаний, що класичні університети повинні готувати фахівців з національної безпеки, свідомих молодих людей, які мають бачення щодо сьогодення держави та її майбутнього й думка яких повинна бути почутою вищим державним керівництвом, експертами, політиками».

Отже, які головні акценти зробив Євген Марчук? «Кожен день я як учасник Мінських перемовин отримую декілька довідок із Генштабу, АТО, з передової, і щодня є або загиблі, або поранені: військові і цивільні. Чому так сталося? — поставив питання під час виступу Євген Кирилович. — Звичайно, це тема окремої розмови, але я хотів би акцентувати увагу на трьох найважливіших викликах, з якими Україна зустрілася за роки незалежності ще до 2013—2014 років. Передусім це ГКЧП. Я на той час був державним міністром з питань оборони (1990—1991 рр.). Тоді існувала велика загроза, що в Україні буде введений воєнний стан, адже ГКЧП ввів надзвичайний стан в Радянському Союзі. Але Леонід Кравчук не погодився на це. Другий виклик — це Крим (1991 р., 1993—1994 рр.). Я тоді очолював СБУ. У 2014-му практично точно повторилася ситуація, яка сталася на початку 90-х. Але нам тоді вдалося утримати українську владу в Криму, для цього ми навіть перекинули «Альфу» з Києва в Сімферополь. Третій критичний момент — це 2003 рік, і ситуація навколо Тузли, коли росіяни почали будувати дамбу до цього острова. На той час я був міністром оборони. Такі дії Москви фактично були відповіддю на те, що Україна почала зближуватися з НАТО. Військові були готові з обох сторін. Важко було уявити, що дійде до військового зіткнення, але до цього були близькі, як ніколи. Зверніть увагу — у всіх трьох випадках генератором конфлікту була Росія. І от вчетверте — в 2014-му — їй вдалося реалізувати свої плани».

«Що Україні потрібно робити для того, щоб вистояти? І не лише вистояти, а й еволюціонувати? — ставить наступне питання Євген Марчук. — Для того, щоб дати відповідь на таке питання, потрібно розуміти — скільки це може тривати? От тут уже потрібен великий український розум, системний, комплексний, багатоповерховий. Якщо Росія ризикне на серйозну агресію, зокрема пробивання сухопутного коридору до Криму, то вона має враховувати, що механізм введення воєнного стану в Україні вже готовий. З іншого боку, ми повинні розуміти, що сьогодні Росія зміщує акцент війни проти України в сферу спецслужб... Українська держава, звісно, має займатися питанням національної безпеки, це головна функція, однак важливо, щоб суспільство, громадські організації вибирали механізм боротьби з Росією в медійній сфері, формуючи громадську думку. Міфи про «братський» народ чи «про стратегічне партнерство» вже точно розвіяні. Консолідація українського соціуму показала багато позитивних моментів — ми не лише вистоїмо, а й подолаємо усі виклики, які кидає нам нинішній світ».

ЛАРИСА ІВШИНА ПОДАРУВАЛА ОСТРОЗЬКІЙ АКАДЕМІЇ СИМВОЛІЧНЕ ФОТО, НА ЯКОМУ ЗОБРАЖЕНІ СТУДЕНТИ-«ПЕРШОПРОХІДЦІ» З ОДЕСИ

«Проукраїнська міжнародна коаліція сьогодні завдає досить серйозних ударів по Росії, зокрема введені проти Росії санкції мають ефект, — продовжує Євген Кирилович. — А санкції проти Росії, як відомо, прив’язані до документів Мінського процесу. Так, цей процес непопулярний. Кажуть, що треба перейти до формату Будапештського меморандуму. Так, треба, але ж Росія не хоче, хоча вона є підписантом цього меморандуму. А будь-який формат без участі Росії не має сенсу. Не треба також забувати, що Мінський процес зупинив наступальні дії на той час, коли наші військові не могли б стримати російські війська... Словом, терпіння і розум. В лоб ми Росію не переможемо. Ми можемо її тільки обіграти, створити ситуацію неадекватних втрат на будь-яку спробу російської агресії. Ясні річ, сильна економіка і Збройні сили. Особисто я сповідую розрахунок на власні сили».

Представляючи наступного гостя, Ігор Пасічник заявив: «Як відомо, головним мотивом будь-якої діяльності є жінка. Ми все робимо заради неї. І от одна з таких жінок є Лариса Івшина. На прикладі газети «День» вона показує, яким має бути національні мас-медіа, тим самим формуючи національну безпеку України».

