...Останній кадр у Білому морі
Про вміння фотографа робити особливі знімки
Якщо не помиляюся, саме 1975 року фотокореспондент бориспільської районної газети «Трудова слава» Віктор СПІВАК організував фотоклуб із символічною назвою — «Крила». На той час, незважаючи на те, що Віктор працював у звичайній «районці», він вже друкувався не тільки в престижних газетах і журналах України, а й у популярних на той час всесоюзних виданнях «Советское фото» і «Журналіст» та чехословацькому рев’ю Fotografie.
Для того, щоб поділитися своїм досвідом із учасниками фотоклубу «Крила», Віктор запрошував відомих фотомайстрів із різних міст України, з Москви і навіть тодішніх прибалтійських республік... На той час я працював кореспондентом у республіканській газеті «Молодь України», але оскільки дуже любив фотографувати, планував свої редакційні відрядження так, щоб обов’язково поїхати в Бориспіль на заняття фотоклубу. За два роки його учасники виросли в творчому плані так, що в Борисполі відбулася наша велика й цікава фотовиставка, знімки з якої було надруковано в багатьох газетах і журналах.
Серед всіх маститих фотографів, які давали нам майстер-класи, мені найбільше запам’ятався тодішній фотокореспондент журналу «Україна» Борис ГРАДОВ. Точніше — його три вислови. Перший: «Для фотографа не буває поганої погоди». Другий: «Фотографуй не тільки тоді, коли фотографують усі. Фотографуй і тоді, коли інші фотографувати не можуть, не хочуть або бояться». Третій: «Робота фотокореспондента вимагає повної самовіддачі. Але без цікавості та любові до неї навіть цього мало».
Фотознімок, який ви бачите, не вимагав від мене якихось надзусиль або ризику. Суть у іншому. Коли я плив пасажирським кораблем із Соловецьких островів до Архангельського берега, то в середині, в каюті, було і затишно, а на палубі — холодно. Також, пригадую, дув вітер та йшов сніг із дощем. Але я виходив час від часу з тепла на холод, бо хотілося сфотографувати в Білому морі щось таке, чого я не зміг сфотографувати на Соловецьких островах.
І кадр трапився. А якби я не запам’ятав тоді слова Бориса Градова, то цього фотознімку не було б...
