Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.
Леся Українка, українська поетеса, письменниця, перекладачка, культурна діячка

Рішучий крок чи політична гра?

Ще раз про закриття каналів
19 лютого, 2021 - 12:25

@TT Давно не відвідував я канал «1 + 1» та його програми. А тут раптом зазирнув. І одразу побачив ведучу Наталю Мосійчук, яка ділилася з глядачами особистими образами з боку опонентів. Хтось там клеїв їй якісь ярлики, в чомусь необгрунтовано звинувачував тощо. Останнім часом у неї виробився якийсь ображено-агресивний тон виступів, який помітно загострюється, коли гості в студії кажуть не те, що їй хотілося б почути... Темою обговорення в студії були останні події в інформаційній сфері. А головне питання формулювалося так: чи потрібно в умовах війни закривати антиукраїнські, антидержавні телеканали? Тут нема про що сперечатися. Звичайно, потрібно. Шкода тільки, що Петро Порошенко на це 5 років не наважувався. На жаль, він багато на що не наважувався, наслідки цієї нерішучості ми переживаємо досі...

На захист заблокованих каналів виступив політичний «мандрівник» (я бачив його у багатьох партіях і на багатьох телеканалах, але тепер він чистий — до жодної партії не входить, про що з гордістю і заявив) Дмитро Співак. Після закриття каналів «112», «NEWS ONE» і «ZIK» він залишився без трибуни. Співак почав кидати тінь на рішення РНБО. Зокрема, він посилався на голову Верховної Ради Разумкова, який утримався від голосування щодо телеканалів. Ну, будь-який уважний політолог знає, що Разумков давно веде свою особливу гру. Він явно намагається стати окремим центром влади і політичного впливу.

Побачив я в студії «1 + 1» і захисника свободи «будь-якого слова» пана Томіленка. Мені здається, є люди, які готові поховати Україну, аби похорон був демократичним, ліберальним і вільним. На мій погляд, якщо збережеться Україна, то і демократію, і свободу, і лібералізм ми так чи інакше забезпечимо. А якщо Україна загине, то кінець настане всьому. І іноземний загарбник нам свободу не подарує.

Час уже, нарешті, розгорнути фронтальний наступ на внутрішнього ворога. У першу чергу необхідно завдати поразки інформаційним військам Путіна в Україні. Початок покладено паном Зеленським. Але чи буде продовження?

Дещо несподіваним чином виступив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Він прямо заявив, що ніякого мирного процесу з Росією та її «ДНР / ЛНР» уже немає. На сході відбулося різке загострення. Йде війна. Президент був змушений послати на схід начальника Генштабу генерала Хомчака. Добре, якщо це розуміє не лише Аваков, а й весь наш політичний клас... З «пастирським умовлянням» виступив один з лідерів ОПЗЖ Юрій Бойко. Він сказав, що погано, коли одна частина суспільства оголошує себе правильною, а іншу частину — неправильною.

Так, це улюблена ідеологема цієї публіки. Коли вони не прийшли до влади, виступають за повну вседозволеність (у першу чергу для себе). А коли стають владою, дуже швидко закручують усі гайки. Ленін і більшовики були полум’яними прихильниками тотальної свободи слова (коли перебували в підпіллі). А захопивши владу, закрили всі газети, окрім більшовицьких. Люди Кремля в Україні вимагають легітимації, доводячи, що вони просто інша частина українського суспільства.

Можна прямо сказати пану Бойку — ті, хто виступає на захист України, — правильні її громадяни, а ті, хто виступає проти України, хто її зраджує -неправильні. Це зрадники та негідники. От і все. І не треба розводити глибоку філософію на рівному місці.

Чітко й однозначно виступив Остап Дроздов: «Треба припинити ховатися в «сіру зону» якоїсь «толерантності». Є ми й вороги. Те, що зробив Зеленський, — це правильно, але запізнилося в Україні на 30 років. Акція Зеленського може бути лише разовою. Потрібні подальші кроки.

Уся ключова медіа-власність в Україні належить або олігархам, або абсолютно проросійським силам. Потрібне повне очищення медіа-сфери від антидержавних ЗМІ!

