Під знаком Чайковського

Він проводиться щорічно у Кам’янці, бо це місто тісно пов’язано з іменем композитора-класика. Цей конкурс є унікальним: він розрахований виключно на дітей районних і сільських музичних шкіл. З обласних центрів його учасниками можуть бути також вихованці музичних навчальних закладів, що носять ім’я П. І. Чайковського. Тому щорічно сюди приїздять діти з батьківщини композитора — удмуртського міста Воткінська.

Засновниками конкурсу є Кам’янський історико-культурний заповідник, Національний комітет України Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО, представництво в Україні Російського центру міжнародного наукового і культурного співробітництва за підтримки посольства Російської Федерації в Україні. Ініціатива проведення конкурсу належить колишньому директору Кам’янської дитячої музичної школи ім. П.І. Чайковського В. Волкову і директору гуманітарних програм Росзарубіжцентру в Україні Л. Чижовій. Їхню ідею підхопили місцеві фанати своєї справи — директор Кам’янського музею Т. Чупак і директор Кам’янського історико-культурного заповідника Г. Таран.

Насамперед приваблює атмосфера проведення конкурсу. Глибока повага до пам’яті композитора, доброзичливість і увага до дітей та їхніх педагогів (адже учасники приїздять зі своїми наставниками) відрізняються від звичної формальної обстановки виконавських змагань. Конкурс нагадує радше фестиваль, під час якого діти відвідують літературно-музичні вечори в музеї, слухають концерти своїх педагогів, беруть участь у майстер-класах, що їх уже вдруге проводить професор Національної академії музики ім. П.І. Чайковського, голова журі Ольга Ліфоренко. Тому ті, хто хоч раз побував тут, прагнуть повернутися сюди ще і ще. Динаміка його популярності досить переконлива: порівняно з першим роком кількість конкурсантів зросла з 14-ти до 46-ти, розширюється географічне коло учасників. Треба зазначити, що ім’я Петра Ілліча Чайковського та конкурс його пам’яті об’єднав Кам’янку і Воткінськ у міста- побратими: делегація на чолі з мером удмуртського міста підписала з кам’янчанами ряд економічних угод...

Традиційно конкурс завершується покладанням квітів до пам’ятника П.Чайковському в день його кончини — 6 листопада. Усі конкурсанти отримують дипломи. Цьогорічним лідером став юний піаніст iз Воткінська, 13-річний Альоша Шаренко, який до того ж отримав дипломи за найкраще виконання музики П. Чайковського та твору українського композитора (ці відзнаки запровадили відповідно Росзарубіжцентр та Національна спілка композиторів України). Переможцями також стали Таїсія Мец (м. Ужгород, музична школа ім. П.І. Чайковського), Максим Пономаренко (м. Кам’янка), Анна Кузнєцова (м. Бровари), Дарія Коломіць (м. Кам’янка), Ірина Поліщук (м. Шпола), Альона Шахтіна та Анна Ходирєва (м. Воткінськ), а також скрипалька Тетяна Стрємоусова (м. Воткінськ). Приз Міністерства культури й туризму «Надія» отримала Анастасія Щеніна з Воткінська: артистизм семирічної співачки захопив усіх присутніх (конкурс відбувається у формі концертів). Для виступу під час нагородження Настя обрала українську народну пісню. Водночас конкурс засвідчив і невтішне становище: педагоги скаржилися про вкрай бідну нотну літературу та відсутність сучасних яскравих творів для дітей. Від Фонду музичного фестивалю «Фарботони» (м. Канів) найкращі учасники отримали збірку творів 14-річного композитора Дениса Федорчука, життя якого, на превеликий жаль, трагічно обірвалося.

І хоча переможці конкурсу не дістають грошових винагород, найбільша для них честь — доторкнутися до клавіш інструменту, на якому грав сам Чайковський. Нагородження відбувається в Меморіальному домі-музеї, де стоїть рояль, за яким працював композитор і який належав родині Давидових: адже в Кам’янці мешкала улюблена сестра Петра Ілліча — Олександра Іллівна, дружина сина декабриста В.Л.Давидова. Сюди, в їхню скромну оселю, впродовж 28 років Петро Ілліч приїздив гостювати. У листах він писав: «У Кам’янці, що овіяна для мене духом поезії, я знайшов те відчуття миру в душі, яке марно шукав в Москві й Петербурзі». Його захоплювали надзвичайно мальовничі місцеві краєвиди. «Ніколи за кордоном, — писав Чайковський, — навіть серед найвиразніших красот розкішних південних країв я не знаходив тих хвилин святого захвату від споглядання природи, який вище навіть за насолоди мистецтва». Слухаючи й вивчаючи на кам’янській землі народну музику й пісні, композитор створював тут опери «Мазепа», «Євгеній Онегін», Українську симфонію. Саме в Кам’янці 130 років тому він написав свій знаменитий «Дитячий альбом» — шедевр світової музики для дітей...

Цього року традиція фінальних урочистостей була дещо порушена: завершення конкурсу перенесли до Історичного музею. Причина вагома: останній етап реставраційних робіт рояля Чайковського. Ідея та фінансування його реставрації належить послу РФ в Україні Віктору Черномирдіну. Сюрпризом з боку російських організаторів конкурсу стало оголошення про надання двом переможницям, юним скрипкалькам із села Рижанівка, сестрам Марії та Анастасії Швець права навчатися в одному з музичних закладів Росії за кошти Російської Федерації. Уже після завершення конкурсу в посольстві відбулася зустріч В. С. Черномирдіна з його учасниками з Воткінська, під час якої посол пообіцяв і надалі сприяти мистецьким заходам у Кам’янці. Ставлення в Росії до культури справді може бути взірцевим: нагадаємо, що серед п’яти пріоритетних напрямів її державної політики четверте місце посідає розвиток культури.

Між тим, організатори й гості конкурсу відзначали патріотичне зацікавлення культурою своєї землі нових керівників Кам’янського району — молодих, енергійних в.о. голови райдержадміністрації В. Ременюка та мера міста О. Шамрая. Приємно було спостерігати їхню опіку конкурсом, бачити вручення щедрих подарунків переможцям, але водночас і гірко чути нарікання на недостатню увагу й фінансування їхнього району в контексті національної програми «Золота підкова Черкащини»: адже з Кам’янкою пов’язані також імена Олександра Пушкіна, декабристів, на цій же землі (в Тимошівці) народився й видатний польський композитор Кароль Шимановський...

Цього року до організації конкурсу долучилося Міністерство культури й туризму України. Засновники кам’янського заходу сподіваються, що до них приєднається також Національна музична академії України, яка носить ім’я П. І. Чайковського. Адже ідея конкурсу в Кам’янці полягає в можливості виявляти обдарованих дітей та привернути увагу до проблем, пов’язаних iз музичною культурою та освітою віддалених від центрів місць. Вочевидь, це становище педагогів, які отримують сьогодні мізерну платню за свою працю, відсутність нотної літератури, нормальних умов праці та, водночас, прагнення батьків, які попри все намагаються дати своїй дитині естетичну освіту. Звичайно, сьогодні сільські й районні мистецькі заклади заслуговують на підтримку і держави, і меценатів. Згадаймо слова Петра Чайковського: «Квіти, музика і діти найбільше прикрашають наше життя».