«Євробляхи» – DDoS-атака на державну систему

В Україні — новий бунт водіїв авто на єврономерах. У середу своїми машинами євробляхери перекрили рух під Верховною Радою і Кабміном, а також центр Полтави. Їх вимоги — скасування постанови Кабміну, яку вони називають «репресійною», терміновий розгляд потрібних законів парламентом і встановлення вартості розмитнення таких авто на рівні не більше ніж 500 євро. При цьому протестуючі заявили, що їхня акція — безстрокова. Ба більше, власники автомобілів на єврономерах, які влаштували протест у центрі Києва, заявляють про наміри зробити свою акцію безстроковою. У перспективі вони планують блокувати дороги до аеропортів в Борисполі і Жулянах, а також всі ключові траси по території України. Автомобілісти з усіх регіонів України мають намір вимагати від Верховної Ради прийняти законопроекти, які дозволять розмитнити їх автомобілі і знизити податкове навантаження при ввезенні всіх уживаних іномарок у країну. Також вони вимагатимуть відставки голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана, глави МВС Арсена Авакова і прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

Кількість автомобілів на іноземній реєстрації в Україні невпинно зростає. За даними Державної фіскальної служби, минулого року в режимі транзиту в Україну ввезли приблизно 300 тис. транспортних засобів. Причому половина з них експлуатується з порушенням термінів перебування в Україні.

Купівля автомобіля, особливо нового, для більшості громадян завжди вважалась казковою розкішшю. Та сьогодні ця казкова мрія стала реальною. Купівля автомобіля стала доступнішою завдяки схемі тимчасового ввезення автомобілів на європейській реєстрації, за допомогою якої дешеві вживані іномарки потрапляють в Україну без податків і митних платежів і можуть використовуватися роками.

Водіїв таких автомобілів часто зупиняє поліція, їх штрафують, а в деяких випадках взагалі відбирають транспортні засоби. В Україні продовжуються суперечки активістів із владою щодо їхнього легального використання. А за кордоном розслідують законність їхнього переміщення в нашу країну.

Ситуація шкодить і легальному бізнесу, а також простим українцям, яким стало важче продати свій вживаний автомобіль з українським паспортом і купити щось нове. Вся ця ситуація призвела до розколу суспільства на два табори.

Страшне слово «євробляхери» розкололо українців на два табори. Ті, хто «за» те, щоб водії автівок на іноземних номерах змогли легалізувати свою власність у комфортних умовах. І ті, хто «проти» того, щоб держава закривала очі на порушення законодавства і піддавалась шантажу. І ті, і інші наводять «безапеляційні аргументи»

Аргумент №1. Високі мита захищають внутрішнього виробника.

Контраргумент: Ніяких автовиробників немає

За 2017 рік було вироблено 7296 автомобілів, це більше на 63% ніж у попередньому році, але назвати це повноцінним виробництвом не можна. Тим паче, непорівнянними є обсяги виробництва з кількістю імпортованих авто — 153,4 тисяч автівок, до бюджету надійшло майже 21,3 млрд грн.

«Тому, мито як елемент протекціонізму щодо вітчизняного виробника не має і не мало більшою мірою змісту, оскільки в Україні вироблялися автомобілі лише малого класу», — пише «Ціна держави».

Тоді як, високий рівень податкового навантаження застосовувався навіть до тих типів авто, які ніколи не вироблялися в Україні: середній та представницький клас, мікроавтобуси, вантажівки.

Фактично, держава би мала захищати тарифними і нетарифними методами саме виробників авто малого класу. Однак значні податки на всі автомобілі ніяк не сприяли підвищенню конкурентоспроможності національного виробника.

Навпаки, відсутність конкуренції дозволило виробникам встановлювати необґрунтовані ціни, приклад: «Ланос» за 10 тисяч доларів.

Таким чином, високі мита і акцизи сприяли виключно наповненню бюджету, тобто мав місце фіскальний ефект.

Водночас високі ставки податків призвели до появи різноманітних схем із напівлегального (або зовсім нелегального) ввезення автомобілів в Україну.

