Їжа як магніт

30% усього обсягу валового внутрішнього продукту України становить сільськогосподарська продукція, і це без переробки. Досі сільське господарство залишається найбільшим роботодавцем на селі. Його розвиток і нарощення потужності з переробки продукції дають можливість не лише розвиватися самому підприємству і створювати нові робочі місця, а й приваблювати туристів та збільшувати потенціал громади. Про це і не тільки йшлося на дводенному туристичному форумі VinTourism, який днями пройшов у Вінниці. Представники та представниці готелів, зелених садиб, ресторанів, громадськості та влади обговорювали перспективи внутрішнього туризму, до розвитку якого спонукала пандемія коронавірусу. І, як виявилося, не останню скрипку в привабленні туристів до села може зіграти саме сільськогосподарський бізнес, зокрема виробництво смачних крафтових продуктів.

«Літо показує, що український турист спраглий до відпочинку в екосадибах, подалі від міської суєти та інтернет-мереж. Але він хоче отримати не тільки певний рівень сервісу, інфраструктури, але й емоцію, причому смачну, до прикладу, від куштування крафтових продуктів та хорошого вина. Туристи готові підніматися в гори, щоб подивитися на процес виробництва бринзи. Хочуть порибалити на фермерських господарствах і самостійно приготувати рибу. Мріють просто влаштувати тихий відпочинок у єднанні з природою, — розповідає президентка Вінницького клубу ділових людей Надія ЛИСЕЦЬКА. — Тобто пандемія і карантин внесли значні корективи у життя всієї планети, а у туристичну сферу чи не найбільше. Але водночас ця непроста ситуація сформувала у людей запит на своє-рідне, певну автентику. І наразі зелений, крафтовий туризм стає досить запитаним. Тому головне — скористатися цією ситуацією, поліпшити сервіс і посилити інформаційну кампанію. У цій площині підставити плече бізнесу мала б влада. Однак, як ми бачимо, часто фермери за свої кошти і власними силами прокладають дороги у селах і створюють промокампанії для громад, презентуючи гастротури і смачні фестивалі».

КРАФТОВИЙ КЛОЙНДАК ВИНА І СМАКУ

Власне, саме смачний відпочинок нині досить популярний серед українських туристів, які відвідують Закарпаття. Це засвідчує досвід туристичного проєкту «Дорога вина та смаку», який має на меті розвиток територій Закарпатської області як еногастрономічних туристичних дестинацій. Про його суть на туристичному форумі у Вінниці розповідав продюсер туристичних продуктів, експерт з digital-туризму Олексій МЕДВЕДЄВ. За його словами, проєкт передусім покликаний допомогти локальному бізнесу створити дієву систему із забезпечення краю туристами впродовж року, в тому числі і з використанням географічних зазначень у відповідності до Угоди про асоціацію Україна — ЄС. Адже реєстрація географічних зазначень не тільки відкриває виробникам нові торговельні можливості, а ще й допомагає зберегти місцеві традиції, сприяє розвитку сільських територій та підвищує туристичну привабливість регіонів. Відтак на Закарпатті акцент у рамках проєкту вирішили зробити на виноградарській і виноробній справі, яка має серйозний бекграунд та тисячолітню історію, але досі залишається маловідомою навіть для самих українців. Звісно, додати сюди сотні унікальних локальних страв.

«Головна мета — підняти авторитет крафтових продуктів Закарпаття. Для цього ми створили громадську спілку з числа представників бізнесу. Це в основному винороби, виробники м’яса та молочних продуктів, сировари і ресторатори, які популяризують локальну кухню і відроджують кулінарну культуру Закарпаття, — розповідає Олексій. — Об’єднуючись, вони притягують до себе виробників різних потужностей. Мотивують та спонукають дрібних виробників отримувати ліцензії і виробляти сертифіковані продукти, якими можна безпечно частувати туристів, прокладати еногастрономічні маршрути і комплексно розвивати територію, Та, на жаль, маємо проблему з «сірим» бізнесом, відмовою від сертифікації, від сплати податків. Таким чином, ці гравці, які не хочуть нормально і легально розвиватися на європейському рівні, в майбутньому продовжать знецінювати зусилля інших сумлінних виробників в очах туристів, які приїжджають в будь-яку точку Закарпаття.

Наприклад, турист приїхав, отруївся вином, яке зробили у брудному підвалі, з додаванням порошку, яке «відстояло» в пластиковій пляшці на сонці, він більше не поїде в Закарпаття. Ми ж пропонуємо альтернативу. Вступити у спілку, працювати чесно і піднімати авторитет Закарпаття як крафтового клондайку, продовжуючи виготовляти унікальний продукт. У майбутньому сподіваємося, що цей «чорний/сірий ринок» буде нейтралізований або він просто виправиться».

