Політика в стилі at hoc*

Кабінет Міністрів у передостанній день вересня затвердив програму діяльності уряду. І вже цього тижня документ може розглянути парламент. У програмі на 120 сторінок рамково описується, що планує зробити уряд Олексія Гончарука за час своєї каденції.

«Програма складається з трьох блоків: людський капітал, економіка та енергетика. За 5 років економіка України повинна зрости на 40%. Для цього уряд повинен стимулювати створення 1 млн робочих місць», — розповів прем’єр-міністр  Олексій Гончарук.

Очільник Кабміну анонсував, що програма стосується будівництва інфраструктури, що включає в себе оновлення залізної дороги, запуск річкового транспорту і внутрішнього ринку авіаперевезень.

Окремим пунктом йдеться про енергоефективність, забруднення довкілля та демографічну ситуацію у країні.

З наступного року в уряді обіцяють перейти на трирічне бюджетне планування. Так, до 1 червня 2020 року до парламенту мають внести бюджетну декларацію на три роки, на підставі якої надалі ухвалюватимуть традиційний бюджет на кожен рік.

При цьому дефіцит державних фінансів планують знизити до 1,5% від ВВП 2024 року. Наразі у проєкті бюджету на 2020 рік передбачено дефіцит у розмірі 2% від ВВП.

Податкове навантаження має зменшитися, а сплата податків займати менше часу.

Уряд сподівається, що 2024 року Україна увійде до топ-25 країн світу з найпростішими умовами сплати податків. Суперечки платників з податковою планують вирішувати переважно у досудовому порядку.

Крім цього, уряд планує кардинально оновити новостворену Державну податкову службу: щонайменше половина керівників цього органу та його регіональних відділень мають бути нові люди.

В уряді вкотре обіцяють зниження ставок за кредитами. Зокрема, там планують створити фонд часткового гарантування кредитів бізнесу. Частку державних банків на банківському ринку хочуть скоротити більш ніж удвічі — до 20% (нині понад 50%), зокрема шляхом приватизації.

Частка державного боргу до ВВП має знизитися до 40% з нинішніх 60%, а кредитний рейтинг України піднятися до рівня «А» (нині рейтингове агентство S&P підвищило його до рівня «B»).

У підсумку держава має витрачати на обслуговування боргів значно менше, ніж зараз. Зокрема, ще й тому, що більше половини державного боргу має бути у гривні, а не в іноземній валюті, як нині.

В уряді нагадують, що запуск ринку землі заплановано на 1 жовтня 2020 року. Разом  із ним запустять механізми підтримки фермерів. Так, під час купівлі щонайменше 500 гектарів землі фермери зможуть отримати кредит, ставка якого не перевищуватиме рівень інфляції.

Водночас земельна реформа має дати вигоди фермерам, які планують і надалі здавати землю в оренду: вартість оренди 1 гектару зросте з 1700 гривень до 4000 тисяч гривень 2024 року. Продуктивність сільгоспземель щороку має зростати на 6%.

Понад 1000 збиткових державних підприємств в Україні закриють. Всі стратегічні державні компанії передадуть до Фонду національного добробуту — установи, яка здійснюватиме управління у секторі державних підприємств. Але поки  його ще не створили.

Також в Україні анонсували масштабну приватизацію. За її підсумками, частка держави в економіці має скоротитися до 5%.

Систему ProZorro удосконалять, зокрема запровадженням системи моніторингу ризиків та створенням навчальних програм для учасників.

В уряді сподіваються наростити обсяги експорту товарів та послуг з України вдвічі, зокрема шляхом торговельних переговорів з урядами інших країни та стимулювання експортної діяльності.

«Укрзалізницю» розділять на три окремі компанії: оператора інфраструктури, вантажного та пасажирського перевізників. При цьому українськими рейками дозволять їздити приватним компаніям.

За наступні п’ять років уряд хоче відремонтувати 24 тисячі кілометрів автошляхів державного значення, а також встановити на дорогах щонайменше 150 систем зважування вантажівок у русі. Першу таку систему вже встановили на під’їзді до Києва.

