Тоталітаризм обіцяє нам не стільки епоху віри, скільки епоху шизофренії.
Джордж Оруелл, англійський письменник і публіцист

«Віртуальний» кордон

Україна та Білорусь запустили нову систему обміну митними даними, яка зменшить контрабанду і скоротить час оформлення товарів
27 жовтня, 2015 - 09:42
НА КОРДОНІ З БІЛОРУССЮ СЬОГОДНІ ДІЄ 18 ПУНКТІВ ПРОПУСКУ І ШІСТЬ ПУНКТІВ КОНТРОЛЮ

Європейці допомагають зміцнювати український кордон. Днями Україна та Білорусь ввели в дію нову електронну систему обміну попередньою інформацією про товари і транспортні засоби (PRINEX) між митними органами. Проект реалізовувався за кошти ЄС спільно з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) і стартував ще в лютому 2013 року. Голова представництва ЄС у Білорусії Андреа Вікторін сподівається, що система посилить кордон між двома країнами і загалом зменшить ризики надходження контрабандних товарів у Європу. Українські та білоруські митники додають, що це також зменшить завантаженість їхніх пунктів.

«З початку року виявлено 1150 митних порушень на загальну суму два мільйони доларів. Якщо брати всю протяжність українсько-білоруського кордону і загальну кількість пунктів пропуску і контролю (відповідно — 18 і 6), то там виявлено 8,5% від усієї контрабанди. Найбільше везуть підакцизні товари (алкоголь, сигарети, нафтопродукти, продукти харчування)», — озвучує «Дню» статистику перший заступник голови ДФСУ Сергій Білан.

Те, що в кордоні є слабкі місця, підтверджують дані Національного статистичного комітету Республіки Білорусь і Держстату України. Згідно з ними у 2013 — 2014 роках різниця, наприклад, між обсягами легально вивезених із Білорусі та ввезених в Україну цигарок — 5,9 мільярда (на суму 52,7 мільйона доларів). Ця ж тенденція зберігається досі.

Чому тема контрабанди така актуальна, «День» поцікавився у першого заступника голови ДФСУ. З одного боку, сприяє м’яке покарання порушників. «Зараз стаття про контрабанду декриміналізована. Президентський законопроект подали у Верховну Раду, щоб запровадити кримінальну відповідальність за контрабанду підакцизних товарів», — пояснив він. Але не це голосна причина. Часто, розповідає Сергій Білан, при перетині білоруського пункту пропуску перевізник подає один пакет документів, а при в’їзді в український — інший, липовий, за якими фура їде порожньою або везе зелений горошок, хоч там усередині може бути дорога техніка. Нова система мінімізує цей ризик.


У ПУНКТІ ПРОПУСКУ «НОВА ГУТА» ГОМЕЛЬСЬКОЇ МИТНИЦІ НА ЦЕРЕМОНІЇ ОФІЦІЙНОГО ЗАПУСКУ СИСТЕМИ PRINEX БУЛИ ПРИСУТНІ (ЗЛІВА НАПРАВО) ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ДЕРЖАВНОГО МИТНОГО КОМІТЕТУ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ СЕРГІЙ БОРИСЮК, СТАРШИЙ КООРДИНАТОР  ПРОГРАМИ  ПРЕДСТАВНИЦТВА МІЖНАРОДНОЇ  ОРГАНІЗАЦІЇ З МІГРАЦІЇ (МОМ) В УКРАЇНІ СТІВЕН РОДЖЕРС, ГОЛОВА ПРЕДСТАВНИЦТВА  МОМ В БІЛОРУСІ ЗЕЙНАЛ ГАДЖИЄВ,  ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ  ДФСУ СЕРГІЙ БІЛАН  І ГОЛОВА ПРЕДСТАВНИЦТВА ЄС В БІЛОРУСІ АНДРЕА ВІКТОРІН

До запуску PRINEX обмін інформацією між митними органами відбувався в паперовому вигляді. За всіма вантажними транспортними засобами, які виїжджають із України в напрямку Білорусі (у режимі експорту чи експорту транзиту), наприкінці кожної зміни український митник робить роздруківку. Аналогічно діяли білоруси. «Перевіряли їхній реєстр на предмет того, які фури в’їхали до нас (назва, кількість вантажу тощо). Ставився підпис старшого зміни, потім він завіряв ці дані печаткою. Один екземпляр передавався білоруській стороні, аналогічний отримували ми», — пояснив процедуру «Дню» начальник митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФСУ Анатолій Сєріков. Тепер алгоритм змінюється. «На українському посту в центральну базу даних вносяться дані автомобіля, назва вантажу, і як тільки машина виїхала, то вони автоматично в режимі он-лайн потрапляють до білоруських митних пунктів пропуску, об’єднаних системою PRINEX. Те саме відбувається, якщо машина їде з Білорусі в Україну», — пояснює начальник поста.

