Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі.
Павло Тичина, український поет, перекладач, публіцист, політичний і громадський діяч

Кабмін сподівається реанімувати держфінанси

Експерт: це короткострокові заходи, а економіці потрібні довгострокові
30 жовтня, 2013 - 11:19

У парламент нарешті внесли проект «Стратегії розвитку системи управління державними фінансами» (№774). Нагадаємо, що уряд затвердив її ще 1 серпня 2013 року. Аналіз документа показує, що він містить ряд цікавих пропозицій. Зокрема, фінансова реформа ознаменується введенням обмеження розміру внутрішнього державного боргу у валюті, скорочення в 2013—2014 роках низки податкових пільг, переходом до системи оподаткування нерухомості на основі вартості, а також зменшенням кількості винятків із загальних правил проведення державних закупівель.

«Насамперед, необхідно враховувати відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування державного боргу до доходів держбюджету», — йдеться в стратегії. Щоб зменшити дефіцит на 2014—2015 роки, заплановано розширення переліку цільових індикаторів для поліпшення контролю за держборгом. При цьому, згідно стратегії, необхідно сформувати систему регулювання місцевих запозичень обмежувального характеру. Середньозважений строк погашення держборгу підвищать шляхом використання довгострокових боргових інструментів. При цьому слід очікувати обмеження обсягу надання держгарантій на рівні 5% доходів загального фонду держбюджету протягом року (починаючи з 2016 року), а також — розробки методики оцінки впливу умовних боргових зобов’язань.

У стратегії також передбачається опрацювання питань консолідованого управління коштами Пенсійного фонду України і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та консолідація коштів суб’єктів сектору держуправління на єдиному казначейському. Останнє дозволить підвищити рівень управління ліквідністю та організувати контроль ризиків при розміщенні тимчасово вільних коштів. «Метою розвитку цієї складової є забезпечення послідовності та передбачуваності бюджетної політики в середньостроковій перспективі, посилення бюджетної дисципліни... Практичний досвід держав, які запровадили систему середньострокового бюджетного планування, свідчить про те, що процес його впровадження відбувався поступово і в середньому близько десяти років», — вказано в документі. Перешкодити цьому може, на думку розробників, значна волатильність основних макроекономічних показників, складність їх прогнозування в середньостроковій перспективі.

У податковій сфері пропонується підвищення ставки податку на викиди в атмосферу двоокису вуглецю, перегляд критеріїв для отримання права на автоматичне відшкодування ПДВ. «Обсяг тіньового сектора економіки свідчить, що вдосконалення системи справляння податків і зборів може значно збільшити податкові надходження», — сказано в документі про ще один напрямок реформування.

Обіцяють цікаві зміни протягом 2013—2017 років і в тендерному законодавстві, де автори стратегії нарешті побачили ряд проблем у застосуванні профільного законодавства, обумовлених постійним внесенням непослідовних змін. Нагадаємо, що протягом 2011—2012 років у тендерні положення внесли 16 змін, більшість з яких обмежує дію закону на закупівлі певних товарів, робіт, послуг і суб’єктів. «Залишається низьким рівень конкуренції при проведенні процедур закупівель (середня кількість учасників становить 2,8 учасника на процедуру), що зумовлено недовірою суб’єктів господарювання», — сказано в стратегії. При цьому зберігається високий рівень застосування неконкурентних процедур: в 2012 році частка процедур закупівлі в одного учасника склала 30% в загальній кількості проведених процедур і понад 50% їх загальної вартості, що частково пов’язано з необхідністю закупівель та комунальних послуг у монополістів.

Чи врятує виписана урядом стратегія держфінанси і зробить процес їх використання більш ефективним? Оцінити цю ініціативу «День» просив голову Всеукраїнського союзу вчених-економістів Олександра КЕНДЮХОВА:

— Запропоновані заходи — крайні. Вони прийнятні як оперативні, але не як стратегічні. Запропонований комплекс стосується вирішення поточних питань, пов’язаних з виконанням держбюджету, стабілізацією курсу національної грошової одиниці. Якщо говорити про стратегію, то вона повинна пропонувати корінні зміни, а не просто згладжувати симптоми досить хворобливого стану організму країни. Вона повинна лікувати його досить радикальними методами, щоб більше не хворіти. І тут впираємося в проблему, пов’язану з принципами функціонування національної економічної системи. Починаючи з перших років незалежності, вона формувалася неефективно, без будь-яких наукових підходів. Тому корінь фінансових проблем — це діюча недосконала економічна модель розвитку країни. І замість того, щоб задуматися про формування принципово нової економічної моделі на раціональних принципах, у нас знову намагаються застосувати всілякі тактичні заходи, короткострокові інструменти, щоб вирішити постійно виникаючі гарячі фінансові проблеми. Щоб управління держфінансами було ефективним, стратегію треба назвати економічною і внести до неї дві ключові позиції. Перша стосується негайного початку державних інвестиційних процесів у створенні нової виробничої бази України. Адже проблема державних фінансів полягає в тому, що є від’ємне торговельне сальдо. А позбутися цього допоможуть лише нові промвиробництва. І друга позиція — різке підвищення швидкості економічних процесів, а для цього треба переглянути фінансову та податкову політику. При цьому варто подумати: може, необхідно не просто скасовувати податки і пільги, а слід перейти від оподаткування доходів до оподаткування витрат. Треба створити податкову модель, яка виведе бізнес із системи оподаткування. Створити прецедент країни, в якій підприємництво не бере участь в оподаткуванні доходів. Таким чином, можна створити воронку, яка буде засмоктувати інвестиції з усього світу. Це докорінно вирішить існуючі фінансові проблеми України.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