Бюджет-2019 – без «сюрпризів» та проривів

Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні у п’ятницю ухвалив проект державного бюджету на 2019 рік і цього ж дня подав його у Верховну Раду.

В ході презентації бюджету прем’єр-міністр Володимир Гройсман назвав його «бюджетом розвитку країни». За його словами, зростання ВВП України у 2018 році очікується на рівні 3%, а інфляція не перевищить 7,4% (у 2018 році — менше ніж 10%).

«Ми вийшли на фіналізацію документа, який дає початок бюджетного процесу, — сказав Гройсман. — Важливо, щоб цей бюджет був не тільки реалістичним, а й підтримував розвиток національної економіки і впровадження необхідних змін у війську, в освіті, в охороні здоров’я, інфраструктурі, а також виконання тих завдань, які визначені стратегією розвитку. Бюджет має дати відповіді на питання, як ми маємо жити в 2019 році».

Гройсман заявив, що пріоритетом уряду є оборона України. На ці цілі у проекті бюджету передбачено майже на 18% більше, ніж у 2018 році, — 209,5 млрд. грн.

Понад половина цих коштів піде на грошове забезпечення військових, додав прем’єр.

За його словами, на засіданні РНБО Президент висунув ідею, аби з 2019 року військові отримували не менше 10 тисяч гривен, а поліція та інші спецслужби — 9 тис. грн. Проте Гройсман не уточнив, чи передбачене таке підвищення у проекті документу.

Глава Уряду наголосив, що в кошторисі збережені всі ключові напрямки реформ, започатковані в попередні роки. Серед них — фінансування армії, збереження темпів енергомодернізації країни та нарощування енергонезалежності, активне фінансування доріг.

«Я говорив, що дороги — важливий пріоритет. І ми не відступаємо»,             — зазначив прем’єр-міністр.

За його словами, так само будуть збережені програми підтримки агровиробників. «Ми залишаємо програму підтримки фермерства, розвиток тваринництва — дотації на велику рогату худобу, а також програму підтримки садів та виноградників. На селі має бути більше робочих місць».

На розвиток фермерства виділять один мільярд гривень, розвиток тваринництва — 4 мільярди гривень, садівництва — 400 мільйонів гривень. На всю систему планують виділити на 9,5 мільярда гривень більше, ніж цього року.

Мінімальна зарплата з січня наступного року складе 4170 гривні, порівняно з нинішніми 3723 гривнями.

Із березня 2019 року має відбутися автоматична індексація пенсій громадян.

Поглиблення децентралізації — ще один незмінний пріоритет. Ключовий інструмент в цьому сегменті     — Державний фонд регіонального розвитку, а також фонди допомоги при створенні об’єднаних громад.

«Освіта. Сьогодні вона потребує ресурсів більше, ніж ми можемо дозволити. Але ми не залишаємо програми модернізації початкової школи — і тут ми чекаємо більшої ініціативності місцевої влади, — сказав Володимир Гройсман. — Сучасна системи охорони здоров’я. За один рік відновити систему, яка руйнувалася 25 років, дуже важко. Але... Ми розпочинаємо реформу екстреної медичної допомоги. Будемо пілотувати 5—6 областей, де вестимуться зміни. Будемо боротися за якість (послуг)».

Окрім того, як підкреслив прем’єр-міністр, з наступного року розпочнеться повноцінний процес оплати послуг вторинної медицини   — УЗД, консультації, аналізи тощо.

15,3 мільярда гривень буде надоно на оновлення системи первинної медичної допомоги, яке передбачатиме і підвищення зарплати лікарям.

Наступного року планується розпочати пілотний проект із реформування системи екстреної медицини, на що нададуть 1 млрд грн з держбюджету. Уряд розраховує, що місцева влада виділить на ці цілі аналогічну суму. За словами прем’єра, цих коштів вистачить на старт реформи у п’яти-шести областях.

«Ми розпочнемо монетизацію субсидій і проведемо осучаснення пенсій, — сказав глава уряду. — Наші ініціативи по підтримці народжуваності — це ініціатива на багато років. Це той мінімум, який ми маємо зробити для маленьких українців».

Так само в фокусі — питання культури. «Це наша історична спадщина, яку маємо передати нащадкам», — сказав прем’єр-міністр.

На освіту буде призначено понад 240 мільярдів гривень, що на майже 13% більше, ніж цього року. На підтримку кіно планують виділити стільки ж, як і цього року, — 1 млрд грн.

Він наголосив, що представлена презентація — це початок бюджетного процесу.

