Не знати історії - означає завжди бути дитиною.
Цицерон, давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор

Скаржтеся, і вам допоможе

Держспоживстандарт козиряє кількістю виданих сертифікатів
19 серпня, 2006 - 00:00

Хвиля кадрових рішень, ухвалених новим урядом, примушує трепетати чиновників усіх рангів, примушуючи готувати «переконливі» звіти. Але голова Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держпотребстандарт) Олег Висоцький, який також вийшов днями на публіку, цього не боїться: «Якщо мене знімуть, то нічого страшного, я повернуся на попереднє місце роботи» (підприємство з виробництва сейфів). Однак за деякою бравадою легко вловлювався підтекст: мовляв, знімати Висоцького все-таки не треба, в нього багато планів із вдосконалення діяльності комітету.

Протягом семи-восьми місяців Держспоживстандарт планує впровадити систему ISO серії 9000. «Якщо система ISO 9000 буде впроваджена в органах державної влади, тоді іноземному інвестору буде зрозуміло, як прийти в Україну», — переконував головний метролог країни, пояснюючи, що в такому випадку контроль за роботою чиновників буде формалізований. — Ми всі будемо змушені працювати за якимсь протоколом, що допоможе нам у навчанні людей і для роботи зі ЗМІ».

За словами Висоцького, впровадження ISO 9000 дозволить зокрема зменшити вплив особистісного чинника на прийняття рішень в органах влади: «Кожен працюватиме за нормативом (передбаченим системою ISO 9000), а вплив особистості різко зменшиться». Стандарт ISO 9000 зокрема встановлює вимоги та дає рекомендації щодо того, яким чином повинні здійснюватися управлінські процеси в органах влади та на підприємствах, забезпечуючи підвищення ефективності їхньої діяльності.

А ще в Держспоживстандарті створений новий спеціальний орган — сектор із регіонального розвитку — для контролю за діяльністю 28-ми регіональних центрів стандартизації, метрології та сертифікації, діяльність яких досі, мабуть, контролювалася центральним апаратом не повністю. «Там, на місцях, вони вважають себе такими місцевими князьками... і для того, щоб вони там не забували, що живуть у країні Україні... не забували, які завдання ставить комітет, і створюється цей сектор», — сказав Висоцький. Він навів кілька прикладів порушення регіональними центрами законодавства України в сфері стандартизації та сертифікації, однак зазначив, що на сьогодні чисельність працівників новоствореного сектора становить три особи (в майбутньому кількість спостерігачів за питомими регіональними може вирости). А хто тоді спостерігатиме за цими спостерігачами? Схоже, проста істина, що заперечує пропорційну залежність між кількістю та якістю, керівниками цього відомства ще не сприйнята.

Звісна річ, Держспоживстандарт має і конкретні наміри. Нещодавно він підписав договір із НАК «Нафтогаз України» про співпрацю в контролі об’ємів і якості імпортованого природного газу. Висоцький уточнив: «Ми розроблятимемо разом із ними нові документи та залучатимемося в систему контролю якості та кількості газу...» Більше того, за словами голови, така робота вже триває. Зокрема, йдеться про участь комітету в організації роботи Метрологічного центру в Боярці (Київська область), а також про розробку спільно з «Нафтогазом» відповідних нормативних документів. Імпортованим енергоресурсам справді потрібна перевірка, а приладам, що стоять на варті національних інтересів, — кваліфікована перевірка. Тим більше в контексті підвищення цін на цю продукцію. Гасло «ринковій ціні — конкурентоспроможну якість» можна навіть впровадити в стандарти міжнародних відносин.

На такому високому рівні в комітету, безумовно, є розуміння своїх і чужих завдань. А от із продуктами харчування існують деякі проблеми. Гарантувати якість продукції Висоцький зараз не може, оскільки не має можливості прослідкувати, як потрапляє продукт на прилавки. Здавалося б, якщо фірмі видається ліцензія, отже, вона спроможна. Але вона може бути такою лише на самому початку, а потім, отримавши ліцензію, розслабиться і почне економити на споживачі. Тому Комітет у цей час розробляє спеціальну програму «Скринька довіри», що передбачає запуск електронного поштового ящика, куди кожен споживач зможе відправити свою скаргу. Ця програма почне працювати вже найближчим часом, і Висоцький переконаний, що «Скринька» дозволить комітету проаналізувати, на якому з етапів у споживачів виникають проблеми з продукцією. «Зараз ми працюємо на самому краю, що є неефективним. За допомогою цієї програми ми зможемо принципово змінити систему контролю», — переконував він журналістів. «Я гадаю, що це буде дуже серйозний аргумент проти недоброякісних виробників», — наголосив голова Держспоживстандарту. Щоправда, на його думку, продукти харчування — не найбільш конфліктний товар в Україні. 40% нарікань із боку споживачів викликають товари промислової групи. І все ж таки, як і чим конкретно допомагатиме споживачу «Скринька», — зрозуміти складно. Ніхто не розказав, яким чином здійснюватиметься зворотний зв’язок із нею «сердитого» споживача. Хоча, якщо подивитися на проблему суто психологічно, то скаржнику завжди стає легше...

Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