Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
Григорій Сковорода, український просвітитель-гуманіст, філософ, поет і педагог

А ви – енергоефективні?

Соціологи дослідили, як українці ставляться до питання збереження ресурсів і сталого розвитку
2 грудня, 2019 - 18:49
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Нещодавно Президент України підписав Указ про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року. Їх є 17, зокрема, дві з них такі: «Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких та сучасних джерел енергії для всіх» і «забезпечення переходу до раціональних моделей споживання та виробництва». Економія ресурсів — одне із важливих завдань. Київський міжнародний інститут соціологічних досліджень (КМІС) провів дослідження того, як українці ставляться до збереження енергоресурсів, які практики проводять, чи вважають, що економити — це дорого, і як розуміють енергоефективність — як економію власних коштів чи ще як необхідність робити свій внесок в екологічну складову.

Згідно з дослідженням, 90% українців у своїх домогосподарствах розуміють важливість економно використовувати енергію та ресурси. Найчастіше це стосується встановлення лічильників на різні типи і режими надання послуг (84%), заміни вікон (76%), зменшення споживання газу (серед тих, у кого вдома використовується газ, — 72%), зменшення споживання води (66%). Також за останні чотири роки в Україні з 4% до 9% зросла частка тих, хто говорить про отримання енергії з альтернативних джерел.

Разом із тим переважна частина населення — 73% — вважають, що населення споживає лише незначну частку всіх енергоресурсів. Водночас 84% (2015 року — 86%) дотримуються думки, що саме «центральні й місцеві органи влади повинні взяти на себе відповідальність із розробки та впровадження програм енергозбереження в домогосподарствах жителів». Як і 2015 року, більшість українців дотримуються думки, що передусім слід займатись енергозбереженням на підприємствах, а не змушувати заощаджувати населення.

Фахівці кажуть, що ці зміни — недостатні для «масштабування енергоефективних заходів по всій країні». Українці все ще переважно думають, що енергоефективність  — це дорого і складно, мало чули про державні фінансові програми підтримки.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Тетяна АСТАХОВА, кампейнерка з розвитку відновлюваної енергетики ГО «Екодія»:

— Енергоефективні заходи — це можливість заощадити кошти для кожної окремої людини та родини, а також ТОП-пріоритет для забезпечення сталого розвитку всієї країни. Також це — необхідна передумова для переходу країни на відновлювані джерела енергії і зменшення забруднення, запобігання змінам клімату. Сьогодні дві треті українців вважають, що впровадження енергоефективних заходів не лише дає змогу знижувати вартість комунальних послуг для домогосподарств, а й поліпшує екологічну ситуацію. Люди асоціюють ощадливе використання енергії зі зменшенням викидів шкідливих речовин в атмосферу та водойми.

На жаль, у бюджеті 2020 року не досить грошей на енергоефективність. Передбачається дефіцит у 1,8 млрд грн на програму «Теплі кредити», яка дає можливість кожному українцю та українці отримати співфінансування на енергоефективні проєкти для приватних домогосподарств та ОСББ. Сподіваємося, що наступного року енергоефективність буде більшим пріоритетом і коштів надаватиметься досить, адже в українців є на це запит. Позитивним фактом є те, що сьогодні кожен п’ятий готовий об’єднуватися з іншими мешканцями і взяти кредит для впровадження енергоефективних заходів багатоповерхового будинку.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