Уже на місці прикордонники з митниками на основі цих даних вирішують, що робити з фурами. «При перетині кордону аналізується, звідки їде транспортний засіб, куди він прямує, інформація про фірму-відправника, отримувача та про сам вантаж. Після цього приймається відповідне рішення, потрібен чи ні додатковий контроль», — розповідає про свої службові обов’язки начальник відділу прикордонної служби «Добрянка» Чернігівського прикордонного загону підполковник Денис Дягіль.

По той бік кордону також очікують спрощення від нової системи обміну даних. Начальник білоруського митного посту «Нова Гута» Олег Паращенко розповів «Дню», що це допоможе розвантажити його митний пункт пропуску, який сьогодні й так працює на 20% більше від пропускної потужності. «Ми можемо побачити, що міститься в транспортному засобі, як його оформила українська сторона. Якщо знайдемо невідповідності у поданих даних ДФСУ та перевізника, тоді приймаємо рішення про проведення додаткового контролю», — пояснив він.

Сергій Білан переконує, що PRINEX скоротить термін проведення процедур митного контролю при перетині кордону, надасть можливість ефективно застосовувати систему управління ризиками, підвищить точність декларування товарів, зменшить обсяги контрабанди, а також знизить корупційні ризики на митниці.

З цим погоджуються опитані «Днем» експерти.

«Це поліпшить роботу митників, бо вони отримуватимуть і зіставлятимуть чіткі дані. Зараз виникають суттєві розбіжності в поданих суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності деклараціях українським митникам і даних митниць інших країн. Це свідчить про контрабанду або заниження митної вартості з метою уникнення оподаткування», — каже «Дню» головний експерт групи «Податкова реформа» РПР Ілля Несходовський. За його словами, Білорусь стала транзитером багатьох товарів із Росії до інших країн та ЄС. Це додатковий фактор ризику, вважає він, треба його мінімізувати.


ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЗА БІЛОРУСЬКИМ НАПРЯМКОМ У 2015 РОЦІ СКОРОТИЛИСЯ НА 10–15%. ПРО ЦЕ «Дню» ПОВІДОМИВ НАЧАЛЬНИК МИТНОГО ПОСТА «НОВІ ЯРИЛОВИЧІ» ЧЕРНІГІВСЬКОЇ МИТНИЦІ ДФСУ АНАТОЛІЙ СЄРІКОВ

«Цей кордон — один із найбезпечніших завдяки роботі української та білоруської сторони. Митники організували хороший контроль, але проблеми ще є. Україна відстає від білорусів в інфраструктурі», — оцінюючи міцність українсько-білоруського кордону, каже «Дню» колишній голова Держмитслужби Анатолій Макаренко. На його думку, дуже добре, що онлайн-система обміну інформацією там почала діяти. Тепер, переконаний він, цю практику треба поширити на інші ділянки кордону. «Для України головний — західний кордон, так звана українсько-польська ділянка і закарпатський напрямок. Там теж не завадило б запустити таку систему»,    — вважає він. Крім того, на його думку, уряд має всіляко дотискувати ЄС із цього питання й підписати з ним угоду про прямий обмін митною інформацією на товари, які перетинають кордон. Ось уже кілька років, пояснює Макаренко, європейці не поспішають цього робити, бо не отримали від української влади гарантії забезпечення конфіденційності наданої інформації.

Заступник голови парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва Олександра Кужель вважає, що PRINEX «допоможе прибрати  досить велику корупційну прокладку погодження митної ціни». «Майже всі силові структури на кордоні і адміністрації в митних зонах живуть з різниці в ціні: одним вони її ставлять велику, іншим дають скидку, а в підсумку  ці хабарі сплачують покупці,  переплачуючи  за товар. Тому вже давно  ведуть розмови про прямий обмін  інформацією. Тоді не буде, що  з  Польщі товар везуть наприклад за ціною 10 доларів,  а в Україні розмитнюють за 100 доларів», — пояснює  вона. На думку Кужель, сьогодні нічого не заважає запустити такий обмін митними даними з інших країн. «Дайте завдання ІТ-ішникам і вони напишуть  всі ці програми за копійки  і запустять за півроку.  Була б політична воля. Цікаво подивитися, що за товар іде з Китаю, Польщі, Росії», — говорить народний депутат.

Білоруські колеги радять посилювати технічне оснащення для боротьби з контрабандними потоками. Так, заступник голови Державного митного комітету Республіки Білорусь Сергій Борисюк розповів «Дню», що в цьому його країні допомагають сканери. «У нас використовується п’ять мобільних інспекційно-оглядових сканерів і три стаціонарних...» — каже він.

Україна має десять сканерів, і наступного року ДФСУ хоче ще більше оснастити кордон. «Бюджетний комітет схвалив створення електронної митниці. Це означає, що надані на ці цілі ЄС 82 мільйони гривень почнуть використовуватися на закупівлю техніки, терміналів. Це перший прецедент, коли є гроші на електронну митницю. Тепер головне — правильно їх використовувати через тендери», — підсумовує Сергій Білан.

Такі плани Несходовський схвалює. «Електронна митниця — спосіб автоматизації митних даних з країною походження товару. Це однозначно підвищить ефективність контролю за митною вартістю», — підсумував він.

Наталія БІЛОУСОВА, фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments