Зірвали «стоп-кран», а що далі?

У Нацбанку вирішили врегулювати ситуацію на міжвалютному ринку. Окрім переходу до гнучкого курсоутворення, керівництво НБУ запропонувало ще ряд тимчасових реформ, які передбачено Постановою №49 «Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій». Як резюмували в фінансовому регуляторі, постанова має «захистити інтереси вкладників та інших кредиторів банків», а зокрема — «сприятиме стабільності банківської системи країни, забезпеченню своєчасності банківських розрахунків, у тому числі за зовнішньоекономічними контрактами та пов’язаною з ними господарською діяльністю».

Нацбанк зобов’язав інші банки, які виконуватимуть грошові перекази у будь-якій валюті, крім гривні, платежів до бюджету та соціальних фондів, після здійснення переказу, затримувати гроші на рахунку ще на один день.

Відтепер банк також може протягом 183 днів використовувати всі кошти, які надходять на його рахунки з-за кордону. Раніше певний відсоток таких надходжень переводили в резерв. Також, відповідно до нової постанови, забороняється купувати валюту для дострокового погашення кредитів, які брали за кордоном.

Та найбільше дискусій серед українського бізнесу викликав інший пункт постанови. У ньому йдеться про те, що здійснювати купівлю валюти за дорученням юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців банк може лише після того, як попередньо зарахує кошти в гривнях на окремий рахунок. «Із цього рахунку кошти може бути перераховано для купівлі іноземної валюти не раніше шостого операційного дня після дня зарахування гривень на цей рахунок», — зазначено в постанові.

На думку голови асоціації банків України Олександра Сугоняка, таке рішення є неправильним. «Ці постанови Нацбанку було спрямовано на те, щоб різко загальмувати попит на валюту. Власне, це теж саме, що зірвати стоп-кран, коли потяг на ходу. З моменту запровадження цієї постанови тільки на шостий день підприємство може вийти на ринок як клієнт банку і купити валюту. Очевидно, що це гальмування не могло не подіяти на підприємства. Ті, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю — і експортерів, і імпортерів», — зазначає він. Адже невідомо, який буде курс через шість днів. Якщо він зросте, то зарахованої раніше гривні виявиться недостатньо для купівлі потрібної кількості валюти, якщо знизиться — експортери недоотримають гривневу виручку, конвертуючи іноземну валюту на національну. «Отримавши цю валюту, він зможе, скажімо, не повністю погасити свій валютний кредит, розрахуватися з контрагентом. І ці курсові ризики одразу лягли на промисловість. Такий результат діяльності НБУ», — розповідає Сугоняко.

ВИРОБНИЦТВО

В Асоціації виробників молока пояснили «Дню», що ситуація в якій нині опинилася Україна, впливає на всі галузі виробництва, зокрема і на виробників молока. «Ми повинні розуміти, що закупівля мінеральних добрив, техніки, ветеринарних препаратів та ряду інших важливих речей для господарства відбувається через дистрибуцію іноземними компаніями, які в свою чергу роблять розрахунки за свій товар в іноземній валюті. За таких обставин, звісно, доводиться констатувати про додаткові витрати, які нестимуть виробники молока у господарствах», — розповідає віце-президент Асоціації виробників молока Денис Марчук. За його словами, такі обмеження найбільше стосуватимуться безпосередніх виробників сировини, адже фермерам потрібно вчасно сплачувати податки, виплачувати заробітні плати, а також купувати корми. «Внаслідок такого обмеження фермери будуть отримувати оплату за продукцію з чисельними затримками. Як наслідок, буде відсутня можливість швидкого оперування коштами, дистриб’юторські мережі затримуватимуть кошти для переробників, а переробні ж підприємства в свою чергу — перед виробниками», — вважає він.

РИНОК ПРАЦІ

Своє занепокоєння щодо тимчасових обмежень купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за окремими операціями висловили і у Федерації роботодавців України. «Деякі положення Постанови НБУ № 49 нівелюють всі можливості для експортерів хоча б частково компенсувати втрати від конвертації валюти за штучно завищеним курсом гривні», — повідомляється в заяві організації.

У Федерації відзначили, що всупереч заявам про необхідність стабілізації економіки та підтримки експорту, Нацбанк позбавив підприємства можливості скористатися власними коштами в день їхнього отримання на розрахунковий рахунок. «Запровадження цієї норми може призвести до посилення негативних тенденцій в економіці. Зокрема, можливе виникнення корупційних схем на ринку валютних операцій. Значна частина провідних українських виробників, які експортують продукцію на зовнішні ринки, використовують імпортну сировину та комплектуючі. Для них обмеження на придбання іноземної валюти матиме кумулятивний ефект», — вважають експерти Федерації роботодавців України.

БІЗНЕС-ІНВЕСТОРИ

Висловлюють своє стурбування нововведенням Національного банку й іноземні бізнесмени в Україні. «Ми як польські інвестори в Україні дуже сильно стурбовані таким, можна навіть сказати, безвідповідальним підходом керівництва країни і Нацбанку до бізнесу, зокрема і до інвесторів», — каже голова ради Міжнародного товариства Польських підприємців в Україні Іренеуш Дерек. Підприємства, хоча й працюють на території України, проте все ж пов’язані із зовнішньою економікою. Тому чинність постанови значно обмежує їхню діяльність. «Ця постанова просто поставила всіх «на коліна», — вважає Іренеуш Дерек. — Тепер ми як інвестори та бізнесмени повинні пояснювати нашим партнерам за кордоном, чому ми не можемо вчасно виконувати свої зобов’язання. Люди в Європі не до кінця розуміють ті дії, які вчиняє Нацбанк України. І ми багато втрачаємо».

Хоча про матеріальні збитки казати зарано, проте, як наголосив Іренеуш Дерек, польські підприємства несуть великий іміджевий збиток, який відновити не так вже й просто. «Ми маємо величезні іміджеві збитки, оскільки, «завдяки» цій постанові, не можемо виконувати свої зобов’язання. Ці збитки важко врахувати. Сьогодні постанова Нацбанку поставила під загрозу наш бізнес та нашу репутацію», — підсумував він.

СТРАХУВАННЯ

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Степан Кубів вважає, що обмеження, яке встановлено Постановою № 49 негативно, позначиться і на роботі страхових компаній. За його словами, громадяни, які застрахували своє життя, для прикладу, можуть не отримати вчасно виплати. «Коли закінчиться термін страхування, застрахована особа може не отримати одразу страховку, а лише через шість днів. Але ж у неї можуть бути будь-які непередбачувані обставини», — каже Кубів.

Проте в страховій компанії «Нова» запевняють, що негативного впливу на ринок страховиків ця постанова не має. «Нині на роботу нашої компанії ця постанова не має істотного впливу. Ми оперативно перебудували графік платежів і погодили його з нашими партнерами», — розповіла «Дню» член правління компанії Ірина Сербіна.

НЕРУХОМІСТЬ

Попри можливі побоювання, нова постанова не вплине на ринок нерухомості. «Всі ті процедури і обмеження, які там прописано, ніяким чином не впливають на діяльність учасників ринку нерухомості — як фізичних, так і юридичних осіб. До ринку нерухомості всі ці речі не мають ніякого стосунку», — пояснив керівник департаменту стратегічного консалтингу компанії UTG Віктор Оборський. За його словами, причиною цього є те, що на ринку нерухомості практично немає в обігу валюти, лише — гривня. «У нас немає угод в валюті. На первинному ринку, якщо говорити про житло, грошовий обіг відбувається в гривні. Є також вторинний ринок, який все одно працює з гривнею, хоча і без готівки. І якщо ми кажемо про офіси та інші площі — то тут «ходить» гривня. Ціни лише номіновано в доларах, проте виплати відбуваються в гривнях по курсу долара. Тому ніякої необхідності масового скуповування валюти в гравців ринку нерухомості немає. За винятком тих випадків, коли в девелоперів є валютні кредити або відбувається купівля певного обладнання за кордоном. Проте вони, як правило, теж мають свої представництва в Києві і продають в гривні», — пояснив Віктор Оборський.

Олександр СУГОНЯКО, голова Асоціації банків України:

«Ці постанови Нацбанку було спрямовано на те, щоб різко загальмувати попит на валюту. Власне, це теж саме, що зірвати стоп-кран, коли потяг на ходу. З моменту запровадження цієї постанови тільки на шостий день підприємство може вийти на ринок як клієнт банку і купити валюту. Очевидно, що це гальмування не могло не вплинути на підприємства. Ті, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю — і експортерів, і імпортерів»