Гривня та інфляція. Чому не варто панікувати?

Наразі спостерігається серйозне укріплення курсу національної валюти. З початку року офіційний курс гривні до долара США підвищився на 5,5%.

У даний час ми бачимо переважання пропозиції валюти над попитом.

Зростання курсу гривні обумовлено такими чинниками:

•  потужними інвестиціями нерезидентів у ОВДП — з 1 січня по 3 травня обсяг ОВДП у власності нерезидентів збільшився на 31 млрд грн (у більше як у 5 разів). За оцінками НБУ, поточний обсяг ОВДП у портфелі нерезидентів сягнув 4% від їх загального обсягу в обігу, водночас на початок року цей показник становив менш ніж 1%.

•  продовженням експорту сільгосппродукції рекордного минулорічного врожаю та відносно вдалою кон’юнктурою ключових ринків для України експортних агротоварів — кукурудза, соняшникова олія, пшениця.

•  активізацією експорту металопродукції (через сезонне відновлення) та непоганою ціновою ситуацією на світовому ринку сталі й залізної руди.

•  залученням боргового капіталу (529 млн євро кредиту під гарантії Світового банку та дорозміщення облігацій зовнішньої державної позики 2018 року на суму 350 млн дол.)

Завдяки збільшенню припливу іноземної валюти в Україну, Національний банк значно активізував її купівлю на міжбанківському ринку. Як наслідок за січень-квітень 2019 року міжнародні резерви НБУ зросли на 0,925 млрд дол. й становили 20,5 млрд дол. (на початок травня). Надлишок валюти на міжбанківському валютному ринку в 2018 році дав змогу Національному банку купити в резерви майже 1,4 млрд дол. США.

Проте з урахуванням виплат з зовнішнього боргу й валютного ОВДП та виходу нерезидентів із ОВДП, які вони купували в січні-квітні, з подальшою конвертацією гривневих коштів у валюту, а також зменшенням експорту сільгосппродукції в липні-серпні простежуються певні умови для незначних курсових коливань долара щодо до гривні.

Крім того, в період відпусток є попит населення на валюту. Однак, населення та бізнес поступово звикли до плаваючого курсу і менше піддаються паніці, бо зрозуміли що коливання можуть бути в обидві сторони — як у бік послаблення, так і зміцнення.

Як завжди справедливо відзначають у НБУ — за режиму гнучкого курсоутворення коливання курсу є здоровою реакцією ринку на постійні зміни ситуації в економіці, і їх не потрібно вважати ознаками відхилення від норми. Коливання курсу — це нормальна ситуація.

Поточні електоральні події, а також останні рішення судів щодо Приватбанку не мають наразі значного впливу на фінансові ринки.

Крім того, ми бачимо, що іноземних інвесторів не відлякує перебіг електоральних подій в Україні. Вони продовжують досить активно купувати українські державні цінні папери.

Інфляція на споживчому ринку в квітні 2019 року порівняно з попереднім місяцем становила 1%.

Таким чином, у квітні спостерігалося невелике прискорення зростання цін на споживчому ринку в порівнянні із березнем, коли інфляція становила 0,9%. Підвищення інфляції спостерігається й у річному вимірі, якщо в березні вона становила 8,6%, то в квітні — 8,8%.

Фактичний показник інфляції у квітні перевищив траєкторію прогнозу, що був оприлюднений у «Інфляційному звіті» НБУ (квітень 2019 року).

Базова інфляція в квітні порівняно з березнем становила 0,4%, з початку року — 2,1%. У річному вимірі базова інфляція у квітні сповільнилася до 7,4% — з 7,6% у березні.

У квітні інфляція формувалася традиційними для цього місяця чинниками, однак вплив деяких з них був сильнішим, ніж зазвичай для цього місяця (деталі — нижче).

Адміністративний вплив на ціни був незначним. Зростання вартості комунальних послуг у квітні на 0,2% (в порівнянні із березнем) свідчить про те, що воно не мало великого впливу на загальний рівень інфляції. Збільшення вартості послуг ЖКГ головним чином сформувалося під впливом підвищення тарифів на каналізацію на 0,7%, водопостачання — на 0,7%, утримання будинків та прибудинкових територій — на 0,4%.

Якщо порівнювати з березнем поточного року, в квітні найбільше зросли ціни на такі групи товарів та послуг:

•  «одяг та взуття» — на 1,9%. Підвищення цін чималою мірою є сезонним — воно зумовлено появою в продажу товарів нового сезону, закупка яких могла здійснюватися за вищими, ніж раніше, цінами на аналогічні товари.

•  «продукти харчування та безалкогольні напої» — на 1,4%. Зокрема, продовжили зростати ціни на:

•  овочі — на 12,6%, у т. ч. через зниження запасів вітчизняної продукції минулорічного врожаю та сезонним зростанням цін на продукцію врожаю поточного року. Найбільше зросли ціни на капусту (на 43,9%), цибулю — на 29,1%, буряк — на 16,8%, моркву— на 14,9%, картоплю — на 5,7%. Це відбулося через незвично високий попит на зазначені продукти харчування та їх обмеженої пропозиції. Стрімке подорожчання овочів та фруктів стало наслідком не лише сезонного скорочення пропозиції окремих плодоовочевих продуктів, а й підвищення сукупних витрат на виробництво сільгосппродукції.

•  м’ясо та м’ясо продукти — на 1,2%, що зумовлено зниженням обсягів виробництва в тваринництві на тлі падіння поголів’я сільськогосподарських тварин.

Стрімке подорожчання овочів не компенсувалося по групі «продукти харчування та безалкогольні напої» зниженням цін на яйця (на 11,1%), фрукти, молоко, соняшникову олію, цукор.

•  «алкогольні напої та тютюнові вироби» — на 1,2%. Зокрема, тютюнові вироби у квітні подорожчали на 1,5%, у т.ч. через очікування підвищення акцизів, алкогольні напої подорожчали на 0,8%, що зокрема викликано збільшенням собівартості виробництва.

•  «транспорт» — на 1%, через підвищення вартості палива та мастил.

За чотири місяці 2019 року споживча інфляція становила 3,4%. За таких тенденцій досягнення прогнозного показника НБУ з інфляції — 6,3% на кінець 2019 року — виглядає сумнівним.

Серед факторів, що можуть сприяти зростанню інфляції:

•  збереження світових цін на нафту на відносно високому рівні;

•  можливе припинення постачання нафтопродуктів з РФ;

•  підвищення акцизів на тютюнові вироби (з липня).

Серед факторів, що можуть призупинити зростання інфляції:

•  збільшення пропозиції овочів та фруктів;

•  зниження цін промислових виробників — індекс у березні склав 99%, у квітні — 98,5% (з лагом у кілька місяців це має відобразитися на роздрібних цінах);

•  укріплення курсу гривні (через влив на ціни товарів, що імпортуються).