А ще почне діяти легальний ринок творів мистецтва.

Спортивну інфраструктуру розвиватимуть, але кількість видів спорту, які уряд підтримує фінансово, поменшає. Така концентрація грошей і зусиль повинна дати результати на міжнародних змаганнях.

Для ветеранів уряд планує запровадити додатковий гарантований пакет медичних послуг та пільгові кредитні програми для купівлі житла.

Внутрішньо переміщеним особам спростять доступ до адміністративних послуг. Зокрема, буде простіше отримати документи про громадянство, освіту відповідного рівня, зареєструвати факти народження чи смерті на окупованих територіях. Внутрішньо переміщені особи зможуть отримати пільговий кредит, щоб купити житло, а також підтримку для інтеграції в життя громади.

Держава й надалі готова давати адресні субсидії тим, хто на комуналку витрачає понад 15% свого доходу. І каже, що розвиватиме енергоефективність та підніме ціни на захоронення на полігонах. У такий спосіб в Кабміні сподіваються підвищити рівень переробки відходів і популяризуватиме роздільний збір сміття.

Уряд виступає за комплексну реновацію застарілого житла і хоче щороку зменшувати його кількість хоча б на 2%. А міста й села  робитиме більш комфортними для життя, навівши лад із хаотичною забудовою територій, підвищуючи рівень озеленення та освітлення доріг.

Мін’юст працюватиме над тим, щоб окремі реєстраційні дії відбувалися без втручання людини, мінімізуючи корупційні ризики.

Виконання контрактів має бути альфою та омегою ведення бізнесу. Для цього уряд планує створити систему медіації як альтернативу судовій системі.

Збройні сили України розвиватимуться за стандартами НАТО. Україна посилюватиме співпрацю з країнами-партнерами. Буде створено нова система територіальної оборони України з широким залученням населення. Відбудеться реформа сержантсько-старшинського складу та здійснюватиметься перехід на програми військової освіти країн-членів НАТО.

І нарешті обіцяна інновація  —  відповідно до програми уряду в Україні буде створено єдиний портал, де онлайн надаватимуться всі послуги для бізнесу та фізичних осіб. Також запровадять систему електронної ідентифікації особи, наприклад — SMART ID. Уряд працюватиме над максимальним покриття інтернетом та підвищенням цифрової грамотності українців.

Нове керівництво МОЗ планує продовжити реформи, розпочаті Уляною Супрун, і платити гроші за надані послуги в лікарнях та поліклініках, розвивати програму «доступні ліки», лікувати пацієнтів за світовими стандартами.

Уряд розраховує, що українці будуть вмирати на 5% менше і на 5% довше жити завдяки системі медичних гарантій, яка поширюватиметься і на пологи.

Зі «старого» у програмі нового уряду і реформи освітньої сфери. Зокрема, Кабмін» продовжить розвивати «Нову українську школу. Міносвіти розробить нові стандарти і програми для базової і старшої школи, запровадить електронні підручники. А дотягувати рівень сільської освіти до міської планують за рахунок опорних шкіл, які матиме кожна територіальна громада. Також уряд планує збільшити кількість дитячих садочків, зокрема приватних. Освітні програми оновлять, педагогам проведуть тренінги й піднімуть зарплату до 8 тисяч гривень. Поступово більшатиме дітей з особливими потребами в інклюзивних групах.

Загалом, як зазначив у коментарі «Дню» старший економіст CASE Україна Володимир ДУБРОВСЬКИЙ програма... не виглядає серйозно. Це радше набір лозунгів «за все хороше проти всього поганого».  Немає ні чітких термінів, ні принципів, яких будуть дотримуватися. 

«Таке враження, що уряд не мав сумнівів, що програму точно буде схвалено, тому не дуже переймався тим, щоб її детально проробляти. І насправді не слідуватимуть цій програмі. А те, що відбуватиметься, відбуватиметься at hoc, — вважає Дубровський.