«Ще в 2005 році я говорила про те, що журналістика винна перед суспільством в тому, що викривила систему координат, — заявила під час виступу Лариса Івшина. — Ця кривизна пішла далі і набула нових вивертів, тому розібратися молодому поколінню в цьому дуже складно, але і доволі просто, якщо керуватися чіткими критеріями. Війна прискорила процес переосмислення того, що українська журналістика повинна робити в умовах викликів. Ще одна моя давня фраза: «Перш ніж створити ВВС, потрібно створити Британію». Не навпаки, бо у нас політику плюралізму сприйняли дуже спрощено, коли на всіх каналах сиділи Царьов або Колісниченко, а інша більш-менш пристойна людина повинна була зображати, що вона з ним сперечається. Хоча було очевидно, що так розгорталась гібрида війна, яка перейшла у війну гарячу, в якій наші хлопці полили всі ці помилки своєю кров’ю. Тому українська журналістика, всі ті, хто заряджав канали медійними снарядами на кшталт Царьова, безпосередньо відповідальні за свою участь в українських втратах у цій війні. Я думаю, що українській журналістиці треба почати з самоаналізу, бо якщо і далі не змінюватися, цинічний ворог застосовуватиме нові інструменти впливу».

«Я хочу, щоб в Україні була така журналістика, яку знання змушують діяти в інтересах України, щоб перед ними не стояло питання коли в країні війна, що їм робити, а щоб вони могли розібратися — яка сторона їхня і кому підносити патрони, — продовжила Лариса Олексіївна. — Саме для цього зокрема газета «День» в цьому році вже в 15-й раз проводитиме Літню школу журналістики. Також дуже важливо ставити питання — що може зробити кожен українець? Кожен українець повинен відчути себе тією фортецею, в яку не проникне ворог. Тобто, найперше він повинен подумати про те, чи все він зробив для того, щоб бути на висоті, щоб бути невразливим, щоб бути захищеним від абсолютно всіх інструментів пропаганди, адже сьогоднішній світ є дуже цинічним. Треба сказати собі, чи я знаю найцінніші сторінки своєї історії, чи я знаю тих людей, які подали нам рецепти, як це можна подолати. Боляче про це говорити, але якраз сьогодні (16 травня. — Ред.), поховали Євгена Степановича Грицяка. Цікаво опитати студентів в аудиторії іншого вишу — чи знають і що вони знають про цю людину? А журналісти? Ми сьогодні присвятили першу шпальту газети цій великій людині. Цікаво яке видання ще це зробило? От вам і відповідь про стан української журналістики. Це інерція, лінощі, чи дія, яка спрямована на відрив України від своїх героїв? Ми маємо розуміти, що національний організм без засвоєння історичної пам’яті нагадує курку без голови. І це стосується всіх».

ПОЗИТИВНИЙ НАСТРІЙ ПІСЛЯ ПЛІДНОГО І ЦІКАВОГО СПІЛКУВАННЯ

Проект «Ostroh Forum» планується розвивати за участі провідних українських та зарубіжних експертів, керівників відповідних міністерств і установ, високопосадовців, які вирішували б подібні соціальні виклики як своєрідний «український молодіжний Давос». Звичайно, як і раніше, певною рушійною силою і надією в цьому процесі є студенти і молоді люди з різних регіонів України, які приїхали до Острозької академії і взяли участь у форумі. Своїми враженнями і думками вони діляться нижче.

«ПРОЕКТ ЗГУРТОВУЄ ТА ЗМУШУЄ ЗНАХОДИТИ НОВІ ШЛЯХИ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ БЕЗПЕКИ»

Iрина ДАСЮК, студентка Інститут міжнародних відносин при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка:

— «Ostroh Forum 2017» — знакова подія для України, адже саме ця платформа стала першою на теренах нашої держави, яка підняла питання національної безпеки чітко та конкретно. Тут відбувся діалог між студентами, провідними експертами в цій галузі та тими людьми, які безпосередньо є творцями цього аспекту в нашій країні, а саме — Євгеном Марчуком, Ларисою Івшиною та ін. Особисто для мене Форум став ще одним кроком до пошуку, виокремлення того алгоритму дій, за якого Україна могла б дати гідну відсіч існуючим та потенційним ворогам. Я вважаю, що особливої актуальності проблемі національної безпеки надає той факт, що ми є у стані гібридної війни, яку веде проти нас Російська Федерація, а отже, маємо гостріше ставити перед собою питання, що стосуються захисту національних інтересів, як у військово-політичній, так і в інформаційній, соціальній сферах.

