Бюджет «хронічної бідності»

Чи варто нагадувати, що державний бюджет будь-якої країні, і Україна зовсім не виняток, це компроміс. І навіть тим, хто під ним підписався, тобто схвалив, він у глибині душі може частково або й зовсім не подобатися. Бо компроміс у бюджетній справі передбачає взаємні або односторонні поступки, а нерідко й грубі гроші за кожний «за»йвий голос. Тож бюджетна ніч найчастіше триває і після успішного голосування: одні шукають забуття десь у ресторані, інші довго не можуть заснути, зважуючи, чи не продешевили, а комусь (таких також, мабуть, чимало) спати не дають докори сумління...

Не знають сумнівів лише там, нагорі. Так, Президент України Петро Порошенко на адресу бюджету-2018 висловився однозначно позитивно. «Такого давно не бувало. До тридцять першого (грудня) ще 24 дні, а Верховна Рада вже й бюджет проголосувала», — мабуть, не навмисно майже в риму написав очільник держави в «Фейсбуці» і, не забуваючи про власні заслуги, навів найбільш красномовні, на його думку, позиції.

На будівництво і ремонт доріг заклали 40 мільярдів гривень. «Стартує президентська ініціатива реанімації сільської медицини, в амбулаторії, ФАПи, швидкісний інтернет інвестуємо 5 млрд», — наголосив він і анонсував ще одну ініціативу: підвищення мінімальної заробітної плати (з 1 січня на 16,3% — до 3723 гривень на місяць, та подальше можливе її підвищення за підсумками першого кварталу).

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Чергове підвищення «мінімалки» детінізує зайнятість, і, як і цього року, підтягне реальну середню зарплату», — спрогнозував Президент. Від приємного для власних громадян він тут-таки перейшов до «розмови» з ворогом: «На армію передбачено 86 мільярдів гривень, що майже на 25% більше, ніж у поточному році. П’яту частину бюджету буде використано на озброєння та військову техніку, що на 34% більше, ніж цьогоріч».

Доповнюючи Президента, наведемо кілька головних цифр кошторису країни. Зростання ВВП, згідно з ним, становитиме 3% за інфляції 9% та курсі гривні 30,1 до долара на кінець 2018 року. Зазначимо також як істотний бюджетний позитив те, що в процесі роботи над новим бюджетом парламент ввів митні стимули для ввезення електромобілів (на один рік), знизив ренту на буріння нових газових свердловин (до 2023 року) і для газового конденсату та відтермінував (ввів розстрочку) сплати імпортного ПДВ на обладнання. Ці заходи можна оцінити як такі, що спрямовані на розвиток промислового виробництва та економіки в цілому.

Рада також «прикрутила» кран для організованої масової «мішочної» контрабанди через кордон, обмеживши безмитне ввезення товарів вартістю не більше ніж 50 євро и вагою, що не перевищує 50 кілограмів та одним переходом через кордон за три доби. Відтак вітчизняна легка промисловість зможе трохи піднятися, позбувшись конкуренції з контрабандою.

Звичайно, опозиція бачить у бюджеті багато вад. Депутат від фракції «Батьківщина» Іван КРУЛЬКО при обговоренні головного кошторису країни заявив, що «нічого позитивного від цього бюджету очікувати не варто». За його словами, документ передбачає збільшення зовнішнього боргу до 88% від ВВП. На його обслуговування 2018 року Україна, на його думку, витратить рекордну суму в 300 мільярдів гривень ($11,07 мільярда), що перевищує витрати країни «на всі пенсії або на оборону».

Не задоволені бюджетом і українські аграрії. Вже на другий день після його ухвалення про це говорив журналістам заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло СОКОЛОВ. «Ми вважаємо скасування квазіакумуляції ПДВ (дотацій) для аграрних виробників абсолютно неприйнятною. Уряд брав на себе зобов’язання, що після відміни спецрежиму ПДВ тваринникам надходитиме держдопомога як квазіакумуляція, та нас обдурили», — зауважив представник аграріїв. На його думку, це вкрай негативно позначиться на галузі, бо йдеться про кошти, на які бізнес розраховував як на допомогу без корупційних ризиків, яка сьогодні життєво необхідна тваринництву.