Більше того, економіст відзначив, що у програмі уряду Гончарука не побачив обіцяних «проривних реформ», крім анонсованого відкриття ринку землі.

«Загалом непогана частина в соціальному блоці програми. В ідеологічному розумінні. Хоча слід було б допрацювати деталі соціальної реформи — наприклад, що робити з солідарною пенсійною системою, яка вже давно «померла»», — каже економіст.

За словами Дубровського, на відміну від програм уряду Гройсмана та уряду Яценюка, які писалися на основі коаліційної угоди, з залученням широкої громадськості, експертів, публічно обговорювалися, ця програма взагалі не виглядає як важливий документ.

«ВОНА МАЄ МІСТИТИ ПРИВАБЛИВІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ СЕНСИ»

Юрій ЩЕРБАК, дипломат, письменник:

—  Уряди часто декларують грандіозні обіцянки. Від себе хочу сказати, що новому уряду потрібно створити кілька цілком конкретних проєктів, які були би зрозумілими для людей. Наведу конкретні приклади. У Києві катастрофічно не вистачає нормального залу для виконання музичних творів. Зал консерваторії —  в поганому стані, а філармонія —  в жахливому. Це стара будівля, яка зараз не відповідає належним нормам. У Європі існують неймовірні чудові концертно-музичні зали. І команді уряду потрібно звернути на них увагу, щоб уявити собі підхід і масштаб роботи, яка стоїть перед ними саме в цій сфері. Це проблема не лише столиці —  вона злободенна для багатьох великих міст України, які мали б бути взірцем та об’єктом уваги як жителів цих міст, так і іноземців. Культура —  це наше обличчя, ознака нашого інтелектуального і духовного розвитку. У нас є великий потенціал у цьому плані. У тому числі й не у великих містах. У нас немає нормального історичного музею. Бо музей біля Десятинної церкви не відповідає світовим нормам.

Тому уряду в цьому плані потрібно звернути велику увагу на світовий досвід. Наприклад, варто поїхати до Канади чи до інших країн і подивились, які там історичні музеї з новою архітектурою та новими можливостями. У регіонах є загальнодержавні об’єкти, які мають бути зазначені в програмі уряду. Таким чином, вона має містити привабливі для людей смисли і при цьому бути доступною, зрозумілою. Нам потрібні сучасні бібліотеки, сучасні медичні центри. На жаль, в Україні, у найбіднішій країні Європи, ми спромоглися побудувати платну медицину. Це страшна ганьба для нас. В усьому світі, де існує система страхового забезпечення, людина знає, що маючи страховий поліс, вона може пройти обстеження, отримати медичну допомогу. Це потрібно робити і у нас. Ми маємо виходити з наших реалій та світового досвіду, а не сліпо слідувати шляхом, який нам вказують певні особи. Так само й щодо інфраструктури та архітектури. Жахливо спостерігати, як нові багатоповерхівки спотворюють Київ. Це ганьба. Нічого подібного в Європі немає, де бережуть кожен метр простору. Вони бережуть і створюють парки, дбають про довкілля та історичну спадщину.

Отже, просто сказати, що ми призначимо якийсь відсоток на гуманітарну сферу, —  цього замало. Під кожну суму має бути закладена конкретна чітка програма, яка має бути реалізована у відповідний термін і продемонстрована загалу.

«У НАС НІКОЛИ НЕ БУЛО ЯКІСНОЇ ПРОГРАМИ УРЯДУ І ДІЄВИХ ПРОГРАМ МІНІСТЕРСТВ»

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, народний депутат України VII, VIII, IX скликань:

—  Гуманітарний блок програми діяльності уряду оцінюю дещо скептично, тому що там є такі норми, як наприклад «зростання до 40% кількості людей, що регулярно займаються спортом або фізичною активністю» —  незрозуміло, 40% від чого. Мені було дуже прикро, що там немає програм із розвитку української мови, тому що закон це передбачає. І, звичайно, що Зеленський, який говорив, що хоче діяти пряником, якраз і мав би забезпечити цей пряник через урядову програму. Але там узагалі про це нічого немає. Тому мені здається, що багатьох важливих пунктів там немає.

