Завжди був націоналістом, пишаюсь цим. Негативних підтекстів цьому означенню надають неграмотні люди, плутають його із шовінізмом. Націоналізм – це любов до Батьківщини, а шовінізм передбачає ненависть до інших націй.
Роман Іваничук, український письменник, патріарх української історичної романістики, громадський діяч

«Гуманітарні організації не публікують результатів»

Чи можна довіряти результатам опитування жителів окупованих територій Донбасу
15 листопада, 2019 - 12:27
СЕРІЯ «ЖИТТЯ СТАНИЦІ ЛУГАНСЬКОЇ / ФОТО ОЛЕКСАНДРА КЛИМЕНКА

«Такі ж українці, як і ми». Так назвав жителів окупованих Донецької та Луганської областей Володимир Зеленський. Але умови, в яких населення живе, безпосередньо впливають на світогляд і психологію людини і мас. Окупація, інформаційна пропаганда Росії — це ті обставини, за яких живуть люди в ОРДЛО, котрі не виїхали ні на територію, підконтрольну Україні, ні Росії. Робити там соціологічні дослідження — справа особлива. Про результати спілкування з представниками окупованих територій Донбасу «Дню» розповіла заступниця директора дослідницької компанії Info Sapiens Інна ВОЛОСЕВИЧ.

— Ваша компанія проводила опитування жителів ОРДЛО з 2014 року. Яку ви ставили мету, що хотіли дізнатися?

— Замовниками опитувань в ОРДЛО, які проводить наша компанія, переважно є гуманітарні організації, що працюють в Донецькій та Луганській областях. Вони хочуть знати ключові проблеми та потреби жителів цих територій, але також ставлять і політичні запитання — про бачення вирішення військового конфлікту. При цьому вони не публікують результатів опитування, по-перше, тому що вони є недостатньо надійними, а по-друге, тому що вони можуть бути використані в політичній пропаганді. 

— Наскільки люди, котрі там проживають, можуть бути щирими? Розкажіть трохи про специфіку опитування. Раніше я волонтерила на гарячій лінії «Донбас СОС», і до нас нерідко телефонували люди звідти. Не раз запитували, що робити, коли представники тієї «влади» вимагають вступати в якісь їхні організації чи партії. А вони не хочуть. Це я — про свободу волі там і свободу взагалі. Наскільки жителі ОРДЛО ідуть на контакт, чи говорять про страх, побоювання?

— З одного боку, жителі ОРДЛО бояться відповідати на політичні запитання, адже ми не кажемо, хто є замовником опитування. Інтерв’юери як телефонних, так і особистих інтерв’ю звітують, що проросійські респонденти щиріші і впевненіші, а проукраїнські — залякані. І якщо під час телефонних інтерв’ю ми знаємо тільки номер мобільного телефону і населений пункт, де проживає людина, то при особистих інтерв’ю з метою контролю фіксується ім’я та адреса, і, на нашу думку, саме тому особисті інтерв’ю демонструють вищу частку проросійських респондентів. За нинішніх умов ця частка буде завищена в будь-якому опитуванні, питання тільки в тому, наскільки.

З іншого боку, є значно сильніше бажання виговоритися, поділитися своїми проблемами, ніж на підконтрольній частині України. Особливо у напівзруйнованих, неблагополучних районах або населених пунктах прихід або дзвінок інтерв’юера сприймається людьми як ознака того, що хтось про них думає, комусь небайдуже.

І ці два ефекти — страх та бажання виговоритися — в сумі приводять до того, що рівень досяжності на підконтрольній та непідконтрольній Україні приблизно однаковий, нас це дивувало, але — такий результат і телефонних, і особистих інтерв’ю.

Специфікою особистих інтерв’ю також є те, що існують небезпечні райони, недоступні для інтерв’юерів. Щодо телефонних інтерв’ю, то орієнтовно 5% населення не користуються мобільними.

Будь-які опитування на цих територіях є недостатньо достовірними, я вже казала і про страх, і про методологічні проблеми на кшталт недоступності територій, також в нас немає надійних даних про генеральну сукупність населення для побудови вибірки.

Люди в ОРДЛО значно більше ностальгують за СРСР, ніж у підконтрольній частині України і Донбасу. Вони переважно користуються російськими ЗМІ або ЗМІ самопроголошених республік, значна частина з них нарікає на недоступність українських ЗМІ — телеканали не транслюються, а сайти блокуються. Відтак ставлення до Росії значно краще, ніж до України, але в цілому люди ображені на обидві держави. Вони готові приєднуватись і до Росії, і до України, аби тільки припинити війну. В контексті приєднання до України бажаним форматом є отримання «особливого статусу», але водночас люди сприймають реформу децентралізації як прийнятний замінник «особливого статусу» і готові приєднуватися також на умовах реформи децентралізації.

Ставлення до місцевої влади частіше позитивне, але це чутливе питання. Серед українських політиків єдиний, у кого частка довіри вища, ніж частка недовіри, — це Юрій Бойко.

Опитування 2014 і 2019 років — це різні опитування? Чи є якась динаміка у результатах? Які є зміни у відповідях респондентів, у результатах загалом?

— Ми проводили щонайменше одне опитування щороку з початку війни. Частка користування російськими або місцевими ЗМІ підвищується, частка користування українськими ЗМІ знижується. Також збільшується частка тих, хто вважає себе росіянином за національністю — важко сказати, чи це тому, що люди змінюють ідентичність, чи тому, що українці від’їжджають, а росіяни, можливо, приїжджають. Водночас оцінка перспектив приєднання до України є більш-менш стабільною, тобто з одного боку, поглиблюється відчуження від України, з іншого боку, люди хочуть примирення і закінчення війни.

Ви казали, що одна з основних проблем в організації такого дослідження — невідома кількість жителів окупованих територій. Чи можна приблизно оцінити цю кількість, вікову структуру?

— Є оцінки міжнародних організацій, що в ОРДЛО зараз проживають 3,2 мільйона осіб, до війни було більше 4 мільйонів. В Україні зареєстровано більше мільйона переселенців, але частина з них постійно проживає в ОРДЛО — одні повернулися, інші періодично їздять в Україну. Щодо вікової структури, то за нашими даними, населення стало дещо старішим, тому що на постійно виїжджають переважно люди молодшого і середнього віку, старшим людям важче змінити місце проживання, особливо якщо немає родичів на підконтрольній території.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