Значні сумніви щодо реальності та ефективності бюджету висловлюють і експерти. Від них у ці дні можна почути досить радикальні висловлювання. Так, політолог Олександра РЕШМЕДІЛОВА вважає, що прийнято черговий бюджет тотальної хронічної бідності, а всі його позитиви на кшталт обіцяного підвищення мінімальної зарплати з’їсть інфляція. Вона також констатує, що цей бюджет не зважає і не прагне припинити фантастичний міграційний процес, який вимиває з України трудові ресурси. На її думку, бюджет не зменшує залежності від іноземних кредитів, за її словами «з цієї голки ми не сходимо».

Як зазначає економіст Всеволод СТЕПАНЮК, показники бюджету недосяжні. За його словами, державний борг планують зменшити з 63% до 60% ВВП. Та враховуючи те, що понад половина цього боргу номіновано в іноземній валюті, експерт не розуміє, яким чином це можна зробити при 10% девальвації гривні. Зростання доходів бюджету (планується на 15% проти 2017 року) за інфляції 9% і зростанні економіки на 3%, на його думку, можливе максимум на 10 — 11%. У зв’язку з цим він прогнозує зростання податкового тиску на бізнес.

Перший пріоритет цього бюджету — це маніпуляція, наголошує економічний експерт Фонду громадської безпеки Юрій ГАВРИЛЕЧКО, а другий — корупційність. Таке твердження він пов’язує з тим, що в бюджет не закладено планових витрат на компенсацію ПДВ експортерам. «100 мільярдів гривень кудись поділися, зникли, і ніхто не знає, як і кому вони можуть відшкодовуватися», — каже експерт. А третій пріоритет бюджету полягає в низьких соціальних витратах, із одного боку, і набагато більшій потенційній базі для отримання цих витрат. Тож третій пріоритет, на думку експерта, це передвиборчий характер бюджету, побудованого на обіцянках. Юрій Гаврилечко, зокрема, наголошує, що нарощування субсидій населенню, це, точніше, передача грошей олігархам, бо ніхто з українців не є отримувачем субсидій. Усі вони, на його думку, лише їх оформлюють.

Запитуючи у виконавчого директора Фонду Блейзера в Україні Олега УСТЕНКА про головний, на його думку, позитив бюджету, «День» сподівався на оптимістичну відповідь ледве не у стилі Порошенка. «Ось, що я бачу позитивного, — розповідає експерт — Кабмін, схоже, почав більше вірити в економічне зростання. Адже 3% — це в півтора рази більше ніж буде за прогнозом цього року. Проблема лише в тому, що це в півтора рази менше, ніж у інших країн, що належать до групи ринків, що розвиваються, де перебуває Україна. Та, повторюю, в порівнянні з попереднім роком це в 1,5 рази більше».

«Кабмін вірить у те, що інфляція буде меншою в 1,5 рази, ніж цього року (15%). Кабмін вважає, що буде 9%, і депутати так вважають, — продовжує Устенко. — А нічого, що це чи не найвищий рівень інфляції в Європі? Передбачаю також скорочення дефіциту держбюджету від 3,5% цього року до 2,4% наступного року. І це знову-таки в 1,5 рази. Однак розумію, що наявність цього дефіциту для мляво зростаючої економіки це забагато і що треба якимось чином його фінансувати».

«Це неминуче призведе до зростання боргового тягаря, — додає експерт. — Адже 5% нашого ВВП цього року піде на виплату відсотків за зовнішніми й внутрішніми кредитами. А наступного борг і надалі зростатиме». Який же вихід, запитав «День». «Можна було б запустити економіку на вищу траєкторію зростання, а задля цього провести структурні реформи, зменшити корупцію, а так у нас звичний бюджет на трієчку», — відповів «Дню» Устенко.

Президент Українського аналітичного центру Олександр ОХРІМЕНКО вважає, що в держбюджеті 2018 року є і будуть проблеми з доходною частиною. За його словами, побачивши, що реальних доходів мало, автори бюджету «підмалювали такий показник, як імпортний ПДВ». «Для цього вони написали, що курс національної валюти становитиме 30,1 гривні за долар. Тож, на їхню думку, імпортний ПДВ зайде та перекриє суму, яку необхідно отримати від податків. А якщо імпорту стільки не буде? Або курс буде не той... І тоді в бюджеті буде, кажучи простими словами, дірка. Повторюю, імпортний ПДВ у цьому бюджеті неправильний, — наполягає президент центру. — До того ж якщо курс гривні «загнати» до рівня 30,1, то цим фактично буде спровокована в Україні висока інфляція. Гадаю, в цьому разі вона стрибне до позначки в 19%». «Так бюджет не приймають», — додає Олександр Охріменко.