У пошуках нових ідей

Третій рік поспіль Британська Рада в Україні реалізує щорічну театральну програму у вигляді відкритого конкурсу Takingthe Stage, що можна перекласти, як вельми привабливу пропозицію «зайняти сцену». У попередні два роки можливістю «інтервенції» скористалися вісім молодих режисерів. Так, на сцені Національного театру ім. І. Франка з’явилася драма Девіда Герровера «Ножі в курках» в режисурі харків’янки Ольги Туруті-Прасолової. Режисер Євген Худзик уперше в історії національної сцени здійснив постановку «Зимової казки» Вільяма Шекспіра на сцені Львівського театру ім. Леся Курбаса.

Весною 2017 року відбулися прем’єри переможців минулого року: Тамари Трунової («Під небом синім...» Девіда Елдріджа на сцені Національної оперети), Євгена Мерзлякова («Легені» Данкана Макміланана на кону Луганського обласного театру, що нині працює у Сєверодонецьку), Кіри Малініної («Як боги впадуть, безпечно не буде» Сельми Дімітрієвич у незалежній «Лабораторії театру») та Олени Авдєєвої («Шахтарі-художники» Лі Голлау у Харківському театрі для дітей). Ще два проекти, підтримані торік, — це вистава «Легені» режисера Дмитра Захоженка у Новому драматичному театрі на Печерську та «Як боги впадуть, безпечно не буде» Вікторії Філончук у Чернігівському обласному театрі ім. Т. Шевченка.

Вже восени ми дізнаємося імена ще трьох переможців всеукраїнського конкурсу. Але попереду — відкрита конкурента боротьба за фінансову та освітню менторську підтримку. Цього разу Британська Рада не пропонує конкретних текстів для втілення на сцені, а чекає пропозицій від театрів і режисерів. При цьому йдеться не лише про британські п’єси. До постановки можна брати художню та документальну літературу, та хоч би й поезію. Єдина умова: акцентувати в обраному творі тему «Межі та кордони», яка, звісно ж, може потрактовуватися, як завгодно широко. Від конкретних геополітичних умовних ліній на карті, до нових викликів людині чи людству, заради яких треба здолати зовнішні чи внутрішні бар’єри.

Також цього року ще дві принципові зміни. По-перше, скасовано віковий ліміт. Тож головна умова для режисерів відтепер — готовність ризикувати на сцені та легко йти на діалог із українськими та британськими менторами-наставниками у процесі випуску вистави. По-друге, окрім драматичних театрів, чекають заявок і від театрів ляльок. Як наголосила одна із експерток конкурсу — головна режисерка Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва Оксана Дмітрієва, — чекатимуть передусім «серйозної» літератури і тих заповітних задумів, що їх нелегко здійснити в умовах сірих буднів репертуарного театру.

Також в українській експертній групі ще двоє відомих режисерів: художній керівник Київського театру на Подолі Віталій Малахов та режисерка Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Тамара Трунова. Традиційно конкурс підтримують авторитетні британські театри: YoungVic (Лондон), LiveTheatre (Ньюкасл), HullTruck (Галл) та Sherman Cymru (Кардіфф). За організаційно-логістичну частину театральної програми знову відповідає ГО «Театральна платформа».

Конкурс Takingthe Stage робить унікальним його безпрограшний формат. Звісно, хтось-таки отримає грант на постановку, спілкування з менторами та стажування у британському театрі-партнері. Проте будуть і відкриті лекції та майстер-класи, сценічні покази претендентів на перемогу. Зрештою, буде, як мінімум, три прем’єри на українських сценах. І, як зауважив режисер Віталій Малахів, — неодмінно народиться багато нових ідей, які у будь-якому разі варто буде реалізувати.