Знову вчитися жити

Торік 27 грудня з окупованої території Донбасу повернулися 73 українських бранці — військові та цивільні. Сьогодні 46 із них перебувають у київських медичних закладах (у Головному військовому клінічному госпіталі та клінічній лікарні «Феофанія») для відновлення здоров’я та, за словами фахівців, «проведення комплексу постізоляційного розвантаження». Решта — в медзакладах регіонів або вже завершили лікування.

CВІТОВИЙ ПРЕЦЕДЕНТ

Спеціалісти стверджують, що Україна створила світовий прецедент, коли змогла надати допомогу такій кількості людей, які побували в полоні. У світовій практиці подібні масові звільнення відбувалися лише за часів В’єтнамської війни. Але тоді не проводився супровід колишніх полонених за так званою постізоляційною інтеграційною моделлю підтримки. Експерти вважають, що проведена робота стала можливою завдяки взаємодії державних органів, професійних спільнот і громадянського суспільства. Всі фахівці для роботи з бранцями ОРДЛО готувалися спеціально.

«Основна мета — допомогти колишнім полоненим відновити контроль за власним життям. Тому що досвід виживання, отриманий у полоні, може стати ресурсом для подальшого життя, а може — тягарем, — каже Наталія ЗАРЕЦЬКА, керівник офісу Уповноваженого Президента України з питань реабілітації учасників АТО. — Основне завдання постізоляційної реабілітації — допомогти людині відчути, що це випробування залишилося в минулому. Ми розділили людей на тих, хто в першу чергу потребує медичної допомоги, хто — психологічної реабілітації, і хто — соціальної. До останньої категорії належать 30 осіб, які до воєнного конфлікту проживали на тимчасово окупованій території. Ми проінформували їх, що Донецька та Луганська облдержадміністрації мають свої програми з надання допомоги таким особам. Але багато хто з них виявив бажання залишитися в Києві або біля Києва. Допомогу з розміщення таких людей надали волонтерські організації, зокрема організація «Блакитний птах» на найближчі два-три місяці забезпечила цих людей житлом».

Величезний внесок, який відзначають фахівці, зробили професійні спільноти: лікарі, психологи, юристи тощо. Зокрема, Асоціація стоматологів України зобов’язалася надати всім звільненим безплатну стоматологічну допомогу — від складного лікування до надсучасного протезування.

«Складні умови, в яких були полонені, та тортури призвели до того, що у 100% звільнених є проблеми із зубами, в декого вони взагалі відсутні, — констатує віце-президент Асоціації стоматологів України Віктор ПОНОМАРЕНКО. — Ми обстежили 29 осіб у «Феофанії», 26 — у Головному військовому госпіталі й будемо проводити повну реабілітацію з використанням усіх сучасних і надсучасних методик. Національна спілка стоматологів та Асоціація імплантологів погодилися повністю профінансувати роботу. У «Феофанії» ми вже прооперували двох полонених: встановили десять імплантів, зробили кісткову пластику. Реабілітація займе певний час: у когось — два місяці, у когось — більш ніж півроку».

У будь-якому разі, стверджують представники держави, повна медична допомога, як і соціально-психологічна, надаватиметься колишнім бранцям там, де вони вирішать жити.

ЮРИДИЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ

За словами заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій (МінТОТ) Георгія ТУКИ, із 42 звільнених цивільних 28 є жителями неконтрольованих територій, 12 із них не мають жодних документів. Проблема номер один для них — паспортизація. Державна міграційна служба України, попри прописані бюрократичні процедури, пішла назустріч, і звільнені з полону незабаром матимуть паспорти. Окрім паспортів, вони також отримають довідки ВПО і на загальних засадах матимуть право на отримання житла — швидше за все, йтиметься про гуртожитки.

«Тут же виникла інша проблема: існує державний збір, який треба сплатити за паспорт. Для нас це смішна цифра — 200 гривень, але для людини, яка була в полоні, це непідйомна сума. Сподіваюся, ми це питання вирішимо. Я звертаюся до друзів-волонтерів і маю надію, що суспільство в черговий раз вирішить цю проблему, — говорить Георгій Тука. — Друге питання — повернення до норм цивільного життя, соціальна реабілітація. Цей досвід є в інших країнах, у нас він поки не освоєний. І це — проблема, бо коли людина тривалий час перебуває в ізоляції з нелюдським ставленням, то набуває нових звичок, її поведінка змінюється. Вона втрачає навички самостійно турбуватися про себе. Така проблема є не тільки в цій групі, а й у великій групі людей, які відбувають ув’язнення. Щодо працевлаштування, то люди з числа колишніх полонених здебільшого робітничих професій. Для них не буде проблемою знайти роботу, тим більше, що мають спрацювати служби зайнятості. Але в звільненої людини має бути така потреба».

Георгій Тука додав, що Мінсоцполітики та МінТОТ розробили два документи про надання допомоги звільненим з полону. Міністерство соціальної політики пропонує разову матеріальну допомогу кожному звільненому (про рекомендовану суму говорити зарано, тому що можуть бути внесені корективи Мінфіну), а МінТОТ — комплекс  тривалих заходів юридичного супроводу, працевлаштування, медичну та психологічну реабілітацію. Обидва ці документи — на погодженні в профільних міністерствах, Мінфіні та Мін’юсті. Очікується, що певні результати з’являться цього тижня.