«Вчора і сьогодні»

Заснований 1995-го, цей міжнародний форум щороку збирає в місті Лева найкращих композиторів та виконавців із усього світу, щоби представити сучасну українську музику в контексті світової, а також — розкрити різноманіття сучасних форм, стилів, жанрів та інтерпретацій.

Заснували «Контрасти» диригент Роман Ревакович, композитор Юрій Ланюк і музикознавець Ярема Якубяк. До мистецької ради входили також Мирослав Скорик та Олександр Щетинський. Директором фестивалю є генеральний директор Львівської філармонії Володимир Сивохіп, котрий розповів «Дню» про особливості «Контрастів-2017», географію та учасників, найцікавіші події, сегмент у програмі української музики і не тільки…

ІСТОРІЯ І НОВАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ

— Політикою фестивалю є те, що, з одного боку, представляється сучасна музика, а з другого боку — класика ХХ століття, — пояснює В. СИВОХІП. — Але неодмінно у певній пропорції завжди представлена й українська музика — як у своїй історичній ретроспективі, починаючи з ХХ ст., так і музика композиторів, котрі творять нині: Євген Станкович, Мирослав Скорик і Валентин Сильвестров — це вже імениті майстри. Тут матимемо монографічні авторські програми, присвячені ювілеям маестро. Якщо ж говорити про інших композиторів, молодшого покоління, то вони будуть представлені в різних програмах. Частина з них — 14 жовтня, на свято Покрови — День українського війська. Цей вечір у нас буде присвячений пам'яті Героя України, оперного співака Василя Сліпака та всіх загиблих на війні, й українські композиторки (так вийшло) відгукнулися на цю подію і спеціально на замовлення «Контрастів» написали твори — говорю про Богдану Фроляк, Марію Олійник та Аллу Сіренко. В інших програмах, скажімо, Наталії Дитюк, вокальному концерті, серед творів європейської вокальної класики, зокрема Ріхарда Штрауса, будуть представлені також твори Василя Барвінського, солоспіви, які виконуються у нас дуже рідко, а тим паче — в контексті фестивалю «Контрасти». Так само, в контексті фестивалю буде представлено фортепіанну творчість українських композиторів середини ХХ ст. у проекті Оксани Рапіти. Тобто таким чином ми хочемо поєднати творчість ніби новаторів, модерністів — таких, як Олег Безбородько, Олександр Щетинський, і нові пошуки Богдани Фроляк, Остапа Мануляка, Богдана Сегіна. Поруч — творчість живих класиків (Сильвестров, Станкович, Скорик) і наша спадщина початку — середини ХХ століття українських композиторів, які вже стали історією.

МАПА ФЕСТИВАЛЮ

— Паритетно ми працюємо за спільними проектами (і композиторськими, і виконавськими) найбільше з Польщею. Також будуть солісти й композитори із Франції, Англії, Австрії, США… Тобто географія у нас завжди широка.

На відкритті форуму гратиме Симфонічний оркестр Львівської філармонії під диригуванням Тараса Криси, який виступить передусім своїм струнним складом. У програмі вечора — твори Ральфа Воана-Вільямса, Джона Адамса та Бели Бартока, які практично не виконуються через їхню складність, оригінальність, зрештою — через потребу організації великого репетиційного періоду. Але ці твори є знаковими в історії сучасної музики.

В афіші фесту — понад тридцять акцій. Територіально ми не обмежуватимемося лише філармонією — на нас чекають виступи і в будівлі храму св. Лазаря, і в Пороховій вежі (де будуть представлятися проекти електронної музики чи, скажімо, аудіовізуальний перформанс композитора Івана Небесного «Мегаполіс» з участю нашого партнера із Польщі Марека Холонєвського), і в Будинку органної та камерної музики. Що ж до філармонії, то ми займаємо і велику, і камерну сцену, і фойє. А першої суботи після відкриття фестивалю, коли традиційно відбувається «Ніч «Контрастів», — до самого ранку буде задіяний весь простір філармонії.

«ЦІЄЇ МУЗИКИ МИ РАНІШЕ НЕ ЧУЛИ»

— У програмі «Контрастів-2017» буде дуже багато нової музики. Може, не нових імен композиторів та виконавців, але нової музики, якої ми раніше не чули. Наприклад, Євген Громов, київський піаніст, котрий представить ранню фортепіанну творчість Валентина Сильвестрова. Оксана Рапіта гратиме призабуті твори українських та польських композиторів середини ХХ ст., які жили у Львові. Це Тадеуш Маєрський, Юзеф Кофлер, Стефанія Лукіянович-Туркевич. Американський піаніст Тімоті Гофт підготував цікаве зіставлення — фортепіанні сонати Бориса Лятошинського, які у нас виконуються вкрай рідко, і знаного авангардиста П'єра Булеза, написані в один період…

Під час закриття фесту прозвучить «Панахида за жертвами Голодомору» Євгена Станковича і концерт, присвячений пам'яті Василя Сліпака.