Програма уряду —  це скоріше декларація. Там є вперше поставлені якісь критерії, але ці критерії п’ятирічні, і як цих критеріїв досягти, взагалі не вказано. Дуже багато загальних слів. Я думаю, що програма уряду є скоріше піарним документом, аніж конкретним.

Правда, хочу сказати, що в нас ніколи не було якісної програми уряду і дієвих програм міністерств. Зазвичай програма уряду подається для того, щоб уряд протягом року не могли рухати чи змінити, бо для цього треба затвердити програму. А сама програма —  швидше піарний, ніж дієвий документ. «За все хороше проти всього поганого».

«ДО ПРОГРАМИ ВКЛЮЧЕНІ ЗАВДАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ГЕНДЕРНОЮ ПРОБЛЕМАТИКОЮ...»

Катерина ЛЕВЧЕНКО, урядова уповноважена з питань гендерної політики:

—  Я дуже рада, що до програми включені завдання, пов’язані з гендерною проблематикою в секторі безпеки та оборони. У ній говорять про необхідність гендерної інтеграції в секторі безпеки та оборони та інтеграції цього принципу в освіту і підготовку фахівців сектору безпеки та оборони. Про це ідеться в передостанньому пункті цілі 17.2 «Україна відповідає принципам та критеріям, необхідним для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору». Сектор безпеки та оборони —  це і Збройні сили України, і Міністерство внутрішніх справ з його поліцією, Держприкордонслужбою, Національною гвардією, Міграційною службою, це і Служба безпеки України, і низка інших структур, які туди входять. На мій погляд, це дуже важливо, тому що це вимога НАТО, яка стоїть перед країнами, і це продовження важливої діяльності, яка здійснювалася раніше, наприклад Річні національні програми під егідою Комісії Україна —  НАТО мали у 2018, 2019 роках окремі розділи «Гендерна рівність». І є мета — G13 стратегічного бюлетеня у співробітництві України і НАТО, яка також присвячена питанням гендерної рівності. Тому для того, щоб ми відповідали критеріям, які є в НАТО як організації, дуже важливо, щоб ця діяльність продовжувалася.

Приділяється увага питанням трудових прав жінок та чоловіків, і це дуже важливо в контексті необхідності ратифікації низки конвенцій Міжнародної організації праці: № 171 про нічну працю, № 183 про охорону материнства, оновленої 103-ї конвенції ще 1952 року з новими сучасними підходами, конвенції № 189 про захист прав домашніх працівників. А також нового документа Міжнародної організації праці, який був ухвалений у червні 2019 року, — конвенції № 190 про протидію насильству та домаганням на робочому місці. І взагалі трудові й економічні права дуже важливі, тому що в ситуації, коли ми маємо багаторічну проблему фемінізації бідності, рівень фемінізації бідності можна зменшувати лише посиленням економічних можливостей жінок на ринку праці і створенням державою умов, щоб не було порушень цих прав, у тому числі в різниці в оплаті праці, яка у нас становить орієнтовно 25%.

Мені також дуже сподобалося, що Міністерство освіти і науки у своєму розділі і використовує фемінітиви, і звертається до потреб учнів та учениць, враховуючи, що у хлопчиків і дівчат потреби є не завжди однаковими. Будемо сподіватися, що буде ухвалена і гендерна стратегія в освіті, яка була розроблена ще за попереднього уряду. Такий дуже позитивний приклад МОНу необхідно наслідувати в усьому документі, зробити низку технічних правок, щоб виключно чоловічі називання, як-от «українець має право» замінити хоча б на «українці мають право», бо тоді йтиметься і про жінок, і про чоловіків. Не можна виключати навіть називанням понад 50% населення України. Тому я б вітала, якби міністерства, які розробляли свої пропозиції, внесли такі технічні правки.

Підготувала Ольга ХАРЧЕНКО, «День»

* At hoc — з англійської «на скакуні», що означає «в авральному порядку».