Боягузтво — найголовніший, найстрашніший гріх на землі.
Олег Сенцов, український режисер, сценарист та письменник, політичний в’язень

Мистецтво... забувати

Мультимедійний проект молодих митців «АмнезіЯ project: Відкрита платформа» створено на межі різних видів мистецтва
14 лютого, 2013 - 18:14
ПИМІН ДАВІДОВ ДЛЯ «АМНЕЗІЯ PROJECT» / ФОТО З САЙТА AMNEZIA.IN.UA

У час тотального інформаційного перенасичення митець повинен шукати нові форми самовисловлення. Інакше, як завважив на презентації мультимедійного проекту «АмнезіЯ project» письменник і філософ Анатолій Дністровий, його творчість буде сприйнята лише обмеженою аудиторією. Підгрунтям проекту «АмнезіЯ project: Відкрита платформа» стала перша художня книжка культуролога й куратора сучасного мистецтва Олександра Михеда «АмнезіЯ». Книжку було дописано ще п’ять років тому, видати ж її завадила світова фінансова криза. За що Олександр нині їй дякує, адже після того в його житті були: робота в PinchukArtCentre, знайомство з сучасними музикантами та художниками й розуміння того, що найкраще висловити ідею митець може тільки в співпраці зі своїми колегами в інших царинах. Так до однієї книжки долучилися близько двадцяти картин восьми молодих українських митців (Ярослава Солопа, Пиміна Давідова, Олексія Сая, Гамлета Зіньківського, Микити Шаленного, Степана Рябченка, Сергія Радкевича, Марка Галаневича), білоруського фотографа Алексєя Шинкаренка та грузинського живописця Георгі Махарашвілі, а також десять композицій новоствореної київської команди OYSoundSystem (Марко і Тарас Галаневичі та Жене Cлов’ян). До участі в проекті Михед запросив митців, які, на його думку, відкриті до експериментів і повного заглиблення в матеріал. «Знаючи про те, що ми з моїм братом Тарасом почали експериментувати з електронною музикою, Сашко запропонував нам написати десять треків до певних шматків його твору, — розповідає про початок проекту Марко Галаневич, відомий передусім як одне з облич гурту «ДахаБраха». — Я погодився, бо ідея мені була цікава, але попередив — якщо «АмнезіЯ» не сподобається, то хай вибачає. На щастя, текст мене зачепив».

• Книжка Олександра Михеда справді може зацікавити дуже різні читацькі аудиторії. Твір написано у формі щоденника молодої людини, яка мешкає у великому Місті й має змогу спостерігати за ним, архівувати почуте, побачене й відчуте. Сам автор називає свій твір романом, який має свої внутрішні вузли й мереживо суголосних мотивів. Книжка «зшита» із безлічі вражень, історій, голосів і являє собою цілісний твір, ключові ідеї якого — уважність до тих деталей, які дарує нам життя, і важливість ці деталі втримати в пам’яті. «Це дуже лірична проза, в якій поверхня світу входить у конфлікт із глибиною свідомості, — говорить про книжку поет і перекладач Андрій Бондар. — Із цим текстом, мабуть, дуже цікаво експериментувати».

• Експериментальність і фрагментарність «Амнезії» підказали її творцям новий і цікавий хід у позиціонуванні проекту. Спеціально для нього було створено сайт amnezia.in.ua, на якому, починаючи з 5 лютого, щовівторка і четверга викладаються нові фрагменти тексту, нова картина художника і новий трек OYSoundSystem. Усі матеріали сайта легко коментувати й поширювати в соціальних мережах. Як пояснює Олександр Михед, у такий спосіб «АмнезіЯ project» закликає споживачів мистецтва долучитися до спільного творення проекту, натякає, що кожен може стати автором і співтворцем.

• Із цією експериментальною метою на першій презентації «АмнезіЯ project» у київській Малій опері кожен охочий міг відповісти на камеру на запитання: «Яку подію свого життя ви би хотіли забути, але знаєте, що ніколи не забудете?» Сміливці, які зважилися поділитися сокровенним, розповіли «Дню», що сприйняли цю ризиковану відвертість як можливість своєрідного очищення. Представлення проекту не випадково відбулася саме в напівзруйнованій залі Малої опери. Про цей культурний заклад Києва (у недавньому минулому — Будинок трамвайників) також намагається забути міська влада, пояснюючи його невизначений статус заплутаними земельними питаннями. Презентуючи тут свій проект, учасники хотіли нагадати киянам про це унікальне приміщення, а разом із ним — і про десятки інших, які руйнуються або перестають бути культурними осередками.

• Нині відкрито лише частину текстів, зображень і музики проекту. Весь проект буде представлено в Малій опері 7 березня, де будуть також роботи художників, презентація листівок з їхніми репродукціями і концерт OYSoundSystem. Сьогодні ще складно передбачити, чи вдасться «АмнезіЯ project» об’єднати навколо себе слухачів-читачів-глядачів, чи навіть більше — спонукати українців замислитися над своєю здатністю швидко все забувати. Але вже можна говорити, що проект є дуже цікавим способом представлення книжки. «Це — новий підхід до сприйняття та існування тексту у вимірі сучасного актуального мистецтва, — зазначає Марко Галаневич. — Це цікавий приклад того, як художній текст може трансформуватися в певний мультидисциплінарний міні-фестиваль».

Тетяна ЧИРКА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