Бережіть собори душ своїх… Бо з усього найгіршого, що може бути в людині, душа заяча, душа раба!
Олесь Гончар, український письменник, літературний критик, громадський діяч

Житло + робота

Уряд збирається вдосконалювати програму працевлаштування і зайнятості переселенців
26 лютого, 2020 - 19:31

На сьогодні в Україні налічується понад 1,4 мільйона переселенців. Основні проблеми, з якими вони стикаються, — працевлаштування та житло. За даними дослідження «Національна система моніторингу ситуації з ВПО в Україні», яке Міжнародна організація міграції (МОМ) провела у співпраці з Міністерством у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та ВПО, сьогодні лише 47% переселенців є офіційно працевлаштованими. За даними дослідження, 90% не працевлаштованих основною причиною відсутності постійної зайнятості назвали низьку зарплату і нестачу вакансій (48%).

У межах реалізації державної програми «70/30» було забезпечено житлом протягом останніх трьох років 800 сімей (використано 850 мільйонів гривень). Поточного року планується забезпечити ще 50 сімей (на 2020 рік закладено 20 мільйонів гривень). Незабаром у Мінветеранів збираються представити новий проект «Житло + робота». Ідеться про створення інтерактивної мапи України, де кожен ВПО зможе побачити інформацію, де є житло для них, де — робота, а де — і те, і те.

«Необхідно зробити фокус на тому, що людей, які хочуть працевлаштуватися, потрібно не лише навчати, направляти їх на курси перекваліфікації, а й відслідковувати, скільки потім влаштувалося на роботу... Над проєктом ми розпочали роботу наприкінці 2019 року — розробили відповідний розділ на нашому сайті, де вже є попередня інформація. Зараз є багато роботодавців, які пропонують роботу і тимчасове житло для робітників. У цьому питанні ми працюємо з центрами зайнятості», — сказав заступник міністра Мінветеранів Руслан КАЛІНІН.

Щодо програми «70/30» чиновник розповів, що оскільки цьогоріч на неї закладено мало коштів, то міністерство хоче розподілити надані кошти (20 мільйонів) по регіонах і внести зміни у бюджет, додавши фінансування — хоча б до 80 мільйонів. Тому що заявок на житло — вже на 25 мільйонів, і вони надходять щодня.

Днями представники громадськості підготували звіт про ситуацію з дотриманням прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) для звіту на 67 сесії Комітету ООН, який розгляне сьомий звіт України про виконання Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права громадян — це зібрані дані громадських та міжнародних організацій, дані Офісу омбудсмена. Досліджувалося становище ВПО, мешканців окупованих територій та мешканців «сірої» зони.

«Раніше була цифра, що ВПО в Україні — понад два мільйони. Причини того, що зменшуються ВПО, — не вирішені питання захисту, заявила правовий аналітик БФ «Право на захист» Анастасія ОДИНЦОВА. — В Україні є компенсація за зруйноване житло, але лише для тих, хто не переїхав. Громадяни, які переїхали, отримати її не можуть. Основні проблеми — житлові, насамперед вони актуальні для пенсіонерів та малозахищених громадян. Друга проблема — працевлаштування. 2008 року — приблизно 70 тисяч осіб із числа переселенців були безробітними. За весь час лише 20 тисяч осіб змогли працевлаштуватися з компенсацією для роботодавця. На жаль, ми бачимо, що про програму компенсації роботодавцям, які прийняли на роботу ВПО, не досить поінформовані як переселенці, так і самі роботодавці. Тому наші рекомендації для уряду — це покращити інформування ВПО щодо працевлаштування, збільшити фінансування житлових програм та компенсації за зруйноване житло. Також — відв’язати пенсійні виплати від довідки про ВПО».

За даними громадськості, більшість каже, що не збирається переїжджати на Донбас у разі деокупації. Тому вкрай актуальною проблемою залишається питання інтеграції в місцевих громадах. За словами юристки Громадського холдингу «Група впливу» Марії КРАСНЕНКО, перемогою в останній рік стало ухвалення в Україні виборчого кодексу, який передбачає можливість голосування ВПО на місцевих виборах.

«Право голосу — не єдиний аспект, який відображає інтегрованість ВПО в громадах. Більшість переселенців кажуть, що вони не є включеними в життя громад і що не можуть користуватися всіма інструментами локальної демократії: брати участь у розподілі бюджетних коштів громад, брати участь у створенні місцевих петицій тощо», — сказала Марія Красненко.

За її словами, загальна тенденція залученості ВПО до процесів на місцях не є позитивною, її слід переглянути. Зокрема, сприяти реалізації стратегії інтеграції ВПО в громадах, які їх приймають, також — полегшувати доступ до соціальних послуг.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