Зустріч через тисячоліття

Книжкову осінь, яка традиційно розпочинається Форумом видавців  у Львові, «День» розпочинає новинками. Цього разу видання підготувало для читачів особливий сюрприз – книгу «Сестра моя, Софія…».

Яку роль відіграли українські інтелектуали у болгарському державотворенні? Чому Святослав Хоробрий хотів перенести столицю своєї держави на Дунай? Як слов’янській Болгарії вдалося вступити в НАТО та ЄС? Якщо хочете дізнатися – приходьте!

Як і Україні, болгарській державності та культурі вдалося відродитись у, здавалося б, безнадійних, катастрофічних ситуаціях. Навчаючись досвіду Болгарії, її багатющій історії, такої щедрої на блискучі перемоги й важкі, але згодом подолані народом катастрофи, ми пізнаємо самих себе!

Представлення новинки відбудеться 16 вересня об 11.00 у Дзеркальній залі Палацу Потоцьких (вул. Коперника, 15) за участю головного редактора «Дня» Лариси ІВШИНОЇ, авторів – Сергія КОТА, Петра КРАЛЮКА, Марії ЧАДЮК, Олени ЧМИР, Андрія ЛЮБКИ, упорядників видання – Ігоря СЮНДЮКОВА, Романа ГРИВІНСЬКОГО. Модератор зустрічі – Юліана ЛАВРИШ.

«Ця книга – спроба прояснити найбільш важливі питання історії Болгарії й через них – ще більш точно відчути «вузли» непізнаної української історії. Невипадково наша серія називається «Україна Incognita». Болгарія дає нам частину відповідей на питання про Україну. Якщо болгарську історію намагалися викривити, то нашу – привласнити. Ми пізнаємо себе такими, якими ми себе раніше не знали. Софія – це про нас. Софія – це про них. Софія – це про нову висоту, яку треба здобути. Досліджуючи цей цивілізаційний простір, взаємні проникнення, які відбувалися тисячі років тому, ми розуміємо, що вони й досі залишаються живими та актуальними», – Лариса Івшина, головний редактор газети «День» (уривок з передмови до книги «Сестра моя, Софія…»)

В рамках події відбудеться презентація арт-супроводу книги – лімітованої колекції браслетів від художниці Анни Гаврилюк та Ювелірного Дому ZARINA. Вишуканий шкіряний ланцюжок і срібна підвіска з літерою Аз – не тільки елегантний аксесуар, це перш за все символ, за яким можна «пізнати своїх». Так написала Лариса Івшина на своїй сторінці у Facebook.

Що єднає Київ та Софію? Перше, що спадає на думку, – віра та азбука. Буква Аз зі створеної Кирилом та Мефодієм болгарської глаголиці набуває значення символу. Адже вона має у основі хрест. Це спонукає шукати далі, і з’ясовується, що собор Софії у столиці Болгарії, подібно до Ая-Софії в Константинополі, є хрестоподібною базилікою, і таким чином ніби двоюрідною сестрою Софії Київської. Тож Аз не випадковий, а цілком закономірний символ на початку відновлення нашої родинності з Болгарією.

Чекаємо на вас на стенді № 306!!!