Якщо ми не подбаємо про захист власних кордонів, надійну та налагоджену координацію у владному та оборонному апараті, не піднімемо питання запобігання контрабанди та неконтрольованих потоків зброї із місць ведення бойових дій, тоді загрози лише примножуватимуться. Саме ці аспекти ми й мали можливість обговорити в одному з трьох кластерів форуму. Я долучилася до військово-політичного кластеру. Разом із колегами ми спершу проаналізували наявні та потенційні загрози у військово-політичному вимірі, а потім розробили пакет пропозицій, які, на наш погляд, могли б стати ефективними в боротьбі з сучасними викликами. Фінальна панельна дискусія стала заключним етапом нашої роботи й залишила приємне враження, адже дала можливість отримати фідбек від тих особистостей, які безпосередньо залучені в процеси формування та впровадження безпекових стратегій на щоденній основі.

Переконана, що проект згуртовує та змушує знаходити нові шляхи до розв’язання проблем, нові стратегії та рішення, які можна вважати консенсусом. Молодь — головна рушійна сила Нової Української держави. А отже, наша безпека і майбутнє залежить сьогодні тільки від нас самих.

«ФОРУМ ПОКАЗАВ, ЩО ДУМКИ ТА ІДЕЇ МОЛОДІ ВРАХОВУЮТЬСЯ»

Діана ГЛУЩЕНКО, студентка міжнародних відносин Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара:

— Я дуже задоволена проведенням заходу «Ostroh Forum 2017». Ця подія, як лакмусовий папірець, показує, що українське суспільство все більше набуває рис громадянського, що думки та ідеї молоді враховуються у вирішенні проблем країни та власне національної безпеки. Можу сказати, що форум був на найвищому рівні завдяки зусиллям організаторів, які ефективно координували сумісну роботу студентів і досвідчених відомих експертів, щоб разом ми всі діяли як єдиний механізм і генерували ефективні ідеї. Особисто я працювала в рамках другої платформи, яка стосувалася соціальних викликів у національній безпеці України. Ми акцентували увагу на необхідності розвитку критичного мислення людей, освіті громадянина, який є основною рушійною одиницею держави, формуючи вертикаль національної безпеки від громадянина до політиків.

«ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ — ЦЕ НЕ ПРОСТО АКАДЕМІЧНИЙ ІНТЕРЕС»

Гліб ВОЛОСЬКИЙ, студент міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса:

— У людського мозку є така здатність, що він змінюється фізично. Тому коли ми чуємо щось нове, то ми фізично змінюємось. Якщо використати цю метафору, то форум теж фізично змінив мене, сформувавши несподівані погляди на речі. Заявлена тема особливо важлива, оскільки я є вихідцем із Донеччини, де зараз відбуваються бойові дії, тому для мене, як для людини з цього регіону, питання національної безпеки — це не просто академічний інтерес. Вже хоча б з цієї причини я вдячний організаторам за можливість взяти участь у цьому форумі. Можливо, якби деякі питання національної безпеки були враховані на різних рівнях, то ми не мали б війни. Тому я дуже радий спілкуватись із однодумцями й бути залученим до інтелектуальної спільноти форуму. Острозька академія й Острог володіють особливим шармом, я думаю, представники політичних спеціальностей мене зрозуміють, якщо я скажу, що Острозька академія володіє таким собі soft power.

«НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВИМ Є СОЦІАЛЬНИЙ ВИМІР ПРОБЛЕМИ»

Вікторія КУМАНСЬКА, студентка Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки:

— Питання національної безпеки надзвичайно комплексне, тому вимагає серйозного підходу. Однак найбільш важливим є соціальний вимір проблеми, який ми розглядали у своїй групі, оскільки відповідальність та солідарність формуються самими громадянами. Ми також наголошували на необхідності формування критичного мислення серед населення, що може забезпечити читання відповідних курсів із національної безпеки в університетах. Тому ми переконані, що проведення такого заходу лише сприяє національній єдності та усвідомлення важливості ціннісної основи нашої держави, яку забезпечуємо ми, жителі України.

«ПОПРИ ПЛИН ЧАСУ, МИ Й НАДАЛІ ЗАЛИШАЄМОСЬ В ІДЕЙНІЙ ЄДНОСТІ»

Віталій ЛЕБЕДЮК, декан факультету політико-інформаційного менеджменту НаУ «ОА», кандидат наук з державного управління:

— Історія створення Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді — це успішна історія конвертації ідеї у соціальний капітал. Дякуючи заповзятій та енергійній Ларисі Івшиній, молодь з усіх куточків нашої держави змогла об’єднатися навколо цінностей соборності та солідарності намагаючись показати свою суб’єктність у процесі творення політики. Сьогодні, практично кожен учасник цієї платформи, здійснює соціальне служіння чи то в журналістській практиці, чи то в освітянській сфері, чи то громадянському суспільстві. Прикметно, що, як і в 2006 році, в період становлення Острозького клубу, та і сьогодні інтелектуальна спільнота об’єднується довкола вирішення проблем державотворення та національної безпеки. Мені дуже приємно що незважаючи на плин часу ми надалі залишаємось в ідейній єдності.

