Від рок-альбому до танців народів світу
У рамках «Київ Музик Фесту-2016» свої новинки представили відомі композитори Сергій Пілютиков і Сергій Зажитько
Ідеться про презентацію їхнього спільного рок-альбому «Двічі народжений», творчий проект Сергія Пілютикова з ансамблем «Рикошет», художнім керівником якого він є, та «Танці народів світу», де Сергій Зажитько (на фото) виступив як автор авангардних композицій.
Обидві акції викликали величезну зацікавленість меломанів. У першій було представлено власне рок-альбом і учасників його створення, адже, як стверджують композитори, рок-музика — це завжди колективна творчість. Друга стала імпрезою, що відтворювала уявлення композиторів про стихію й природу танцю як явища — від старовинних зразків до сучасності.
Таке ексклюзивне завдання було поставлене перед авторами, і більшість із них подала спеціально написані для цього концерту твори (шість із десяти — світові прем’єри!). Поряд із уже відомими композиторами — Іваном Тараненком, Сергієм Зажитьком, Іваном Небесним, Оленою Сєровою на сцену вийшли початківці — Адріан Мокану, Сергій Каденко, Микита Шпанько, Дмитро Данов (вихованці НМАУ), як своєрідна відповідь на запитання, що прозвучало під час прес-конференції фестивалю щодо участі у ньому студентської молоді.
Програму побудували як музично-театрально-відео-танцювальне дійство. Тут були й світлові ефекти, і театр тіней (полотно, повішене у кутку сцени, перетворювалося то на екран, на якому показували відеокадри, то на ширму, за котрою відбувалися події), і відеоінсталяції, і видовищні ілюстрації. На якусь мить здалося, що фестиваль «Два дні і дві ночі нової музики в Одесі» раптом завітав до Києва, — у залі витав дух експерименту, епатажу і виклику традиціям. Певною кульмінацією вечора став не заявлений у програмі виступ Сергія Зажитька з оригінальним скетчем, де він усіляко обігрував власне прізвище, у котре демонструючи неабиякий акторський талант. Органічним продовженням стала його ж «Пісня 2» для гобоя, чоловічого квартету й бубна.
Із великим зацікавленням слухачі сприйняли «Пісню без сліз» Івана Тараненка. Як виявилося після концерту, п’єса має підзаголовок «Коломийка для гурту войовничих музик», що підсилювало враження, котре склалося від вельми виразної музики.
Добре прочитувався задум інтернет-звучання «iWaltz» Олени Сєрової.
Ще однією беззаперечною вершиною програми став «Лісовий балет» із музичної фрески в стилі камерної опери «Із життя комах» для камерного ансамблю Івана Небесного. Композитор майстерно відтворив атмосферу, звуки природи, тріпотіння крил, перегуки мешканців лісу, віяння вітру тощо. Можливо, колись який-небудь талановитий хореограф поставить цей балет і народиться новий музично-хореографічний шедевр. При всій беззаперечно новаторській сутності проекту не обійшлося без непорозумінь. На жаль, автори перформансу не надали точної програми, через що слухачі не завжди могли розібратися з авторством опусів. До того ж, не всі композиції були пов’язані із заявленою танцювальною стихією.
Але це у жодному разі не применшує значення і достоїнств акції, яка викликала надзвичайний інтерес публіки, яка ущерть заповнила залу Національної спілки композиторів України, серед якої були помічені і поважні професори Національної музичної академії, доктори наук та численна студентська молодь.
