«Містер Iкс» по-українськи

Нову постановку за мотивами знаменитої оперети Імре Кальмана «Принцеса цирку» здійснили режисер Богдан Струтинський і диригент Вадим Перевозніков. Вистава «Містер Ікс» уперше виконується українською мовою (лібрето Зарубіна та Фадєєва, вірші — Вратарьова). Постановка приурочена до 125-річчя від дня народження угорського класика Імре Кальмана. Ця оперета — лідер глядацької популярності. У різні роки кияни бачили три різні версії, а нині їхній увазі запропонували вже четверту. Схоже, щоб не повторювати колег, Богдан Струтинський не став аналізувати попередні постановки й, так би мовити, створив свого «Містера Ікс» з чистого аркуша. Але, на жаль, говорити про виставу- відкриття не випадає.

Світла й витончена музика не вписувалася в досить похмуру дію, що відбувалася на сцені. Циркові трюки не допомагали, а відволікали публіку. Вистава вийшла громіздкою, й не було в ній головного — опереткової феєрії. Це лише здається, що жанр оперети легкий. Постановник вистави-оперети мусить мати тонкий смак і почуттям гумору. Як відомо, головна дія «Містера Ікс» відбувається в цирку, й тут, здавалося б, у режисера є безліч способів заінтригувати глядача, але в цій виставі було дуже мало цікавинок. Невиразними й нечисленними вийшли танцювальні номери (громіздкі декорації «відрізали» майже півсцени, й артисти хору, балету й солісти були скутими в рухах).

Любителі оперети з нетерпінням чекали номера-візитівки «Містера Ікс» — дуету Мабель і Тоні (ці ролі виконали Оксана Ткачова й Арсентій Примак), але він не вразив публіку. Окремим шматком прозвучала й знаменита сцена в ресторані «Зелений папуга». Актори були дуже напруженими. Не врятувала ситуацію навіть чудова актриса Тамара Тимошко- Горюшко (Кароліна) та її партнер — чарівний В. Рожков (Пелікан).

Схоже, що Б. Струтинський поставив «Містера Ікс» зі смутком розчарування. І навіть коли Містер Ікс (Сергій Авдєєв) співав знамениту арію, стоячи вгорі на трапеції, цей трюк не прикрасив постановку, а вніс напруження в глядацький зал: усі переживали — хоч би артист не впав.

Проте, слід зауважити, що вокальні партії Містера Ікс і Теодори Вардьє (Олена Ширяєва) артисти виконували чудово, а також весь музичний матеріал прозвучав у класичному ключі й цілком високопрофесійно. Гарні голоси, ансамблевість, почуття партнера, поліфонія звучання оркестру — все це слід віднести до позитивних сторін вистави. А от драматургія вистави не була такою переконливою. У Кальмана зверхня аристократка Теодора Вардьє має перевтiлитися на очах у глядачів з холодної пані на закохану жінку. Цю окриленість їй мусить подарувати таємничий Містер Ікс, а коли в серці живе кохання — можна всі незгоди подолати. Оперета «Містер Ікс» саме про це. Але перевтiлення героїв у цій виставі не відбувається. Схематично грають свої ролі актори. Це стосується й Олени Ширяєвої, й Сергія Авдєєва, й інших. Наприклад, ролі підступного Барона, яку виконував Микола Бутковський, бракувало хитрості, не вистачило й щирості в розкритті цього образу. Усе гралося прямолінійно грубо, а в класичній опереті негативні персонажі мають діяти витончено, і свої підступні вчинки приховувати під чарівною усмішкою...

Варто нагадати режисерові, що Імре Кальман ніколи не писав оперету на готовий сюжет. Навпаки, на його музику писалося лібрето. І характери персонажів закладені саме в музиці — мелодійній, щемливій, дуже щирій. До речі, композитор зізнався, що перша мелодія до «Принцеси цирку» була навіяна йому в дорозі, а оскільки під рукою не було блокнота, то, щоб не забути, він записав її на манжеті своєї сорочки. Легкість, краса, мелодійність і щирість — ось, що приваблює публіку в цій опереті вже багато десятиліть, а Містер Ікс — улюблений герой глядачів. Можна згадати, як за радянських часів цього героя прославив чудовий прибалтійський співак Георг Отс, який своєю майстерністю популяризував оперету. А от новий київський варіант «Містера Ікс», на жаль, цієї високої планки так і не досяг, а шкода...