«Уряд почав підготовку плану відновлення і зростання на 2014–2016 роки»

8 липня українська офіційна делегація з представників Адміністрації Президента та урядовців відвідала Брюссель. Мета поїздки — домовитися про виділення фінансової підтримки плану імплементації угоди про ЗВТ між Україною та ЄС. Від України був заступник голови Адміністрації Президента Валерій Чалий, віце-прем’єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман, а з європейської — єврокомісар з питань розширення європейської політики сусідства Штефан Фюле.

«Щодо Угоди з ЄС, то в нас багато питань, які не стосуються її змісту, а -питання графіків. Нам потрібно затвердити національну програму імплементації, яку зараз передано європейцям. Це потрібно, щоб ми могли цю Угоду подати як діючий документ», — розповів на передодні візиту Чалий.

Уряд має реально продемонструвати європейцям, що робить все для відновлення економіки та зближення з інвесторами. Іншими словами, поставити хрест на імітації реформ і перейти до освоєння європейських норм та стандартів, поліпшувати бізнес-клімат.

Починати, за словами Гройсмана, будуть зі створення проекту розбудови східного кордону, «який у недалекому майбутньому стане кордоном ЄС». Друге завдання для КМУ — облаштування переселенців з окупованого Криму та створення реабілітаційної програми для Донбасу і Луганщини, нових робочих місць. Третє — стратегія з розвитку енергетичної незалежності та безпеки, диверсифікація джерел енергії, знищення корупції, проведення масштабних реформ в рамках створення ЗВТ з ЄС. «Уряд почав підготовку плану відновлення і зростання на 2014—2016 роки», — розповів Гройсман. Він закликав європейців до спільної розробки цього документа, який стане своєрідним «планом Маршалла» для України. «Нам не потрібні просто гроші, ми просимо дієву допомогу на реалізацію конкретних програм та проектів», — зазначив він. Що з цього вийде Гройсман пообіцяв представити на конференції донорів для України восени, що має відбутися в ЄС.

Урядовий уповноважений з питань євроінтеграції Валерій П’ятницький пояснює, що розмір допомоги залежить від глибини укладеної угоди. «Сьогодні перед нами не стоїть питання стати членами ЄС. Україна не буде частиною європейської сільськогосподарської політики чи якоїсь іншої, тому фінансова підтримка не така велика. З другого боку, ми — не просто пересічний партнер, з яким уклали простеньку преференційну угод», — розповідає він. Тому може йтись про кілька мільярдів євро протягом десяти років.

За словами заступника голови Адміністрації Президента України Валерія Чалого, зараз від ЄС надійшло 800 мільйонів євро, але цього недостатнього.

Зі свого боку єврокомісар Штефан Фюле учора нагадав, що ЄС 14 березня 2014 року запропонував 11,1 мільярда євро на сім років Україні, а у квітні виділив 250 мільйонів євро з 350 мільйонів євро на програму розвитку бюджету. Решта грошей надійде, коли ЄС побачать кроки боротьби з корупцією.

«Треба сформувати технічне регулювання, реформувати блок фіто-санітарних умов та митницю, займатися енергозбереженням і скорочувати енергетичні затрати у загальній структурі ВВП, бо сьогодні цей показник у порівнянні з європейським в чотири рази вищий в Україні», — називає він сектори, куди надійде ця підтримка.

Директор програм з євроінтеграції МЦПД Володимир Притула зауважив «Дню», що Україна, навіть не чекаючи ратифікації Угоди, почала її імплементацію. «Рада прийняла закон про метрологію, стандартизацію, а про безпеку харчових продуктів — на підході. І тепер справа за ратифікацією — і в країну підуть кошти на зближення торговельних стандартів з ЄС», — пояснює він. Чому досі Угоду не передали в Раду? Притула вважає, що причина — бюрократія, бо цей документ мають завізувати в десятках відомствах та міністерствах. «На це треба час. Я думаю, що цей законопроект внесуть і проголосують на пленарне засідання парламенту з 22 по 25 липня», — каже він.