На сцені тільки молоді таланти!

У рамках форуму на сцені Національної філармонії України відбувся творчий звіт студентів та колективів Київського інституту музики ім. Р. Глієра.

Цього року фестиваль присвячено знаковій даті — 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка.

Заключний концерт — студентів і творчих колективів Київського інституту музики імені Р. Глієра, традиційно відбувався у форматі творчого звіту. Поєднавши в собі виступи талановитих молодих виконавців — солістів, ансамблів та оркестрів, цікаві номери, які немов «перли» переливалися барвами звуків і об’єднались у свято музики. Вечір став кульмінацією «Шевченківського березня-2014».

Програма концерту поєднала твори українських сучасних композиторів (Андрія Штогаренка, Лесі Дичко, Олександра Злотника, Віктора Степурка, Вадима Гомоляки, Мирослава Скорика) та класиків європейської та української музики (Джакомо Пуччіні, Фріца Крейслера, Рейнгольда Глієра, Віктора Грідіна, Сидора Воробкевича та Миколи Лисенка). Цей вечір відобразив одну з основних ідей фестивалю — популяризація українського музичного мистецтва, кращих класичних і сучасних творів вітчизняних майстрів.

Концерт уразив публіку не лише композиторським, а й виконавським складом, адже в ньому взяли участь: жіночий (художній керівник і диригент Галина  Горбатенко) та камерний хор (художній керівник і диригент  Зоя  Томсон), народний (художній керівник і диригент Ігор Савков), духовий (керівники оркестрового класу — Володимир Сидорченко,

Геннадій Григор’єв), камерний та симфонічні оркестри (художній керівник і диригент Максим Кузін, диригент — Володимир Заводіленко), капела бандуристів (керівник — Леся Амбросова, хормейстер — Тетяна Крилова), фольклорний ансамбль народних інструментів та ансамбль струнних інструментів (художній керівник — Леонід  Шухман), а також вокальний ансамбль жіночого хору.

У першому відділенні найгучніші оплески дістали «Карело-фінська полька» композитора Віктора Грідіна, відтворена фольклорним ансамблем (під орудою Наталії Марунич) та Alleluja П. Янчака у виконанні камерного хору. Обидва номери вразили пружністю звукоподачі та харизматичністю виконання.

Визначною подією для усього фестивалю  стала світова прем’єра твору «Missa-movere» відомого українського композитора Віктора Степурка. В рамках концерту у виконанні камерного хору прозвучала частина твору — Osanna, що зосередила увагу слухачів на складному поліфонічному викладі. А читання поезій Тараса Шевченка студентами коледжу стало немов  прелюдією до творів. Останні два номери у другому відділенні концерту зірвали шквал овацій. Це Концерт №1 для фортепіано з оркестром Мирослава Скорика, партію фортепіано блискуче виконала студентка ІV курсу КІМ ім. Р. Глієра Уляна Гуда. Показником високої майстерності стала синхронізованість виконавського дуету — солістки та оркестру, чий «діалог» створив єдиний, монолітний ореол звучання твору. У заключному номері, ніби підводячи підсумок «Шевченківського березня», стверджуючи його просвітницькі національні ідеї, могутньо та урочисто прозвучала Увертюра до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка у виконанні симфонічного оркестру під керівництвом Володимира Заводіленка.

Узагалі концерт студентів і творчих колективів Київського інституту музики ім. Р. Глієра продемонстрував  високий професійний рівень студентів цього вузу і дуже скоро засяють нові зірки, які прославлять своїм мистецтвом нашу країну.

КОМЕНТАР

«Поезія Кобзаря переходила в музику, а музика продовжувала слово»

Мальвіна ЗАРУДЯНСЬКА, керівник проекту «Шевченківський березень»,  заслужений діяч мистецтв України, проректор з навчально-виробничої роботи:

— 20 років тому виникла ідея об’єднати ряд звітних концертів Київського інституту музики ім. Р.М. Глієра (у той час Київського державного вищого музичного училища ім. Р. М. Глієра) у фестиваль мистецтв «Шевченківський березень». Зміст форуму був сформований на основі творчості Тараса Григоровича. Поступово наш проект знайшов партнерів, друзів, публіку, а також був підтриманий офіційними структурами (Департамент культури Київської міської державної адміністрації) та ЗМІ.

Цього року  партнерами фестивалю стали Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка та Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Через об’єктивні причини виникли складнощі у проведенні фесту, але соціальні процеси змусили нас задуматися про такі поняття, як Батьківщина, духовність, мистецтво та їх роль в об’єднанні суспільства. Важливо, що студенти Інституту музики відчули необхідність у своєму фахові. Те, що раніше вони сприймали як банальність, тепер стало актуальним.

ХХ фестиваль мистецтв був присвячений 200-річчю від дня народження нашого великого класика, а всі концерти були благодійними та пройшли з аншлагами.

Кульмінацією програми форуму став концерт студентів і творчих колективів КІМ ім. Р.М. Глієра, в якому прозвучала поезія Кобзаря, твори українських композиторів у площині європейського мистецтва. Абсолютно природно поезія переходила в музику, а музика продовжувала слово. Концерт став музично-поетичною композицією, і нас тішить, що така концепція викликала велику зацікавленість публіки.