Ідею проєкту «Дорога вина та смаку Закарпаття» крафтові виробники Карпат почали впроваджувати майже одночасно з бессарабськими колегами. Як відзначає Олексій, завдяки подібному проєкту локальний одеський бізнес зможе залучити не лише туристів, але й наростити прибуток. У рамках ініціативи «Дорога вина та смаку» Української Бессарабії або Закарпаття кожен регіон має змогу перетворитися на туристичний осередок, де місцева влада вкладатиме кошти в інфраструктуру, проведення гастрофестивалів. А гастрономічні сувеніри у вигляді вина можуть опинитися на кухні багатьох українців. До речі, саме смачна емоція-спогад спонукає туриста повернутися в регіон, на конкретну локацію, щоб знову її вловити. А так приваблюють постійних клієнтів, які готові шукати крафтовий вітчизняний продукт у супермаркетах свого міста або замовляти його безпосередньо у виробника й отримувати поштою.

ГАСТРО-ТЕАТРАЛЬНА ІННОВАЦІЯ

Загальна тенденція до промоції свого локального продукту змусила крафтових виробників до цікавих інновацій. Так, у Хусті вирішили одним проєктом розв’язати одразу кілька питань: побудувати дорогу й облаштувати інформаційний майданчик на Замковій горі, підтримати розвиток місцевого театру та створити промоцію продуктів місцевих товаровиробників та кухні через організацію гастротуру.

Для цього Закарпатський обласний театр драми та комедії представив «Легенду про опришка Пинтю» під відкритим небом. В інтерактивному форматі вони працюють на трьох локаціях і піднімаються з туристами на Замкову гору. Там розповідають про події ХVII століття і запрошують на частування. Стіл накривають місцеві ресторатори з товаровиробниками. Кожен турист має можливість не лише скуштувати закарпатських смаколиків, а й придбати крафтові продукти із собою — і згадати, як добре було у Хусті, за смачною вечерею вже у себе вдома.

«Це реальний новий туристичний продукт та смачний магніт міста. За моїми відчуттями, під час першого дня проєкту було близько 200 глядачів, які йшли за театром до самої вершини, оскільки вистава розвивалася на трьох різних локаціях, — продовжує розповідати Олексій. — На сьогодні це унікальний проєкт, який не має аналогів. Підтримує його місцевий бізнес, тобто це суто локальна ініціатива. Її зініціювала рестораторка пані Марина, за якою підтягнулися і виробники, бо це цікава форма промоції. Зараз ми розглядаємо можливість, щоб зробити цей проєкт комерційним, бо треба допомагати театру розвиватися, нарощувати матеріально-технічну базу. По суті ця ініціатива показує, що бізнес готовий розвивати не лише територію, на якій працює, але й культуру, міксуючи пропозиції.

У рамках цієї ініціативи, до речі, була створена друкована карта для туристів із гастрономічними та історичними місцями Хустщини. Вона розповсюджується безкоштовно з можливістю замовити організований гастротур локаціями, описаними в карті. Таким чином ми поширюємо інформацію комплексно про Закарпаття, тому що туристи забирають карти на згадку разом із собою додому і діляться нею з друзями. Можливо, це спонукатиме владу до активніших дій, бо наразі активної допомоги та ініціативи на місцях бізнес не відчуває. До прикладу, ми досі не можемо зрозуміти, хто повинен розмістити на Замковій горі в Хусті вказівники про небезпечні ділянки для попередження туристів. Активні дії бізнесу спонукають владу виходити з позиції «нейтралітет».

До туризму у влади завжди було незрозуміле ставлення. Чому? Один із аргументів, який часто наводиться у звітах, — туристична галузь посідає скромне місце в економіці України і займає орієнтовно 1,5% ВВП. Однак, як показав досвід спікерів туристичного форуму у Вінниці, туристи приносять доходи й іншим галузям, зокрема торгівлі, громадському харчуванню, транспорту, готельному бізнесу тощо. Тобто вносять свою «копійку» у розвиток усієї громади загалом. Головне запропонувати відвідувачу не китайські сувеніри, а свої локальні суперексклюзивні продукти. У цьому контексті експерти наголошували на важливості співпраці місцевих підприємців, адже самотужки побудувати цілу інфраструктуру з проживанням, харчуванням і варіантами дозвілля — складно. Натомість від співпраці виграють усі, адже об’єднання бізнесу впливає на розвиток туристичного продукту всього регіону загалом, а не окремої території.