Підвали окупантів...
В Ужгороді представили свідчення про місця незаконних ув’язнень на ДонбасіПідсумки моніторингового дослідження «Ті, що пережили пекло: свідчення жертв про місця незаконних ув’язнень на Донбасі» представила в Ужгороді Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Головним територіальним управлінням юстиції в Закарпатській області.
Основою дослідження є свідчення тих, кого було незаконно затримано в окупованих місцях у Донецькій та Луганській областях незаконними збройними формуваннями; матеріали, зібрані в ході моніторингових візитів до місць несвободи на звільнених територіях, а також відомості, отримані від органів державної влади і з відкритих джерел.
«Видання є підсумком моніторингового дослідження, що його здійснювала Правозахисна коаліція громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на Донбасі» в тісній співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, і мало на меті документування фактів серйозних порушень прав людини, пов’язаних з незаконним позбавленням волі в зоні збройного конфлікту на сході України», — кажуть організатори заходу.
«Перший раз ми їли десь на шостий чи п’ятий день. Пізніше у Сніжному нас поселили в гаражі місцевого відділку міліції. Там було ув’язнено до 55 чоловік. Через травму ноги мене не примушували працювати, хоч інші хлопці були долучені до примусових робіт. За 21 день я схуд на 12 кілограмів», — ділиться спогадами про умови незаконного утримання, Микола МАРЧИШАК, голова ГО «Побратими України».
Голова регіонального відділення секретаріату урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини при Головному територіальному управлінні юстиції в Закарпатській області Іван АЛМАШІ наголосив на проблемі ратифікації Україною Римського статуту, приведення до міжнародних стандартів деяких статей Конституції та Кримінального кодексу України, а координатор Української Гельсінської спілки з прав людини в Ужгороді Борис КОНДРАТЮК нагадав про ратифіковані Україною та Росією Женевські конвенції. Втім, попри це, окремі райони Луганської та Донецької областей перетворилися на «сіру зону», де механізм захисту прав людини втрачає свою силу.
На основі зібраної інформації автори звіту пропонують комплекс заходів, спрямованих на припинення виявлених порушень прав людини на непідконтрольних українському урядові територіях, привернення уваги міжнародної громадськості до описаних проблем, а також на притягнення до відповідальності осіб, винних у зазначених порушеннях.
