Факти проти думок

Чи здатна сучасна доросла людина відрізнити факти від суб’єктивних тверджень, якщо і ті, й інші подаються як новини?

Виявляється, є користувачі інформації, які можуть це зробити.

Дослідження Pew Research Center з Вашингтона стверджує — чверть дорослих людей, принаймні в США, мають здатність відокремити у потоці новин фактичну інформацію від висловлюваних думок.

Такими є дані опитування американської дослідницької установи, під час якого було «протестовано» понад 5 тис. жителів США віком від 18 років. Дослідники ставили собі за мету вивчення здатності людини побачити відмінності між новинами, які ґрунтуються на об’єктивних доказах, та новинами, які є висловлюванням власної точки зору. Відомості про дослідження були оприлюднені кілька днів тому.

Майже четверта частина — 26% опитаних — змогли правильно визначити всі п’ять запропонованих фактів. Коректно визначили всі судження 35% учасників дослідження.

Дослідники з’ясували, що здатність учасників класифікувати новинні матеріали як факти чи судження залежить від політичної обізнаності людей, рівня їхньої довіри до ЗМІ та, хоч як це дивно, від навичок у роботі з сучасними гаджетами та інтернетом. «Від рівня «цифрової обізнаності» дуже залежить вміння деяких американців відрізнити факти від суджень», — цитують ЗМІ Емі Мітчелл, директора дослідження журналістики Pew Research Center.

Правильно визначили всі п’ять фактів 35% користувачів, які є «просунутими» користувачами цифрових пристроїв та регулярно користуються інтернетом, і лише 13% тих, хто не є настільки технічно підкованим. Щодо суджень, то і тут показники цих двох груп респондентів є різними. Можуть відрізнити з потоку новин судження 44% «просунутих» користувачів гаджетів та інтернету та майже вдвічі менше — 21% — тих, хто із сучасними пристроями та мережею на «Ви».

Цікаво, що респонденти із високим рівнем довіри до засобів масової інформації краще, ніж інші, змогли побачити, де в новинах фактична інформація, а де думки.

Змогли визначити, де факти, 39% респондентів із числа тих, хто довіряє ЗМІ, і 18% із тих, хто не вірить медіа. Щодо визначення суджень, то співвідношення там 43% на 30%.

Несподіваний вплив на здатність відрізняти фактичні викладки від проголошення думок має політична обізнаність. 36% американців із числа тих, хто розбирається в політиці та регулярно отримує політичні новини, правильно визначили всі п’ять фактичних новин. Це майже в два рази більше (17%), ніж тих, хто має низький рівень «політичної грамотності». За підсумками відбору суджень, дані були такі — 44% та 29% відповідно.

Окрім політичної обізнаності «політична заангажованість» також відіграє певну роль у тому, як американці розрізняють фактичні повідомлення та новини-судження. Прихильники і Республіканської, і Демократичної партій схильні називати точку зору фактом, коли вона стосується їхньої партії.

Які взагалі висновки, що будуть корисними і для українців, можна зробити з американського дослідження?

Перше загальне враження — більш освічені люді краще відрізняють факт від точки зору. Під освіченістю мається на увазі й політична грамотність, і кращі знання щодо всесвітньої мережі, і просунуті навички користування сучасними гаджетами.

З цього можна зробити узагальнення, що жителі більш розвинених держав є апріорі більш медіаграмотними. Висновок із цього очевидний — навчання медіаграмотності без паралельного «підтягування» загального розвитку людини є малоефективним. Українським медіаспеціалістам є над чим замислитися.

Другий, нібито трохи дивний, результат щодо того, що люди, які вірять ЗМІ, краще розрізняють фактичну інформацію від суджень. Насправді, все зрозуміло — треба просто читати ці дані «навпаки»: через те, що люди здатні відокремлювати факти від думок, вони більше вірять медіа.

Третій підсумок дослідження — політична заангажованість створює фільтри, які заважають людині об’єктивно сприймати картину реальності, в цьому разі — відрізняти факти від «точки зору». Цей висновок, в принципі, є очевидним, але для узагальнення було б добре розуміти, що такий самий ефект має упередженість щодо будь-якого явища або предмета. Це може бути і «гендер», і «світовий уряд», і «пласка земля»... Якщо спікер у новинах озвучує те, в що людина вірить, то вона, людина, вважає, що мова йде про поширення саме фактів, а не думок. Що з цього випливає? Те, що маніпулювати ідейними людьми, які мають якісь переконання, легше, ніж циніками.

І загальний висновок: здається, немає шансів, що люди колись навчаться стовідсотково відрізняти фактичну інформацію від судження. Якщо брати не США, а інші, менш освічені та технічно «просунуті» країни, то такі цілі взагалі здаються непідйомними.

Напевно, це тема для наукових праць — на роки наперед, хоча сам автор цієї статті ставиться до намагань навчити людей відокремити зерна від плевел дуже скептично.