Чому НСЖУ хоче звільнити Зураба Аласанію?

Падіння рейтингу, неефективне використання коштів, нищення регіональних мовників і недостатня комунікація з місцевими журналістськими колективами, погрози масових скорочень, надмірна централізація управління, відсутність чіткої стратегії розвитку й зрештою невиплати заробітної плати. Все це «гріхи», відповідальність за які Національна спілка журналістів України покладає на генерального директора НТКУ Зураба Аласанію. Попередній робочий проект відповідного звернення до прем’єр-міністра з вимогою звільнити керівника компанії виклала на своїй сторінці у «Фейсбуці» секретар НСЖУ Тетяна Котюжинська. За документ проголосували на вчорашньому засідання пленуму Спілки. З 33 членів правління абсолютна більшість висловилась «за». Як розповів у коментарі «Дню» секретар НСЖУ Гліб Головченко, двоє з присутніх (він і голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко) утримались й один (голова Харківської обласної організації НСЖУ Олександр Голуб) – проголосував «проти».

Рішення НСЖУ викликало гостру дискусію у середовищі медіаспільноти, деякі представники якої навіть висловили сумнів в необхідності існування самої Спілки. Звернення й справді викликає багато запитань. Передусім дивним виглядає аргумент щодо рейтингів, адже в «Першого національного» вони також були невисокими. Місія суспільного мовника – запропонувати нову якість телепродукту й створити альтернативу комерційним каналам. Тож вимога високих рейтингів виглядає щонайменше передчасною. Зрештою восени, після завершення всіх процедур реформування мовника, має відбутися офіційний конкурс на призначення нового керівника. Тож чи є сенс педалювати це питання у розпал процесу реформування і, як висловився Олег Наливайко, міняти коней на переправі?

Категорично проти звільнення Аласанії виступили медійні громадські організації (Центр демократії та верховенства права, Інститут Масової Інформації, ГО «Телекритика», Фундація «Суспільність», «Інтерньюз-Україна»). У спільній заяві вони звинуватили НСЖУ у спробі загальмувати реформу суспільного мовлення, яка передбачає складний та тривалий процес створення нової об’єднаної телерадіокомпанії. В документі, зокрема, йдеться про те, що звинувачення не відповідають фактичному стану справ, а незавершеність всіх процедур реформування не дозволяє забезпечити передбачений законом рівень фінансування мовника, що не може не позначатися на якості контенту. Автори заяви наголошують на тому, що керівництвом НТКУ було вжито всіх заходів з метою своєчасної виплати заробітних плат. Значну шкоду реформі, на їхню думку, завдало ДП «УСТФ «Укртелефільм», яке заблокувало доступ до своїх фінансово-господарських документів. «Вважаємо неприпустимими заяви, які під гучними гаслами діалогу і порозуміння приховують амбіції окремих осіб», – йдеться в документі.

«В країні тхне реваншем, – прокоментував ситуацію у себе в «Фейсбуці» Зураб Аласанія. – Реакція по всіх фронтах, ніби просто причаїлися на час. З кожним днем тепер все сміливіше виповзають на світ божий». Завершення реформування НТКУ, на його думку, потребує «часу і терпіння».

КОМЕНТАРІ

«ЯКЩО Б МЕНЕ ЗАПИТАЛИ, ЯКЕ СУСПІЛЬНЕ МОВЛЕННЯ МИ БУДУЄМО, ВІДПОВІСТИ БУЛО Б НЕПРОСТО»

Гліб Головченко, секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення, генеральний продюсер ТК ТАК TV:

– З одного боку, ми повинні подякувати Держкомтелерадіо і Наглядовій раді НТКУ за те, що вони визнають необхідність реформ, і суспільне мовлення хоча й важко, але створюється. Адже десять років тому про це навіть не могло йтися. Насправді його потрібно було робити ще 20 років тому – швидко і безболісно. Інша проблема – низький рівень медіаосвіченості, а також значна кількість людей, які взагалі не дивляться телевізор. Ми втрачаємо глядача і слухача, але в контексті реформи суспільного мовлення взагалі про це не говоримо. В 90% державних органів телевізор як відображення інформаційного пульсу доби – відсутній. Ток-шоу «Доброго ранку, Америка!» вже впродовж 40 років – номер один на американському телебаченні. Коли я потрапив на майданчик цієї програми, зрозумів, що головне – це енергетика, з якою працюють журналісти. Саме тому, на мою думку, говорити, що суспільне мовлення дорівнює «нецікавому мовленню» – неправильно. Все залежить від того, як подавати інформацію.

Сьогодні Хатія Деканоідзе разом з ОБСЄ проводила безпекову конференцію про реформу поліції. На «112 Україна» її показали, на UA:Перший – ні. Невже це нецікаво глядачам – не вірю. Не вистачає технічних можливостей забезпечити трансляцію? Як продюсер, теж не вірю. Вчора у Греції відбулася церемонія запалювання Олімпійського вогню. Чому цього не показували на українському телебаченні? Весь світ готується до Олімпіади, а нас, виходить, це не цікавить. Олімпійська чемпіонка Ольга Харлан сьогодні тренується в жахливих умовах. Про це також необхідно говорити.

Більшість виступів на Пленумі НСЖУ були присвячені юридичним, фінансовим моментам, затримкам заробітної плати, але, на жаль, ніхто не говорив про зміст. Мене не цікавить рейтинг. Мене цікавить, щоб були, зокрема, програми, які можна було б показувати в школах; щоб UA:Перший висвітлював освітні процеси.

Я не дорікаю особисто Зурабу Аласанії. Звертаюся радше до громади, глядачів і до Наглядової ради. Доки робота суспільного мовлення не оформлена остаточно організаційно, над цими питаннями мали б працювати передусім 17 фахівців Наглядової ради.

Щодо проблеми комунікації з представниками регіональних телерадіокомпаній. На захист Зураба Аласанії наводять аргумент, що він завжди доступний у «Фейсбуці». Але, на жаль, звільняли найчастіше тих людей, які користуватися «Фейсбуком» не вміють. Неякісна комунікація – проблема, яка стосується децентралізаційних процесів в країні цілому. У випадку ж з НТКУ йдеться про величезну структуру, великий колектив працівників, з якими слід було спілкуватися, пояснювати. Якщо це люди старшого віку, з ними також необхідно говорити. Відверто кажучи, якщо б мене самого запитали, яке суспільне мовлення ми будуємо, відповісти було б непросто.

Зараз відбувається також реформування комунальних і державних друкованих ЗМІ. Працює робоча група, яка багато уваги приділяє саме зустрічам з редакторами районних газет. Вони проїхали всі регіони, склали графік реформи. В результаті з 555 комунальних і державних газет 200 добровільно висловили бажання взяти участь в першому етапі реформування. Експерти ж раніше передбачали, що таких буде не більше 40-50. Отже, маємо позитивний приклад того, як комунікація працює.

До речі, а хто головний редактор нашого суспільного мовника? Я не знаю. Адже якась людина повинна відповідати за новини на суспільному мовленні. В Росії є негативний герой в особі Кисельова, а де наш позитивний герой?

Звичайно, щоб приймати остаточне рішення, ми повинні мати більше інформації, розуміти ситуацію більше глибоко. Я говорив про це під час свого виступу. Тема була внесена з голосу. Вона не була запланована в порядку денному. Питання вперше постало на секретаріаті, а потім було наполегливе бажання Віктора Набруска і Сергія Омельчука повернутися до нього на Пленумі. Відбулося обговорення, про проблему почули голови обласних організацій, й зрештою учасники прийшли до такого категоричного висновку. Тобто, з одного боку, маємо демократичний порив, а з другого – порушення регламенту. Деякі керівники обласних організацій просили не приймати таке жорстке рішення.

Дуже не хотілося б, щоб через скандал, який розгортається, постраждало суспільне мовлення. Адже іншого шляху, окрім його впровадження, – не існує. Це – завдання №1. Мають відбутися зміни, які не дозволять «відіграти» ситуацію назад. Наше завдання – не руйнувати, а реформувати.

«ПРОФЕСІЙНА СПІЛЬНОТА МАЛА Б ПІДТРИМАТИ РЕФОРМУ, А НЕ ДУМАТИ ПРО ЗМІНУ КЕРІВНИКА»

Ольга Герасим’юк, перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, ведуча на телеканалі UA:Перший:

– Я обурена рішенням Пленуму НСЖУ. Такі звинувачення нагадують минулі часи. Суспільний мовник народжується сьогодні в муках. Ми намагалися створити його 18 років – не було політичної волі. Нарешті зробили крок вперед, але замість того, щоб допомагати створювати такий необхідний ресурс, раптом якісь звернення, осуди… Як багаторічний член НСЖУ я не хочу, щоб від мого імені робилися такі звернення. Тим більше що все відбувалося кулуарно, без широкого обговорення. Звинувачення, які прозвучали, – маніпулятивні та непрофесійні.

Чому НСЖУ, якій варто було б подумати про власне реформування, починає говорити про рейтинги. Вони не знають, в якій ситуації знаходиться канал? Що це досі державний, а не суспільний мовник, адже всі юридичні процедури не завершені. Що там немає коштів для розвитку. Ми всі маємо підтримати народження суспільного мовлення. Люди взагалі відвертаються від телевізора, адже комерційні телеканали не гребують заробляти гроші, використовуючи навіть воєнну ситуацію. Кожен канал служить лише своєму власнику. Протистояння цих людей відображається в інформаційному просторі. Нам потрібен мовник, який відповідатиме запитам суспільства, а вони сьогодні – високі. Програми, які може показувати суспільний мовник, ми не побачимо на комерційних каналах. Ми маємо думати над тим, як допомогти йому стати на ноги.

Як можна говорити про рейтинги, якщо Україна обрала найтяжчий шлях формування суспільного мовника. В інших країнах створювали новий канал, а ми реформуємо державний. Виходить, що треба нараз, без копійки грошей, на ентузіазмі перетворити «УТ», яке ніхто не дивився, на високорейтинговий канал? Ці люди або не знають ситуації, або просто прикидаються, переслідуючи, я переконана в цьому, свої меркантильні інтереси.

Працюючи волонтером на UA:Перший, я знаю ситуацію зсередини, знаю, яким трудом дається кожна нова програма, новий напрямок. Зрозуміло, що реформи наштовхуються на великий опір. Професійна спільнота мала б підтримати цей процес, а не думати про зміну керівника. Рішення Пленуму НСЖУ викликає в мене великий сумніви щодо власного членства в цій організації.