Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами…
Симон Петлюра, український державний і політичний діяч, голова Директорії УНР

Еко-податок: куди пішли 3.9 мільярда гривень?

Бізнес: Україні критично необхідний механізм адміністрування екологічних зборів
21 травня, 2020 - 19:53

Бізнес-асоціації знову піднімають питання зміни механізму збору та використання екоподатку. Мовляв, нині держава використовує кошти не за призначенням.

Так, ставки екологічного податку зросли майже у 25 разів за останній рік. Проте, кошти, які повинні, зокрема, використовуватись на реалізацію заходів з ліквідації та зменшення впливу на навколишнє природне середовище йдуть на види діяльності, які не зовсім відповідають компенсаційній функції екоподатку, до прикладу, на висадку дерев.

Так, станом на сьогодні у Верховній Раді зареєстровано 5 законопроектів щодо внесення змін у механізм збору та використання екоподатку —№2367, №2367-1, №2367-2, №2465 та №2465-1.

На переконання бізнесу, кожен з цих документів має свої окремі раціональні пропозиції, але жоден з них не може бути прийнятий як основа для реформування екологічного оподаткування. Тому, варто вже ж працювати не над кількістю, а над якістю законодавчих ініціатив —аби розробити дійсно дієву систему та все ж забезпечити раціональне використання коштів, які сплачує бізнес до бюджету через екоподаток.

Тому, в ЄБА пропонують консолідувати пропозиції з усіх 5 законопроєктів  в одному узгодженому проєкті Закону.

Так, на думку бізнесу, важливо передбачити 5 ключових факторів, йдеться про:

1. забезпечення цільового використання надходжень від екоподатку як фінансового інструменту підтримки (з боку держави) та стимулювання до модернізації підприємств і природоохоронних заходів;

2. збільшення частки зарахування коштів екоподатку до місцевих бюджетів у пропорції 70% —місцеві бюджети, 30% —держбюджет і виключно через спеціальні фонди;

3. можливість бізнесу використовувати до 70% екоподатку на інвестиції у природоохоронні проекти у регіонах присутності, через механізм зменшення нарахованої за результатами звітного періоду суми екоподатку на суму здійснених витрат та капітальних інвестицій, які спрямовані на охорону довкілля та запобігання, скорочення чи ліквідацію забруднення відповідними джерелами забруднення;

4. актуалізацію переліку природоохоронних заходів, передбачених постановою Кабміну, за рахунок таких європейських практик, як управління енергетичними ресурсами, впровадження тепло- та енергозберігаючих технологій, будівництво та ремонт доріг з використанням відходів промисловості, тощо;

5. введення тимчасового мораторію на підвищення ставки екоподатку до кінця 2021 року та прийняття подальших рішень про підвищення на основі довгострокового прогнозування економічних, соціальних та екологічних наслідків.

Бізнес закликає народних депутатів врахувати ці пропозиції, аби запустити якісну систему оподаткуванні і щоб 3,9 млрд грн екологічних податків, сплачені бізнесом минулого року, набули цільового використання.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