Після колапсу галузі автомобільного виробництва, мито втратило свою регуляторну функцію як непрямого податку.

Аргумент №2: Високе мито наповнює державний бюджет.

Контраргумент: Зниження акцизів призвело до збільшення надходжень.

З 01 серпня 2016 року Законом України №1389-VIII були встановлені знижені ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що використовувалися.

Наприклад, на автомобілі з об’ємом двигуна від 1500 до 2200 куб. см. акцизний податок зменшено в 6 разів.

За 2017 рік за зменшеними ставками акцизного податку було імпортовано 69,5 тисячі авто зі сплатою 5,1 млрд грн (за 2016 рік  — 15,1 тис. зі сплатою 1,2 млрд грн). Загалом за 2017 рік імпортовано 153,4 тис. легкових авто, що на 77% більше ніж 2016 року.

Таким чином, лібералізація податків на імпорт авто сприяла позитивній динаміці за кількістю ввезених автомобілів та сплаті податків, порахували в «Ціна держави».

Аргумент №3 Задоволення вимог «євробляхерів» є легалізацією порушення закону.

Контраргумент: Існування «євроблях — це вже доконаний факт.

«Євробляхи» вже в Україні, і навіть за найбільш несприятливих для себе умов, максимум віддадуть свої автівки на розборку. Власне появі і поширенню автомобілів на єврономерах сприяло кілька чинників: — необґрунтовано завищені ціни на авто на внутрішньому ринку; — наявність «перегонщиків», які швидко пристосувалися до конкретних умов і обставин; — інституційна слабкість державних органів і їх корумпованість; — відсутність побоювань щодо притягнення до адміністративної відповідальності внаслідок неможливості держави сформулювати чітку позицію.

За інформацією Державної фіскальної служби, станом на 31 січня 2018 року на території України знаходяться майже 425,4 тисяч автомобілів з іноземною реєстрацією. «Тобто, у нас просто під ногами ресурс здобуття додатково близько 200 — 400 млн доларів, якщо виходити із середньої суми митних платежів у 500 — 1000 дол. США», порахували в «Ціна держави».

«Євробляхи» — це така собі DDoS-атака на державну систему з метою довести її до відмови. І система (митниця, прикордонна служба, поліція) ...відмовила. Ситуація гостра. Депутати — в «шпагаті»: пристати на ту, чи іншу сторону означає автоматично втратити рейтинг в середовищі іншої сторони.

«Ми намагалися якомога швидше зареєструвати законопроекти, які б комплексно вирішили проблему. Від членів комітету ми передали звернення Андрію Парубію, в якому повідомили, що в четвер він повинен винести їх на розгляд, — повідомила голова комітету ВР з митної політики Ніна Южаніна. — У них йдеться про зміни до Митного кодексу, які стосуються порядку використання авто іноземної реєстрації. Також там йдеться про введення значних штрафів за незаконне використання або порушення термінів перебування в країні. Найбільший штраф       — 170 тисяч гривень. Думаю, що реакція буде, адже на вулицях Києва маса незручностей зараз».

До цього вона додала, що, наприклад, пропоновані акцизи на авто віком 10 років — 1 тис. євро.

«Активісти кажуть, що це багато. Але, наприклад, розмитнення такого ж авто в Польщі коштує вдвічі дорожче», — додає Южаніна.

Сьогодні в Раді, крім пакета законопроектів Южаніної і її колег по комітету, зареєстрований альтернативний пакет авторства групи нардепів, що пропонує радикально низькі ставки розмитнення для «єврономерів» — все ті ж максимум 500 євро.

Автоексперт Олег Назаренко вважає, що пропозиція комітету може розв’язати проблему, що склалася за рахунок введення штрафів за порушення, але потрібно знижувати податки на розмитнення:

«Повинна зникнути спокуса порушувати закон. Посередники, які курирують цей бізнес, беруть за свої послуги до 1600 євро. Якщо був би такий податок, то водії платили б ці гроші державі, тому що після цього отримали б розмитнення», — сказав Назаренко.