«Далі у нас починаються тримісячні баталії. Але це вже третій наш бюджет. Країна живе. Якби нам не повісили на 1,3 трлн грн. боргу — ми зробили б в сотні разів більше того, що зараз можемо собі дозволити. І системність наших дій відчутна», — сказав Глава Уряду.

Згідно з Бюджетним кодексом, уряд мав подати проект держбюджету до парламенту до 15 вересня. Якщо парламент не ухвалить державний бюджет до 1 грудня, то місцева влада зможе ухвалювати місцеві бюджети на основі даних проекту державного.

Проект бюджету-2019

Мінімальна зарплата — 4 170 грн.

Зростання ВВП — 3%

Інфляція — менше 7,4%

Модернізація школи — 1 млрд грн

Реформа екстреної медицини — 1 млрд грн

Підтримка кіно — 1 млрд грн.

Представляючи бюджет, прем’єр зазначив, що після подачі в Раду проекту документу його будуть обговорювати у комітетах парламенту. А поки що документ активно вивчають та аналізують в експертних колах.  Зокрема, що думають у Раді Національного банку України    — в коментарі.

КОМЕНТАР

Богдан ДАНИЛИШИН, голова Ради Національного банку України:

— Всі бюджети за роки незалежності України відображали реальні можливості, що складалися в певний період, підтримувати відповідний стан розвитку країни. Кожен Уряд вважав свій бюджет найкращим і таким, що є проривним для забезпечення нового поступу економіки. Не є винятком і даний проект.

2019 року планується зростання ВВП на рівні 3% за умови інфляції 7,4%. Загалом, після подолання падіння, економіка України зростає вже десять кварталів поспіль. Це свідчить про те, що курс на формування відкритої конкурентоздатної економіки України приносить відповідні результати. Прискорення економічного зростання вдалося досягти насамперед завдяки збільшенню інвестицій та внутрішньому споживчому попиту.

Усього зведений бюджет має становити — 1,292 трлн гривень, що на 130 млрд більше, ніж минулого року. Що стосується боргів України, то ця цифра досягла 1,3 трлн гривень. в планах на 2019 — зменшення боргу по відношенню до ВВП (52,2%).

Зміцнюється обороноздатність країни — 209, 5 млрд грн (+31,5 млрд грн за загальним фондом).

Фонд енергоефективності — 1,6 млрд гривень, ще 0,4 млрд буде виділено державою на «теплі кредити».

На дороги планується виділити 56        млрд гривень (+8,3 млрд в порівнянні з минулим роком). З них 17,7                млрд гривень піде на ремонт доріг місцевого значення, ще 2,5           млрд    — на безпеку на дорогах.

На агропромисловий комплекс планується виділити 6,9 млрд гривень.

На освіту — 242,1 млрд гривень (на 27,8 млрд гривень більше, ніж цього року), з яких на модернізацію початкової школи піде 1 млрд гривень.

На систему охорони здоров’я буде виділено 92,3 млрд гривень (+9,5 млрд гривень у порівнянні з 2018 роком).

Мінімальна зарплата з першого січня 2019 року має зрости до 4175 грн на місяць.

Соціальні видатки збільшаться до 301,8 млрд гривень (+14,8 млрд порівняно з 2018 роком).

На фінансування культури передбачено 5,4 млрд гривень, з них 1     мільярд — на виробництво нових українських кінострічок.

Можливості для економічного зростання в 2019 році закладаються як 2018 році так і в попередні 2              роки. З огляду на те, що ВВП України в 2 кварталі 2008 року зріс на 3.8%, закладені в проекті бюджету економічні індикатори, зокрема    — приріст ВВП на рівні 3% є реальним. В цілому економічний розвиток у 2018 року, не дивлячись на певні негативні коливання окремих показників економічної діяльності, що у тому числі були спричинені специфічними обставинами, формує основу для подальшого якісного економічного зростання в 2019 році за умов реалізації задекларованих реформ. Водночас наразі маємо враховувати те, що зберігають ризики для економічного зростання України, у т. ч. через можливе: погіршення зовнішньоекономічних умов торгівлі, зокрема через «торгові війни» та жорсткіші монетарні умови, що може призвести до стиснення міжнародної торгівлі та зниження попиту на продукцію українського експорту; фіскальне домінування, що може обмежувати державні інвестиції та збільшити боргове навантаження, стримуючи економічний розвиток країни в середньостроковій перспективі; жорстка монетарна політика щодо формування цінової стабільності.