Після нього вибіг до мікрофона Дмитро Співак і почав захищати «нещасних журналістів», які втратили роботу на антиукраїнських телеканалах. Цих «нещасних» Дроздов назвав «медіа-повіями». Мені теж не шкода людей, які довго отримували великі гроші за завдання шкоди Україні. До речі, російська «пропагандонка» Маргарита Симоньян уже запропонувала «нещасним» роботу в РФ. Чудово, якщо вони туди поїдуть. Однак буде значно гірше, якщо Москва залишить їх в Україні для продовження антиукраїнської роботи.

Багато хто зараз говорить про мотиви Зеленського. Мабуть, він зробив висновки з політичної долі Порошенка. Петро Олексійович не наважився закрити олігархічні телеканали, і вони його політично «вбивали» і, врешті-решт, знищили на виборах 2019 року. Напевно, Зеленський відчув, що його теж ці канали «вбивають», і вирішив не повторювати долю попередника.

На «Еспресо-TV» нардеп Сергій Рудик розповів, що Зеленський збирався скоротити СБУ на 10 тисяч співробітників (з 27 тисяч). І це під час війни... Рудик поставив риторичне запитання: «А що, війна вже виграна?» Серед тих, кого Зе збирається вигнати, чимало офіцерів, які пройшли бойові дії. Нардепка від «Слуги народу» Людмила Буймістер сказала, що це, мовляв, допоможе вигнати російських агентів. Ну, якщо Буймістер жадає розібратися з російськими агентами, то нехай почне з офісу Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради...

Хотілося б вірити в щирість Зе у боротьбі з російською п’ятою колоною в Україні. Але вірити важко. На заваді стають факти.

Триває знищення енергетичної незалежності України, відбувається економічний погром державного підприємства «Енергоатом», що призводить до різкого подорожчання енергії. Оскільки Зе не хоче ображати олігархів і якось обмежувати їхні вовчі апетити, за все доведеться платити простим українцям, кожному зі своєї кишені... Ніяк не закінчується ганебна кримінальна справа проти Антоненка, Кузьменко і Дугарова, які нібито вбили білоруського журналіста Павла Шеремета. Зрозуміло, чому. Тому що тоді доведеться ініціаторам цієї справи Авакову, Зеленському та Рябошапці давати якісь пояснення суспільству... Загалом, як підсумував бесіду про політичну суть блокування проросійських телеканалів Тарас Чорновіл: «...бачу, лише один спалах, який здається мені дуже підозрілим». Подивимося... А в студії «Захід» Антона Борковського ведучий розмовляв з московським професором Андрієм Зубовим. На його думку, у Путіна все розповзається по всіх швах. Дедалі менше охочих служити в силових структурах, у Москві дві тисячі вакансій «космонавтів», як називають тих, хто б’є людей на мітингах. Та й коштів на їхню оплату путінський режим має не так багато, як раніше. За $1000 на місяць мало хто схоче займатися суспільно-зневажуваною справою щодо залякування співвітчизників. Зубов каже, що не варто Путіну надто покладатися на силовиків, у лютому 1917 року першим зрадив Миколу II козачий полк його особистої охорони, куди козаків відбирали поштучно.

Ну, тоді імператора зрадили всі, не випадково він записав у своєму щоденнику: «Навкруги зрада». А козацьке населення Дону, Кубані та Тереку (особливо віддані Росії, як тепер там себе рекламують) одним з перших поспішило від Росії відокремитися, створивши свої козачі республіки.

Професор Зубов дає путінському режиму ще 5—6 років існування. Ну, це ситуація непрогнозована. Тут щось передбачити могла б тільки болгарська бабуся Ванга. Бо режими цього типу можуть проіснувати 50 років, а можуть розвалитися завтра ввечері. На що вже була потужною російська імперія, але, як сказав філософ Василь Розанов, який був свідком подій февраля 1917 року: «Росія злиняла в три дні...»

Ігор ЛОСЄВ
Газета: 
Рубрика: