Гарячі теми:

У Львові актори драматичного театру вдалися до лялькарства

07 січня, 12:28

Мова йде про прем’єрну постановку «Впольована пристрасть, або Підслухані пісні княжого саду», і це проект, в котрому Театр ім. Леся Курбаса вперше звернувся до форми театру ляльок і в такий спосіб бавиться з образами і ситуаціями та творить містичний світ.

Вистава є дебютною роботою (як режисера) сценографа Богдана Поліщука, який раніше вже створював для курбасівців сценографію до вистав «Лісова пісня» за Лесею Українкою і «Благодарний Еродій» за Григорієм Сковородою.

Драматургія Галини Листвак і Ольги Ренн. Музика Всеволода Сіренка та Андрія Селецького з участю гурту «Курбаси». Ролі виконують Микола Береза, Василь Колісник, Олег Онещак, Марія Копитчак, Мирослава Рачинська, Наталія Рибка-Пархоменко. Кобзар – Андрій Селецький.

Актори, щоби розповісти казку, що діється десь і колись, перевтілюються у прекрасних князівен, мольфарів, лицарів, богинь. І ця казка про любов, пошуки скарбу, помсту, відвагу і чари, в якій переплітаються фольклор і міфи.

У театрі зазначають, що ставили собі за мету створити не просто вишукану і красиву постановку, а актуалізувати вагомий пласт української культури: «Принциповим для нас є звернення саме до міської теми та традиції, адже українське коріння є не лише сільським. Тривалий час імперська та радянська влада формувала образ сільської України, позбавляючи наш народ на ідентифікацію як самодостатньої державної структури – з власним князівським шляхетним корінням, багатою міською культурою та глибокою державницькою традицією. Ми звертаємося до теми українського міста, лицарства та князівства. Адже всі знаємо гучні імена і великих князів Київських, і князів Острозьких, і Волинських, і Галицьких. І добре знаємо, що козак – це передусім лицар, а козацька старшина була шляхетною у розумінні родового походження й володіння правами й вольностями. Знаємо й те, що чимало українських міст мали Магдебурзьке право, були центрами освіти й книговидання, релігійної та національної терпимості. І саме такий образ України, на нашу думку, сьогодні є найбільш потрібним і актуальним».