Ціни йдуть угору

Споживча інфляція у вересні зросла на 2% і в річному вимірі (щодо аналогічного періоду минулого року) за підсумками цього місяця прискорилася до 16,4% з 16,2% за підсумками серпня, повідомила Державна служба статистики України в понеділок. А з початку року інфляція, за даними Держстату, сягнула 10,2%, вийшовши за межі встановленого Нацбанком на цей рік цільового діапазону 8% плюс-мінус два процентні пункти.

Держстат нагадує, що у серпні було зафіксовано дефляцію 0,1%. На місяць раніше інфляція сповільнилася до 0,2% порівняно з 1,6% у червні і з 1,3% у травні. Проте в річному вимірі зростання споживчих цін останніми місяцями прискорювалося: з 13,5% за підсумками травня, до 15,6% — за підсумками червня і 15,9% — за підсумками липня.

За даними НБУ, в четвертому кварталі 2017 року інфляція в річному вимірі мала б повернутися до однозначного рівня. Але уряд наприкінці травня погіршив прогноз інфляції на 2017 рік з 8% до 11,2%.

У вересні прискорилося і зростання цін українських виробників. Воно підвищилося до 1,6% проти зростання у серпні на 0,4% і 1,8% у липні. А в річному вимірі зростання цін у промисловості дещо сповільнилося, але сягнуло 22,4%, тоді як за підсумками серпня становило 23,6%. За даними Держстату, за дев’ять місяців цього року ціни виробників України підвищилися на 10,1%.

Ціни виробників рано чи пізно конвертуються в роздрібні. У вересні подорожчало 65% так званих соціальних продуктів харчування. Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. «Вересень, як і прогнозували наші експерти, став місяцем істотного подорожчання м’яса і яєць»,  — зазначив він. За його даними, сало додало за вересень 8,7 гривні на одному кілограмі, вершкове масло — 5 гривень, яловичина — 3,2 гривні, яйця і варена ковбаса — 2,5 гривні, свинина, куряча тушка і м’який сир — 1,5 гривень.

На кінець вересня кілограм сала в середньому по Україні коштував 60 гривень, свинини — 102,9 гривні, вершкового масла — 149,2 гривні, яловичини — 111,2 гривні, ковбаси вареної — 72,7 гривні, курячого м’яса в тушці — 55,4 гривні, сиру жирністю 9% — 96,1 гривні.

«Чемпіоном» подорожчання сала стала Одеська область — майже на 24 гривні на одному кілограмі. Щодо вершкового масла попереду Кіровоградська область (там воно подорожчало на 13,8 гривні), щодо яловичини — Одеська область. У Хмельницької області яйця додали в ціні 4,3 гривні на одному десятку. Запорізька область «вела перед» з вареної ковбаси (вона подорожчала на 9,6 гривні), зі свинини Одеська область (на 11 гривень). Куряча тушка в Кіровоградській області стала «важчою» для покупців на 3,6 гривні, а м’який сир — на 4,4 гривні у Львівській області.

Але не все в нас так погано. Так, викладені вище подорожчання частково компенсуються гречкою, що подешевшала одразу на 1,5 гривні і цибулею — на 90 копійок. Капуста, картопля і буряк опустилися на 60 копійок на кілограмі. Віднині гречка коштує в середньому 22,8 гривні за кілограм, цибуля — 6 гривень, капуста — 5,4 гривні, картопля — 6,3 гривні, буряк — 5,4 гривні. Щоправда, киян такі низькі середні ціни можуть і здивувати. Утім, у регіонах дивуються з високих середніх зарплат у столиці.

«Зниження цін на овочі у вересні свідчить про те, що виробники хочуть позбутися їх якнайшвидше», — вважає Дорошенко. Ціна, що знижується в перший місяць осені, на його думку, свідчить про те, що ми будемо свідками швидкого її зростання взимку та восени.

А причина значних цінових коливань між регіонами, на його думку, переважно пояснюється  невисоким рівнем конкуренції щодо деяких продуктів у межах території. Інколи на це впливають виробники, інколи — постачальники, а то й торгівля, зазначає експерт.

«На рівень конкуренції місцева влада в межах області чи міста може впливати через конкуренцію, зокрема й через створення оптових продуктових ринків, — каже Дорошенко. — Ще одним впливовим інструментом на цінову ситуацію є організація ярмарків, які здавна влаштовували в Україні».

Експерт переконаний, що навіть після скасування регулювання цін на соціальні продукти харчування влада зберігає важелі впливу. За його словами, вони не примусові, а стимулювальні. «І влада має ними користуватися», — наполягає директор асоціації постачальників торговельних мереж.