Відлуння терору...

Останнім часом у Савіка Шустера окрім його основної, багатогодинної програми в п’ятницю з’явилися по буднях відносно короткі, за участю невеликої кількості вибраних експертів. Для зручності коментування назвемо їх так — «великий Шустер» і «малий Шустер». Нещодавно на «малому Шустері» зустрілися екс-шеф СБУ Ігор Смєшко, медіа-діяч Олександр Мартиненко, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і представник сирійської общини України Мухаммед Зайєд Наїм.

Говорили, звісно, про терористичні акти у Франції, про їхні наслідки для світової політики. На думку кримськотатарського лідера, світ не зміг забезпечити безумовність міжнародного права і тепер йому пропонують за допомогою лиходія (Путіна) прийняти інший формат буття біцімто під прапором добра. Це шлях у кривавий абсурд. Мухаммед Зайєд сказав, що Україні загрози з боку ісламського світу не буде. Для цього немає жодних підстав.

Загроза тероризму тут може бути лише з боку Росії. Так, але хто завадить їй замаскуватися під мусульман? Досвід і навички є. Багато спостерігачів визнають, що головним зискоотримувачем від французьких подій став саме Путін. Відповідь на сакраментальне питання — Qui prodest? — Кому вигідно? — відома. Телемостом зі студії Шустера голова Ісламського комітету Росії Гейдар Джамаль заявив: «У Франції була терористична операція під чужим прапором. І це медійна операція для переформатування відносин світових лідерів». Відомий розвідник і письменник Віктор Суворов цей метод у роботі спецслужб, використовуючи старокитайську традицію, назвав «убити чужим ножем». Відчувалося, що всі учасники обговорення єдині в думці, хто є замовником терористичних актів.

На каналі ICTV у програмі «Свобода слова» нардеп і журналіст Сергій Лещенко звинуватив іншого нардепа Сергія Логвінського в рейдерстві, посилаючись на заяви якоїсь французької фірми. Юрист Логвінський зразково-показово «відшмагав» видатного розслідувача, і той знітився й постарався зам’яти тему. Але Логвінський повідав про «мутні» зв’язки самого Лещенка з російським олігархом Григоришиним, який від імені України чомусь підписує невигідні нам економічні угоди, наприклад, про постачання електроенергії до окупованого Криму.

При цих постачаннях, де-факто визнавши Крим територією Росії, енергію продавали за заниженою ціною, завдавши Україні збитків у розмірі 100 мільйонів гривень. І цей антиукраїнський контракт на Печерських пагорбах хочуть продовжити. Рефат Чубаров розцінив це так: «Є особливі стосунки низки діячів і бізнесменів України з країною, що веде війну проти нашої держави. Це утрудняє скасування Закону «Про вільну економічну зону «Крим», а також використання проти окупантів Криму тих важелів, які має Україна». Між іншим, минув понад місяць після того як президент Порошенко пообіцяв цей одіозний закон скасувати...

Генерал Ігор Смєшко повідав про те, що ситуація на Донбасі стає дедалі тривожнішою. Росія там переформатувала війська, провела ротацію російських підрозділів. На кордоні з Україною створена вся необхідна інфраструктура для вторгнення армії Росії. Плани РФ щодо України нікуди не поділися. У нас чомусь мало думають про організацію протиповітряної оборони. А за нас ні НАТО, ні США не воюватимуть. Журналіст Микола Воробйов поставив запитання: «Якщо провалиться Мінський процес, то на яку військову допомогу ми можемо розраховувати? Чому сьогодні з боку Заходу вона така нікчемна? 300 мільйонів доларів, виділені американським конгресом, — це вельми символічна сума. США могли б нам допомогти і з авіацією, і з ППО, і з протитанковою обороною».

Ігор Смєшко зазначив, що найвище керівництво України поки не може чітко визначитися, що саме, яка допомога потрібна нашій країні.

ДЕ НАШ ПЛАН «Б»?

На мій же погляд, головна небезпека для країни в нашій антиеліті, яка думає не про порятунок України, а про порятунок своїх «трудових» мільярдів. За будь-яку ціну. Навіть в обмін на Україну...

Як повітря, нам необхідна сильна, патріотична, не гендлярська влада, здатна об’єднати націю й викликати довіру до себе.

До речі, Порошенко всю ставку робить на Захід. А якщо Захід нас знову здасть, як уже неодноразово бувало? Що тоді? Катастрофа, капітуляція? Де наш план «Б»? Фінляндія у важких умовах, практично без підтримки союзників (навіть сусідня Швеція не квапилася допомагати фінам) у 1939—1940 рр. вистояла у боротьбі з радянським монстром Сталіна.

Багато телеканалів продемонстрували інцидент з народним депутатом Володимиром Парасюком і генералом СБУ Пісним, коли нардеп, почувши зверхню фразу Пісного про учасників Революції Гідності, ударив генерала. Парасюк пройшов Майдан, АТО і знущання російського полону. Це залишає на людській особистості свої сліди. Є велика проблема медично-психологічної реабілітації учасників війни. Як правило, у них зруйнована нервова система, бувають неконтрольовані напади неприборканого гніву й некерованої люті, коли люди не пам’ятають себе. У СРСР після 1945 року сотні тисяч фронтовиків-інвалідів приходили в контори чиновників, де з ними незрідка говорили по-совєтськи (тобто в хамській манері, як потім говоритимуть з ветеранами Афганістану — «Я вас туди не посилав»). І тоді розлючені каліки били бюрократів милицями по голові. Треба зауважити, що навіть сталінський режим ставився до цих покалічених фронтовиків поблажливо, їм багато що прощалося. Але тут є ще один важливий, повчальний для влади момент. На телеканалі «24» у рухомому рядку телеглядачі своїми SMS реагували на вчинок Володимира Парасюка. Люди з усієї України, зі сходу й заходу, півдня й півночі висловили своє ставлення. То була повна, масова й, головне, захоплена підтримка удару Парасюка. Парасюк своїм ударом виразив їхнє ставлення до нинішньої влади. Може, на вулиці Банковій нарешті прокинуться? І на вулиці Грушевського теж...

На «великому Шустері» обговорювали нерозслідування розстрілів на Майдані. Степан Хмара називав речі своїми іменами й не боявся виголошувати конкретні прізвища.

Пан Хмара поцікавився, чому СБУ не чіпає Медведчука, невже не знає про його антидержавну діяльність? Мінський процес — це, на думку пана Хмари, виконання плану Путіна щодо поетапної капітуляції України. А саботаж розслідування злочинів на Майдані йде з адміністрації Президента.

Настільки ж різко виступив Олесь Доній, який також звинуватив Президента в саботажі, коли зрадникам дають можливість втекти, коли не чіпають співучасників Януковича. Зокрема, пригадав про шефа СБУ в Луганській області генерала Петрулевича, який віддав тоді ще беззбройним бунтівникам 1,5 тисячі одиниць зброї. Генералові дозволили втекти. На переконання Донія, поки не буде дострокових перевиборів Президента, Україна з кризи не вийде.

Нині, за словами учасників дискусії, ГПУ намагається зняти міжнародний розшук зі «смотрящого» Януковича Юри Єнакіївського, який, за даними Юрія Бутусова, стояв за «тітушками», яким роздали 408 автоматів і 92 тисячі патронів зі складу МВС для вбивства протестувальників на Майдані. У студії провели голосування. 96% присутніх підтримали думку: «Злочини на Майдані не розслідувані, оскільки влада цього не хоче». Без коментарів.