Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Сім кроків на два місяці

Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила чого очікує від новообраного президента України
23 квітня, 10:35
ФОТО РЕЙТЕР

«Бізнес прагне бачити чіткі пропозиції, конкретні кроки та кандидатури на посади, які зможуть ефективно підтримати трансформаційні процеси в країні, реалізувати важливі зміни, а не косметичні реформи. Зазначені нижче сім кроків, на думку бізнес-спільноти, потрібні одразу, в перші місяці роботи», — наголосила виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна ДЕРЕВ’ЯНКО.

Отож перший крок — подання на посади генерального прокурора та голови СБУ, міністра закордонних справ та міністра оборони професіоналів із бездоганною репутацією та відсутністю зв’язків із олігархами або великим бізнесом.

Другий — презентація плану реформування правоохоронних органів із метою зниження тиску на бізнес та всебічне сприяння виконанню цього плану новопризначеними особами.

Третій — перезапуск Національного агентства з питань запобігання корупції та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, підтримка діяльності НАБУ та Всеукраїнської Асоціації кредитних спілок.

Четвертий — забезпечення макроекономічної стабільності, включаючи підписання меморандуму з МВФ щодо продовження співпраці. Крім того, гарантування незалежності Національного банку та публічна підтримка політики низького дефіциту бюджету.

П’ятий — захист та продовження структурних реформ, проведених у минулі роки, включаючи, але водночас не обмежуючись, наступними: реформою публічних закупівель, продовженням автоматичного відшкодування ПДВ та дерегуляції, реформою ДФС, медичною реформою, децентралізацією тощо.

Шостий — всебічне сприяння продовженню структурних реформ зокрема й шляхом публічної підтримки та ініціації законодавчих змін, починаючи з відкриття ринку землі та проведення прозорої приватизації великих державних підприємств із можливістю застосування британського права.

Сьомий — забезпечення незалежності ринкових регуляторів, починаючи з Антимонопольного комітету та Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг.

Цікаво, що рік тому (в травні 2018 року) Спілка Українських підприємців теж оприлюднювала свій список вимог до влади, зазначаючи , що багато чого з цього списку вимог було їм обіцяно (особисто Президентом, коаліцією, Кабміном тощо), але не зроблено! «А публічні обіцянки слід виконувати або поступатися місцем тим, хто їх виконає», — йшлося в заявах СУПівців.

Представники бізнесу вимагали лібералізації порядку та інструментів здійснення касових операцій і скасування п’ятикратної відповідальності в сфері обліку готівки; зниження навантаження на фонд оплати праці; перехід на електронний документообіг; масштабну приватизацію тощо.

СУП також вимагав прийняття низки проектів закону, зокрема, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (№8124), про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України (№7010), про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством із атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншого (№7473), про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (№7034), проекту Кодексу України з процедур банкрутства (№8060), проект закону про медіацію (№3665) — деталі в інфографіці до матеріалу.

«Квінтесенцією документа є підтримана усім без винятку українським бізнесом заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Впровадження цього податку дасть додаткове зростання ВВП до 2%, та сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату — податкова система країни стане більш прозорою й зрозумілою, зокрема й за рахунок скорочення простору для маніпуляцій зі звітністю та представленням викривлених фінансових результатів», — повідомляла тоді прес-служба СУП. Законопроект про податок на виведений капітал у парламент у липні 2018 року подав Президент України Петро Порошенко. Комітет із питань податкової та митної політики, який очолює депутат фракції «Блок Петра Порошенка» Ніна Южаніна, розглянув його лише10 квітня 2019 року.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати