Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Місце зустрічі – чарівний світ

У літературно-меморіальному Музеї Булгакова відроджують давні сімейні традиції — разом читають вголос, вигадують казки, малюють, грають у настільні ігри і навіть майструють... бджілок
21 грудня, 2017 - 17:31
ПИСЬМЕННИК САШКО ДЕРМАНСЬКИЙ — ДАВНІЙ ДРУГ МУЗЕЮ БУЛГАКОВА. САМЕ З НИМ П’ЯТЬ РОКІВ ТОМУ МИ ВІДКРИВАЛИ ПЕРШЕ «БУЛГАКОВСЬКЕ ЗБІГОВИСЬКО» / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Яскрава радість буття входить у наш Дім з дітьми. Вони люблять читати хороші книги, вміють ставити розумні запитання і обожнюють «активити» — це коли сам що-небудь робиш. Такі заняття включив проект (придуманий музейниками) «Булгаковські Збіговиська», на якому за п’ять років побували відомі українські дитячі письменники, поети і художники книги.

«ШАЛАХМОНЕСИ»

Одного разу до Музею Булгакова прийшли двоє чарівників і запитали: «Діти, а ви вірите, що існує чарівний світ?» — «Віримо!» — закричали діти. «Хочете, ми розповімо, як туди потрапити?» — і вони розповіли.

Якщо ви раптом помітили, що перестали вірити в дива, візьміть до рук книгу поета Григорія Фальковича і художника Павла Фішеля «Шалахмонеси» (видавництво «Дух і Літера»).

100 років тому діти Булгакови придумали для книжкової шафи ім’я — «Батькові скарби». Так от, «Шалахмонеси» — справді, з розряду скарбів для тих, хто вірить, що хороша книга — завжди свято (у перекладі з івриту «шалахмонеси» — подарунки на Пурім). Висококласна поезія, у поєднанні з унікальними ілюстраціями в стилі єврейських середньовічних манускриптів, — витвір книжкового мистецтва, відмічений вищими винагородами на «Львівському форумі-2016», в конкурсі «Рейтинг критика» і першим місцем у номінації «Поезія для дітей». Поезія для дітей і дорослих Григорія Фальковича, лауреата п’яти літературних міжнародних і українських премій, входить до «золотого фонду» літератури України. А діти кажуть про вірші Фальковича: «Вони такі хороші — самі запам’ятовуються!»

Ось і на зустрічі хлопчики та дівчатка читали напам’ять вірші і розпитували про чарівний світ. Павло Фішель відповів, що це світ, з якого до нас приходить щастя: «У якийсь момент стало зрозуміло, що людям не вистачає щастя, потрібно його трішки додати. Хто провідники щастя з чарівного світу? Поети, художники і діти» (потрібне дописати). А Григорій Фалькович підтвердив: «Я не вигадую вірші — вони до мене приходять з чарівного світу. Мабуть, там виникає потреба, аби звідти що-небудь хороше до нас прилетіло».

Зі сторінки на сторінку «Шалахмонесів» перелітає золотиста бджілка, і дуже важливо відшукати її — як ще одного провідника по казковому світу. І Павло Фішель провів майстер-клас, на якому кожна дитина сама зробила чарівну бджілку, — і з нею вирушила додому.

ГЕРОЮ «ЗБІГОВИСЬКА» — НАСТІЛЬНА ГРА

Нерідко почуєш на екскурсії питання: «А містичні події у вас у будинку трапляються?». Звичайно, трапляються! Містичний плід гранат побачила одного дня на картинах Бориса Єгіазаряна письменниця Дзвінка Матіяш, що надихнуло її на створення книги «Марта з вулиці святого Миколая». А далі відбувається низка таємничих збігів. Пані Дзвінка приходить до Музею Булгакова на зустріч з дітьми, представляє свою «Марту» і в розмові зізнається, що вона — фанатка настільних ігор. Через деякий час видавництво «Дух і Літера» випускає інтелектуальну настільну гру «Світи Бориса Єгіазаряна». І народжується ідея: чому би не пограти в цю гру разом з письменницею?

Так і відбулося — відкриваючи новий сезон «Збіговіськ», діти і батьки грали разом з чудовим наставником пані Дзвінкою. Так давним-давно грали діти Булгакови в цьому будинку, щоправда, ігор «меморі» тоді не існувало — були шахи, доміно, лото, «блошки», гвинт, а ще «Пузель» і «Гусек» — сучасні «блошки» і «ходилки». У спогадах Бландіни Кудрявцевої, дочки Петра Кудрявцева, колеги батька Булгакова, є опис настільної гри під назвою «Незгодні мандрівники, мандрівні по Європі разом», — «незгодні», тому що гравці, аби перемогти, повинні на географічній карті закрити свої міста, не пускати туди інших учасників. Знову збіг, причому зі знаком «плюс»: 2013 року Дзвінка Матіяш разом із чоловіком Євгенієм пройшла — пішки, з рюкзаками, 900 кілометрів — знаменитий паломницький шлях святого Якова в Іспанії. І написала книгу «Дорога святого Якова», яка відкриває нам міста, пейзажі і таємниці неймовірного шляху, на якому людина не лише знаходить відповіді на важливі запитання, а інколи і сама себе сьогодні може відшукати. А її книжки для дітей «Казки П’ятинки», «День Сніговика», «Марта з вулиці святого Миколая», «Перше Різдво» не перестають радувати, показуючи красу нашого світу так, щоб юний читач у неї повірив.

Отже, пані Дзвінка пояснила правила, всі розділилися на дві команди і почалася гра-подорож «Світами Бориса Єгіазаряна»! А грали на великому старовинному письмовому столі. Коли проводили перші «Збіговиська», стіл був інсталяцією «Сіль землі» до виставки «Майстер і Маргарита», і в ньому знаходилося море справжньої солі. Так от, діти із задоволенням сіль цю руками перебирали, пересипали, малювали на ній — чим не настільна гра? 

ЯК ВРЯТУВАТИ ЛЮДСТВО?

Одного дня на «Збіговисько» прийшли відразу три гостя, і всі вони виявилися охоронцями таємниць книжкової магії. Художник Володимир Штанко знає, як морський камінчик перетворити на прибульця. Художниця і письменниця Катерина Штанко знає, як літати на драконові, і навіть написала про це книгу під назвою «Дракони, вперед!». А письменниці Лесі Ворониній добре відомо, що є найкращим засобом від переляку. Звичайно, це — сміх! Тому всі багато сміялися, видували мильні кульки з казкаркою пані Лесею і отримали від неї казкові подарунки — черепашки і камінчики з далеких морів. А ще діти намалювали разом з художниками велику фантастичну картину, на якій кожна дитина намалювала космічний корабель інопланетян.

Книги Лесі Ворониної, лауреата престижних літературних конкурсів, переможця конкурсу «Дитяча книга року ВПС» — це океан пригод і сонячний гумор. Серед улюблених читачами персонажів — Суперагент 000 Гриць Мамай і «Слон на ім’я Гудзик». Герой трилогії «Таємні товариства» Клим Джура — хлопчик, з яким діти теж захочуть потоваришувати, адже він знає, як врятувати людство від інопланетян. Багато книг письменниці проілюстровано Катериною Штанко і Володимиром Штанко. Так, видання «Сни Ганса Хрістіяна», створене в співдружності з Катериною Штанко, удостоєне Першої премії Міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» і зберігається в Королівській бібліотеці Копенгагена. А Володимир Штанко ілюстрував трилогію «Таємні товариства», завершальна частина якої — «Таємне товариство ботанів» — нещодавно побачила у світ, а першу — «Таємне товариство боягузів» — вже включено до шкільної програми.

ФАНТАСТ, КАЗКАР, ПОЕТ

Сашко Дерманський — давній друг Музею Булгакова. Саме з ним п’ять років тому ми відкривали перше «Булгаковське Збіговисько». А нинішня зустріч у музеї була вже четвертою з автором понад 20 книг, герої яких — Вуж Онисько, Чудове Чудовисько, принцеса Маляка — полюбилися і дітям, і дорослим. І якщо пригадати, що в Давній Греції слово «фантастика» мало значення «Мистецтво уяви, фантазія», то казкар, фантаст, поет Дерманський — справді майстер розвитку у дітей уяви і фантазії. У кожній його книжці нечувані пригоди, майстерно вплетені в динамічний сюжет, освітлений веселкою чарівної лірики.

Скільки цікавого побачили і почули всі, хто прийшов! Діти читали напам’ять вірші «У слона була жона», «Латочка на лапці», «Киця-інопланетиця». Музикант Дмитро Стародубенко заспівав свою пісню на вірші Сашка «Собака-барабака», акомпануючи на гітарі та губній гармошці. Сашко показав свої нові книги, прочитав вголос страшно-смішні історії про привидів, а у фіналі всі разом вигадали веселу казочку про Лося, Фею і КотоЗмієЛева!

«Жменька тепла для мами» — нова «зимова» казка Сашка Дерманського про те, що лише справжнє кохання здатне зробити диво. А то хіба це не перекликається з головною подією роману «Біла гвардія»?  Яким чином? Дізнаєтесь, читаючи вищевказані твори.

На кожній такій зустрічі ми немов перелітаємо на дві години до чарівної країни, де панують творчість, фантазія, гумор і доброта. А ще згадуються слова філософа Мераба Мамардашвілі про першу публікацію роману «Майстер і Маргарита»: «Молодь читала роман і переконувалася, що бути вільним, бути людиною честі та ідеалу — нормально і весело». Спасибі письменникам і художникам, які приходять до Будинку Булгакових-Турбіних! Читаючи ваші книги, діти, ще не міркуючи високими категоріями, отримують перші уявлення про справжні цінності — свободу, честь, ідеал, норму, веселість...

Ольга САВИЦЬКА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