Дякуючи нашому ректору Ігореві Демидовичу, з ініціативи якого постала платформа експертного спілкування «Острог Forum 2017», було обрано ключову проблематику сучасної України — це питання національної безпеки. Головним акцентом якої є переосмислення ідеї державної безпеки, яка повинна враховувати перш за все безпеку людини та громадянина, а не зводитись виключно до нарощування військової могутності. Надзвичайно щасливий, що зустрівся з Іваном Капсамуном, редактором відділу політики газети «День», який розповів про свої незабутні та позитивні враження від першої зустрічі учасників новоствореного клубу, а також презентував авторське дослідження «Котел», або Справа без терміну давності». Ця та решта праць із Бібліотеки газети «День» — це не лише можливість отримати інтелектуальну насолоду, а й навчитися критично мислити, виховуючи в собі цінності української інтелігенції.

«МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ ВИБРАНО НЕ ВИПАДКОВО»

Максим КАРПОВЕЦЬ, організатор проекту «Ostroh Forum 2017», керівник регіонального центру ЄС в Україні, кандидат філософських наук:

— Цього року ми обрали тему національної безпеки України, оскільки в умовах війни з Росією громадяни повинні бути готові до провокацій з боку агресора, розуміючи свої права й обов’язки. Однак ключовою аудиторією є молодь, яка готова взаємодіяти із політиками й громадськими активістами для осмислення найбільш гострих викликів у галузі національної безпеки, зокрема військово-політичних, соціальних і медійних. Особливе значення для проекту мають міжнародні експерти, які вирішували подібні соціальні виклики, а тому можуть дати власну оцінку актуальним питанням і подіям. Окремий напрямок роботи —  залучення медіа, адже стратегічною ціллю форуму є зокрема публічне висвітлення експертних оцінок. Місце зустрічі вибрано теж не випадково, адже «Острозька академія» є першим вишем у Східній Європі, де сформувалась потужна інтелектуальна спільнота, яка вплинула на перебіг історичних подій свого часу. Тому робота справді сприяла дискусії й формуванню пакету пропозицій безпосередньо у основні державні структури, які можуть врахувати ідеї молоді для забезпечення національної безпеки своїх громадян.

«ЧИТАННЯ КНИГ ДОЗВОЛЯЄ РУХАТИСЯ ВПЕРЕД»

Iван СОПIГА, перший заступник голови Острозької райдержадміністрації:

— Кажуть, «не прочитана книга, як не пройдений шлях»... Якщо читання книг дозволяє рухатись вперед, то такі проекти як Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді та «Ostroh Forum» надають йому змістовне наповнення. Перед Україною зараз стоїть багато викликів та проблем, вирішення яких потребує здорового, адекватного сприйняття суспільством дій влади та розуміння свої ролі у різних процесах. Для цього потрібно вчитися, спілкуватися та обмінюватися думками. І для цього потрібно «заразити» Україну ідеями, які лягли в основу Острозького клубу, а сьогодні знайшли продовження в Острозькому форумі.

«МИ НІБИ ПОВТОРЮЄМО ВИНАХІД НАШИХ СЛАВЕТНИХ ПРАЩУРІВ-ПРОСВІТНИКІВ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ»

 Сергій ШТУРХЕЦЬКИЙ, доцент кафедри журналістики НаУ «Острозька академія»:

— Гібридні безпекові загрози вимагають нових підходів протидії. Особливо це стосується інформаційної складової будь-якої загрози — дезінформація працює примітивно, але надзвичайно ефективно. Тому інтелектуалам слід знаходити відповідні не менш ефективні заходи протидії. Для цього потрібні (в Україні їх катастрофічно не вистачає) комунікаційні інтелектуальні майданчики, де думка і студента, і професора і політика, і журналіста буде почута.

Не випадково, що саме в Острозькій академії з’явився спочатку пробраз такого майданчика, який днями перетворився на Форум. Ми ніби повторюємо винахід наших славетних пращурів-просвітників князів Острозьких. Але у нас сьогодні є, на відміну від них, більше шансів перемогти. З нами сьогодні весь цивілізований світ. Сподіваюся, що наш Форум, який виріс на основі дебатного клубу, перетвориться в потужний інтелектуальний майданчик знаходження смислів сучасної безпекової та інформаційної діяльності.