Загалом на 2018 рік оцінки зростання реального ВВП коливаються у межах 3,2%—3,5%, споживчої інфляції у межах однозначного числа на кінець року у річному вимірі  — від 8,9% (НБУ) до 9% (МВФ) та 9,9% (Світовий банк). Таким чином на розвиток макроекономічної ситуації в Україні у цьому році усі дивляться із помірним оптимізмом.

Щодо наступного року, то прогнози є також оптимістичні. Так, прогноз економічного зростання України на 2019 рік — у МВФ тепер складає 3,3% (у попередньому прогнозі було 4%), у Світового банку — 4%. За нашими оцінками — 3,2—3,5%.

В даному випадку прогноз Уряду — 3% (на рівні закладеного в бюджет на 2018 рік) є консервативно оптимістичним. За другий квартал 2018 року приріст ВВП становить 3,8%.

Однак, для зростання ВВП на рівні 4—6% Україні потрібно забезпечити рівень інвестицій 20% ВВП. В даний час державні інвестиції — до 2% ВВП, прямі іноземні інвестиції — до 2 млрд долл США.

Основним двигуном зростання економіки залишатиметься приватне споживання. По-перше, зберігатимуться високі темпи зростання реальних заробітних плат, простимульовані активними міграційними процесами. По-друге, пом’якшується фіскальна політика, у тому числі через подальше підвищення соціальних стандартів. Також, як і минулого року, збережеться активна інвестиційна діяльність підприємств.

МВФ та Світовий банк передбачають, що погіршення умов торгівлі підвищить дефіцит поточного рахунку платіжного балансу вже цього року до 3,7% ВВП, а наступного — він становитиме 3,3—3,5% ВВП.

Через складні умови міжнародної торгівлі, нестабільність світових фінансових ринків, протистояння на сході країни МВФ та Світовий банк очікують, що у 2018 та 2019 роках Україна стикатиметься зі значними фінансовими потребами та ризиками у бюджетній сфері.

У проекті наголошується, що протягом поточного року обмінний курс гривні залишався відносно стабільним з сезонними коливаннями — 26,8 гривень за долар у середньому за січень—серпень 2018 року, у серпні 2018 року середній за місяць офіційний курс гривні становив 27,5 гривень за долар.

Однак зауважу, що вказаний показник є сугубо технічним для розрахунку доходної частини Державного бюджету на 2019 рік.

Національний банк, неодноразово підкреслював, що за режиму гнучкого курсоутворення курс гривні визначає ринок. Він залежить безпосередньо від пропозиції валюти з боку експортерів та інших продавців валюти і від попиту на валюту з боку імпортерів та інших покупців валюти.

Відповідно, в таких умовах Національний банк не може брати на себе зобов’язання забезпечити курс гривні на певній відмітці. Тому, щоб запобігти створенню ілюзорних курсових орієнтирів для населення, бізнесу та інших учасників ринку, Національний банк офіційно не оприлюднює жодних прогнозів курсу гривні.

Будь-які кількісні прогнози курсу гривні, які останнім часом озвучуються є експертними оцінками і не відображають позицію Національного банку. В жодному разі не можна вважати ці прогнози зобов’язанням Національного банку чи індикатором для політики Національного банку.

При цьому важливо розуміти, що будь-які прогнози курсу — аналітиків комерційних організацій чи Національного банку для внутрішнього користування чи навіть уряду при підготовці макроекономічних прогнозів — це лише технічні, розрахункові показники, які базуються на певному баченні розвитку ситуації в економіці і можуть змінюватися в залежності від того, як змінюється ситуація.

Наразі дисбаланс на ринку зумовлений переважно збільшенням попиту на валюту через сезонні, ситуативні та психологічні чинники.

Девальваційний тиск на гривню, що спостерігається з липня цього року, не позначиться суттєво на динаміці інфляції, за нашими очікуваннями.

В порівнянні з гривнею, яка з початку року (станом на 6 вересня 2018 р.) девальвувала на 1,5% відносно долара США, більшість валют країн — основних торговельних партнерів України за цей час знецінилися більш суттєво, зокрема турецька ліра — на 78%, російський рубль — на 18%, польський злотий — на 7%, чеська крона — на 5%, євро — на 4%.

Такі тенденції на зовнішніх ринках нівелюють вплив, який зміни курсу гривні до долара США могли б мати на імпортовану складову інфляції.

Крім того, активні валютні інтервенції Національного банку послаблюють вплив коливань обмінного курсу на інфляцію.