Складно підвести людину до розуміння якогось явища, коли її платня залежить від нерозуміння цього явища.
Ептон Білл Сінклер, американський письменник, журналіст

Українські «Резонанси» у Франції

Пікети проти продажу авіаносців «Містраль», євромайдани і «пікніки» на Монмартрі та музичні сезони у Парижі
23 липня, 2014 - 15:55
СЕРЕД ПРИЗЕРОК КОНКУРСУ «РЕЗОНАНСИ» БУЛА ЄДИНА УЧАСНИЦЯ ВІД УКРАЇНИ — 15-РІЧНА СТУДЕНТКА КИЇВСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ МАРІЯ ГУРІНА / ФОТО ГЕНРІ МАРТІНА, ФРАНЦІЯ

Події, які останні півроку відбуваються на Україні, не залишають байдужими нашу діаспору. Українці Франції постійно слідкують за перебігом новин, переживаючи не менш гостро болісні й жорстокі удари, що завдають на Батьківщині. Останнім часом ще більше активізувалась діяльність центрів українства у Парижі — Української греко-католицької церкви та Українського культурно-інформаційного центру. Завдяки постійним зусиллям привертання уваги до української суспільної і духовної культури, означилася тенденція консолідації широких кіл діаспори і симпатиків нашої країни навколо згаданих осередків українства.

Можна казати також про власні ініціативи і згуртовані дії української діаспори, а також її дружнього оточення. Навіть знаходячись далеко від України, її прихильники у Франції, як ніколи, єдині у своїй солідарності, патріотичній позиції і готовності підтримки українських демократичних спрямувань усіма можливими засобами. Серед них — пікети проти продажу авіаносців «Містраль», численні євромайдани — українські, польські, українські «пікніки» на Монмартрі.

На цім тлі, серед численних вітчизняних мистецьких акцій, що вже здобули у пресі загальну назву «Українських сезонів Парижу», з’явилася особлива подія, яка засвідчила про новий етап українсько-французьких відносин у галузі музичної культури — Міжнародний конкурс піаністів «Резонанси». Назву конкурсу розкриває його програмна умова — обов’язкове виконання творів української музики для кожного конкурсанта. Ініціатор конкурсу — випускниця Львівської консерваторії, професор фортепіано Паризької консерваторії імені Сергія Рахманінова — Ольга Карнаухова. Мета конкурсу, на думку його фундаторки, — розкриття широкого «світу» української музики і донесення його до французької аудиторії.

Українська класична музика, зокрема фортепіанна, за нинішніх міжнародних обставин, відіграла, наразі, роль певного «резонансу» українським подіям і певного відгуку підтримки. Адже вперше її не тільки слухали, але й виконували всі 58 учасників музичного змагання. Міжнародне журі представляли відомі музиканти Франції, України, Росії, Литви та Вірменії.

Конкурс проходив у концертному залі Українського культурно-інформаціїний центру у Парижі. Елегантний  і стильний будинок, власниками якого у минулому були оперна діва Ліна Кавальєрі, а пізніше славетний кіноактор Ален Делон, був сповнений звуками фортепіано. Серед них істотно виокремлювалися мелодії творів Миколи Лисенка, Миколи Колеси, Мирослава Скорика,  Сергія Борткевича, Івана Карабиця та інших українських композиторів.

Конкурс не мав вікових обмежень і представляв широкий географічний спектр, що охоплював країни Європи, Азії і Латинської Америки. Номінації було розподілено на дві групи — професійних виконавців і аматорів.

 Нині аматорське музикування, що поширене у Франції та інших європейських і азійських країнах, не виключає певної музичної освіти, отримати яку за бажання можна у будь-якому віці. Дорослі піаністи-аматори, деякі з яких досить у поважних літах, здивували органічністю виконання, особливо у нескладних з боку технічної насиченості творів. Натомість, юні професіонали підкорювали віртуозною вправністю і відвагою, юнацькою безпосередністю і енергією.

У найвищій професійній категорії — «Концертний диплом» журі вирішило присудити дві перші премії різним як за віком, так і за творчим амплуа найяскравішим претенденткам. Серед призерок була єдина учасниця від України —  15-річна  студентка Київської дитячої академії мистецтв Марія Гуріна. Це не перша перемога Марії у Франції (2009 року зовсім юна піаністка отримала премію журі у фіналі Міжнародного музичного конкурсу, який проходив у передмісті Парижу — Сен мур де Фоссе). Наразі на конкурсі «Резонанси» М. Гуріна вразила слухачів технічною досконалістю і професіоналізмом при виконанні складних творів. Для конкурсної програми з українського репертуару Марія обрала «Бурлеску» Мирослава Скорика. Другий твір — Соната №3 Сергія Прокоф’єва -резонував з «донецькою темою» за місцем народженням автора, а третій — Етюд-картина С.Рахманінова — відігравав роль своєрідного «компліменту» паризькій консерваторії, названої іменем композитора, на базі якої засновано конкурс. Крім Першої премії М.Гуріна отримала приз журі та приз Культурного центру. Їй також було запропоновано найближчим часом зіграти сольний концерт у Парижі, що є видатним досягненням для її віку.

Перед церемонією нагородження лауреатів аудиторії було запропоновано концерт із творів української музики у виконанні почесного члена журі — лауреата міжнародних конкурсів Ірини Рябчун. У виконанні української піаністки прозвучали сюїти Миколи Лисенка і Миколи Коляди — Левка Колодуба, а також власні версії завершень невиданих автографів Лисенка, наданих піаністці Музеєм видатних діячів культури та мистецтв України. Вона також за власний кошт придбала і привезла до Франції збірки фортепіанної музики українських композиторів, які учасники конкурсу отримали у якості призів за вдале виконання українських творів.

У майбутньому конкурс «Резонанси» планує розширити виконавські номінації, передусім, включивши до змагання категорію класичного співу. Сподіватимемося, що відлуння української класичної музичної культури все частіше нагадуватиме про себе у європейських країнах і на інших континентах.

Фатіма ТАТАРЛІ, Париж — Київ
Газета: 
Рубрика: